Обшук – слідча дія, яка завжди несе з собою нерви, невідомість та часто порушення закону з боку правоохоронців. Формат цього дійства слідчих може бути різним, а от правила його проведення завжди однакові, і вони зафіксовані в законодавстві. Проте, якщо компанія чи фізична особа потрапляють під цю дію, їм зазвичай важко зорієнтуватись і слідкувати за дотриманням закону.
Як розповів Mind керівник проєктів практики безпеки бізнесу Juscutum Станіслав Борис обшуки у всіх тривають по-різному. Тож адвокат поділився кількома повчальними історіями щодо цих слідчих дій.
Один мій колега адвокат говорить, що обшук – це ознака успіху. Проте до такого «успіху» готові далеко не всі наші клієнти. Адже насамперед це пов’язується з витратами на адвоката, зупинкою бізнесу, тривалою тяганиною з правоохоронцями щодо вилучення майна. Зрештою, для когось це може закінчитися вироком. Порад щодо обшуку є багато, але мало хто ділиться цікавими та подекуди драматичними історіями. Ось кілька з них.
На одному з обшуків слідчий, як це традиційно й відбувається, зносив стоси документів, чорнових записів та речових доказів на стіл, що стояв посеред кімнати. Коли на столі утворилася чимала їх купа, обурення клієнта досягло свого піку. Він демонстративно вхопив блокнот із чорновими записами та, обхопивши його двома руками, приготувався обороняти ціною власного життя. Коли невдоволені правоохоронці поперли на нього, щоб відібрати речовий доказ, клієнт не розгубився та віддав блокнот своєму адвокатові, який не зрадів цьому та миттєво передав дружині клієнта, яка також була присутня на обшуку.
Варто зазначити, що часто клієнти вважають адвокатів такими собі сейфами, які можуть переховати все, що можна й ні. Але повернемося до нашої історії.
Жінка інстинктивно заховала в декольте ту частину блокнота, яка в нього помістилася, інша ж продовжувала стирчати назовні.
Слідчий не став приймати процесуальне рішення про особистий обшук жінки із залученням понятих і слідчої тієї ж статі, натомість оперативники припинили пручання дружини та дали можливість слідчому дістати прихований доказ, який був (на думку дружини) так вдало захований.
Такого приниження честі дружини чоловік не витерпів та накинувся на слідчого, почав його відстороняти від дружини та душити. Виникає, питання: «Що саме зберігалося в цьому щоденнику, що його так вперто приховували?» Історія (та адвокатська таємниця) не дозволяє цього розповісти.
Як наслідок, стосовно чоловіка було розпочате ще одне кримінальне провадження за опір представнику влади, яке було значно швидше розслідувано та відправлено до суду, аніж кримінальне провадження, за яким проводився обшук.
У схожих випадках допомога адвоката зводиться виключно до превентивних заходів, тобто до інформування та підготовки клієнта, зокрема моральної, до слідчих дій із метою уникнення конфліктів. Адвокат не може й не повинен діяти за межами закону.
А в цьому кейсі до офісу клієнта Juscutum постукав працівник «Нової пошти», якому, звісно ж, двері відкрили, адже очікували на посилку. За секунду в приміщення увірвалося «маски-шоу» з обшуком. На моїй пам’яті правоохоронці перевдягалися і в працівників водоканалу, і в кур’єрів. За зачиненими дверима правоохоронці доволі рідко говорять правду. Мабуть, бояться почути звук працюючого шредера для паперу.
Момент входу – не найфеєричніше, що відбулося під час цього обшуку. Приміщення офісу представляло собою 7 кабінетів, що розміщені послідовно та об’єднані одним коридором. Правоохоронців було восьмеро, серед них два слідчих, інші – оперативні працівники.
На цьому обшуку були присутні два адвокати, тому поле для маневру було. Статистично один адвокат повинен і може впоратися з десятком правоохоронців, а двоє навіть мають можливість отримати перевагу під час обшуку.
Так ось, у згаданій слідчій дії правоохоронці нетипово прийняли рішення скупчуватися в одному приміщенні. Через це інші кабінети залишилися без нагляду. Адвокати не могли цим не скористатися, тому в інших кабінетах на незахищених робочих комп’ютерах було встановлено паролі, чим обмежено доступ до них правоохоронців.
Варто зауважити, що одночасне проведення обшуку в кількох приміщеннях на одному об’єкті є з погляду закону недопустимим, адже під час обшуку повинна здійснюватися безперервна відеофіксація. Водночас, коли правоохоронці залишаються «на самоті» з вашими особистими речами чи речами працівників, є висока ймовірність виявити в них щось, що вам не належить.
