У Держгеокадастрі відсутній реєстр осіб, які реалізували своє право на отримання земель сільськогосподарського призначення. Формування відповідного реєстру триває. Водночас приватизація також не зупиняється, і кожен день десятки фермерів по всій Україні купують землю, щоб обробляти її самостійно або здавати в оренду. Часто продають такі ділянки учасники АТО або інші громадяни, які скористалися правом «безоплатної приватизації» своїх 2 га для ведення селянського господарства. Утім таку ділянку могли виділити незаконно, коли продавець зумів вдруге скористатися правом на «безоплатну приватизацію». У такому разі фермеру доведеться повернути наділ державі без компенсації. Як убезпечитися від такого перебігу подій, розповіла Mind адвокат, кандидат юридичних наук, керівник адвокатського бюро «Ольги Пєнязькової» Ольга Пєнязькова.
Наприкінці літа Офіс генерального прокурора розповів про викриття на Київщині схеми з привласнення землі за участі посадовців Держгеокадастру й поліцейських – учасників АТО. Чиновники на чолі з керівництвом Головного управління Держгеокадастру в Київській області «виписували» по кілька ділянок «атовцям», незаконно отримані наділи – перепродувались. За даними слідства, злочинна група продала так щонайменше 40 земельних ділянок площею 76 га. Попри те, що про такі схеми відомо давно, це ледве не перший раз, коли підозри оголошено топ-чиновникам Держгеокадастру.
За даними самого відомства, усього в системі за результатами аудиту виявили щонайменше 10 000 випадків «із підозрою на подвійну приватизацію». За словами голови установи, «для осіб, що свідомо чи несвідомо взяли участь у таких діях, є можливість добровільного повернення земель, які були незаконно приватизовані».
Що це означатиме на практиці? Фактично йдеться про витребування земель у сумлінних покупців. Компенсувати ж втрати (повернути гроші) має продавець, а не чиновник, який допустив незаконне виділення такої ділянки.
Скасувати видачу наказу про виділення землі можна за рішенням суду, на практиці прокуратура звертається до суду з позовом про визнання наказу Держгеокадастру недійсним та повернення земельної ділянки у власність держави. У цьому разі покупець залишається один на один із проблемою. Оскільки в договорі купівлі-продажу землі, як правило, вказується занижена вартість наділу – ошуканий фермер точно не поверне собі всі сплачені гроші. А коли справа про відшкодування навіть і дійде до виконавчої служби, взяти з «продавця» зазвичай взагалі нічого.
Досі практика складалася так, що фігуранти цих схем виходили сухими з води. Приміром, посадовці не мають прямого (записаного в законі) обов’язку перевіряти наявність у людини іншої «безкоштовної» ділянки з аналогічним цільовим призначенням. Хоча насправді це нескладно перевірити через реєстри. А в законі є обов’язок «перевіряти документи на відповідність законодавству». При цьому брати «безкоштовну» ділянку вдруге закон не дозволяє.
Тому про відшкодування збитків від держави через недбалість чи злий умисел чиновників – годі й говорити. Хіба що якщо у позивача вистачить сил і ресурсів дійти до Європейського суду з прав людини: відповідно до його практики, громадянин не може нести відповідальність (у нашому випадку – позбуватися законно придбаної земельної ділянки) за те, що державний орган чи його службовці припустилися помилки.
«Продавці» ж, як правило, «зовсім нічого не підозрювали». Частина з них – це дійсно люди, які або за гроші (зазвичай до $500), або навіть не знаючи про це, надали свої паспортні дані для оформлення на себе однієї чи навіть кількох «транзитних» ділянок. І хоча в низці випадків це цілком свідомі фігуранти, які законну ділянку обробляють чи здають в оренду, а другу – продають, ділячись частиною грошей із чиновником – довести це буде вкрай складно.
Утім тепер, коли наявність схеми зафіксовано в кримінальному провадженні, а надто в разі винесення відповідного рішення суду, подальше документування такого роду зловживань суттєво спроститься. А для Держгеокадастру має стати стимулом для викорінення цього корупційного механізму.
За словами чиновників, наразі «тривають роботи із впровадження системи, яка дозволить в автоматичному режимі визначати, чи скористався громадянин своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки за відповідним цільовим призначенням». Появу такої системи можна буде тільки вітати. Особливо з функціоналом блокування навіть спроб підготовки відповідних документів у разі, коли право на безоплатну ділянку відповідного призначення вже використано.
Проте знаючи про традиції і забюрократизованість системи, очікувати на її швидке впровадження й ефективну роботу досить складно. Відтак покупцям потенційно ризикових ділянок (приміром, в учасників АТО чи інших пільговиків) варто самим потурбуватися про захист від участі в схемі.
Передусім слід перевірити, чи має продавець інші земельні ділянки крім тієї, яку виставив на продаж. Це легко зробити або самостійно, або за допомогою нотаріуса, юриста з питань нерухомості й земельних відносин через Держреєстр речових прав на нерухоме майно. Наявність інших ділянок з аналогічним цільовим призначенням – перший сигнал до можливої схеми з «подвійною приватизацією».
Навіть якщо видимих ознак проблем немає, варто наполягти, щоб продавець окремим документом або окремим розділом у договорі прописав гарантію, що закон не порушено. У разі порушення такої гарантії це дасть змогу притягнути продавця до кримінальної відповідальності за шахрайство.
Крім того, слід також вказувати в договорі купівлі-продажу реальну суму угоди – так буде легше отримати відшкодування ринкової вартості ділянки в разі повернення наділу в державну власність з ініціативи Держгеокадастру чи прокуратури.