На жаль, як протидію цьому законодавець дозволив адвокату під час обшук лише вносити свої зауваження в протокол, що складається за його результатом. Під час слідчої дії в адвоката практично немає можливості вплинути на слідчого. Тому з часом кожен адвокат напрацьовує свою, неписану законом, тактику захисту.
Обшук може тривати як декілька годин, так і кілька діб поспіль. Законодавство недвозначно вимагає проведення обшуку безперервно. На практиці перерви робляться лише задля заміни флеш-накопичувачів у відеокамері. Тобто навіть у моменти повної тиші, що пов’язана, зазвичай з очікуванням якоїсь команди для правоохоронців «зверху», камера все одно продовжує запис.
На десятій, двадцятій годині обшуку всі втомлюються й починають допускати помилки. Побачити ці помилки – найголовніше завдання адвоката.
На одному з обшуків слідчий дозволив собі недопустиму розкіш – він покинув кімнату, у якій вилучалася комп’ютерна техніка. За слідчим по будівлі розплелися й поняті, які за вимогами законодавства повинні постійно перебувати там, де проводяться слідчі дії. Без нагляду залишилася й камера, що фіксувала процес вилучення речових доказів.
Адвокат не зміг не скористатися ситуацією і, взявши камеру, на яку фіксувався обшук, впевнено пройшовся по кімнатах, у яких оперативники переривали тумбочки, поняті спали на дивані, слідчий замріяно курив на балконі, попиваючи каву.
Фіксування цих чисельних порушень у майбутньому допомогло повернути майно, визнати низку доказів недопустимими та притягнути правоохоронців до дисциплінарної відповідальності .
Із такими порушеннями завжди цікавим є тактичний момент: коли на них звернути увагу правоохоронцям. Найчастіше, адвокати обирають тактику «мовчазного спостерігача» під час цієї слідчої дії, щоб, зафіксувавши в пам’яті всі порушення, ефективно відбивати арешти майна, а згодом, визнати отримані під час обшуку докази недопустимими. Водночас потрібно бути кмітливим, оцінювати, у яких порушеннях можна буде переконати суддю, а в яких – ні, а також заздалегідь подбати про докази процесуальних порушень, як цього разу.
Буремні 90-ті пройшли, а звички лишилися. Один клієнт звернувся до адвоката після обшуку в нього вдома, коли працівники НАБУ запросили його на допит як свідка. Таких допитів було п’ять. Клієнт мав впевненість у своїй непричетності до скоєння злочину, тому виявив бажання розповісти правоохоронцям усі відомі йому обставини. Однак задля власного спокою він залучив адвоката на супровід під час допиту, а також для повернення вилученого під час обшуку майна.
Аналізуючи з клієнтом документи, що були складені правоохоронцями за результатами обшуку, окрему увагу привернула постанова про визнання речовими доказами. Прочитавши її, клієнт тричі помінявся в обличчі і промовив: «Цього документу в мене не могло бути…». Як це часто й буває, у протоколі обшуку документи описані стисло, без деталізації та поганим почерком. При огляді в кабінеті у «папці синього кольору» детектив виявив документ, який мав стати ключовим доказом у кримінальному провадженні.
Забігаючи наперед скажу, у кінцевому підсумку вдалося довести те, що ключовий доказ у клієнта вдома не вилучали. Правоохоронці спихнули це на допущену описку в протоколі.
Перша помилка, яку допустив клієнт, – це легковажне сприйняття уваги правоохоронців до своєї персони та незалучення адвоката до обшуку у власному помешканні. На противагу цьому, справді хорошим рішенням було спільне вивчення з адвокатом усіх доказів та записів детективів НАБУ.
Доволі часто на обшуку клієнт просить адвоката щось сховати, чи то флешку, документи, гроші. На переконання людини адвокат може й повинен взяти ці речі, приховати від правоохоронців.
Безумовно, під час обшуку адвокат більш захищений завдяки своєму статусу та процесуальному статусу. Провести особистий обшук адвоката значно складніше, але не можна сказати, що це зробити не можливо. Адвокат також несе й дисциплінарну відповідальність у вигляді зупинення чи позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Не злічити всіх обшуків, що тривали декілька діб поспіль, усіх сутичок та суперечок із правоохоронцям та літрів, десятків літрів випитої кави. Описані випадки реальних кейсів із життя адвокатів дозволяють без сумніву сказати, що захист під час обшуку критично необхідний, адже саме захист створює потрібний баланс та рівність сил між правоохоронцями та тими, хто виявився в них під прицілом.