Однією з найбільш обговорюваних у світі новин січня стало блокування сторінок Дональда Трампа у твіттері після подій в американському Капітолії. Хтось називав це цензурою, хтось – виправданим кроком для деескалації насильства. Однозначним є те, що сторінки 45-го президента США в соціальних мережах стали не менш потужною і руйнівною силою, ніж його «ядерна валізка».
В Україні карантинний січень 2021 року теж раз у раз сколихували масштабні баталії в соціальних мережах. PR-координатор юридичної фірми «Астерс» Олег Киричук ексклюзивно для Mind проаналізував, які корисні висновки з фейсбук-скандалів варто зробити для розвитку бізнесу та власної кар’єри.
На початку січня 20-річна блогерка Таїсія Онацька відома під ніком di.rubens з майже 3 млн підписників у мережі Tik Tok опублікувала зняте на Майдані Незалежності відео. У дусі популярних у цій молодіжній соцмережі челенджів їй треба вибрати один із двох варіантів відповіді на питання. На питання «Україна чи Росія?» вона вибирає останню.
Після критичного посту у фейсбуці ветерана АТО блогерка видалила скандальне відео, але записала нові, у яких перейшла в медіаатаку на офіцера й повторила тези російської пропаганди про війну української армії з мирним населенням. На ситуацію публічно відреагувало навіть Міністерство оборони України.
Результатом для блогерки стала справжня «геростратова слава»: навіть далекі від Tik Tok українці дізналися про існування di.rubens. Більш того, з нею розірвали співпрацю великі рекламодавці – Allo, Borjomi та Nestle, а освітня платформа онлайн-курсів Prometheus видалила зі свого сайту навчальний курс за участю блогерки для того, щоб інший лектор міг перезаписати створені нею лекції.
Серед PR-фахівців вважається хрестоматійною фраза американського мільярдера Воррена Баффета «Потрібно 20 років, щоб створити репутацію, і 5 хвилин, щоб її зруйнувати». У країнах Європи та США медіаскандали миттєво призводять до падіння цін на акції компанії або зриву контрактів. Приклад із di.rubens демонструє, що Україна теж поступово приходить до ситуації, коли зіпсована репутація спричиняє значні фінансові втрати.
Це стосується не тільки зірок або блогерів, а й системних бізнесів. У червні 2020 року французька компанія Danone випустила в Росії рекламу свого йогурту за участі актора Пореченкова. У 2014 році він «відзначився» на відео, стріляючи з кулемета в бік позицій українських захисників донецького аеропорту. На скандальну рекламу відреагувало наше посольство у Франції, а сотні українців написали гнівні пости в соцмережах з закликами бойкотувати продукцію компанії на полицях українських магазинів. Врешті-решт штаб-квартира Danone прийняла рішення припинити рекламну кампанію за участю скандального актора.
Хороша репутація та підтримка соцмереж можуть і врятувати бізнес. Це доводить ситуація навколо запорізького відеоблогера Олексія Шкробинця з ніком Тайлер Андерсон. Він є автором YouTube-каналу GeekJournal і понад 5 років створює україномовні огляди стрічок та серіалів.
У середині січня GeekJournal опублікував відео з критичним оглядом серіалів і передач телеканалу 1+1. У відповідь телеканал подав скарги в YouTube з вимогами заблокувати блогера через начебто «порушення авторських прав», адже у своїх оглядах він використав короткі фрагменти відео з передач телеканалу без дозволу 1+1. GeekJournal і багато юристів оцінюють такі скарги як сумнівні з правової точки зору, адже авторів оглядів і рецензій у YouTube захищає принцип добросовісного використання.
Цей випадок об'єднав українську інтернет-спільноту: десятки найбільш відомих блогерів і тисячі користувачів соцмереж опублікували пости на підтримку каналу з хештегом #SaveGeekJournal.
І хоч у цій історії ще рано ставити крапку, але на сьогодні канал врятовано від блокування, і у нього майже на 50% зросла кількість підписників. Завдяки позитивній репутації автору GeekJournal вдалося вийти переможцем у конфлікті з медіагігантом.
Необережні пости в соцмережах можуть зашкодити особистій кар'єрі, навіть якщо у вас звичайна особиста сторінка без мільйонів підписників.
У грудні 2019 року заступниця головного редактора журналу Cosmopolitan Ukraine Євгенія Пліхіна опублікувала на своїй фейсбук-сторінці глузливий допис про похорони загиблого в АТО бійця. Попри подальші публічні вибачення з боку журналістки, Cosmopolitan вирішив звільнити Пліхіну, про що навіть випустив офіційну заяву.
У 2018 році правник Валерій Картере подав свою кандидатуру на посаду судді Верховного Суду, успішно здав екзамени й отримав рекомендацію від кваліфікаційної комісії. Проте Вища рада правосуддя відмовилася подавати його кандидатуру на затвердження через порушення правил суддівської етики. За привід стали кілька постів із нецензурними висловлюваннями на особистій сторінці кандидата у фейсбуці, зроблених ще 2016 року. Картере опротестував це рішення, і після багатьох засідань 2020 року справа дійшла аж до Верховного Суду. Кандидат, попри рішення на його користь, поки не отримав бажану посаду.
Ці окремі приклади можуть привести до хибного висновку, що краще взагалі не ризикувати й не бути активним у соцмережах. Але це не так. Наприклад, PR-фахівцю з багатьма контактами з журналістами у фейсбуці, IT-спеціалісту з грамотним англомовним профілем у LinkedIn або фотографу з портфоліо на Instagram сторінки в соцмережах можуть посприяти вигідному працевлаштуванню.
Як у світі, так і в Україні існують рейтинги найбільш успішних блогерів, які завдяки своїй популярності запустили прибуткові бізнеси. Або підприємців, які через соцмережі ефективно просувають свої товари та послуги.
У кожного власника смартфона в руках тепер потужний інструмент зі створення особистого бренду. Але разом із багатьма можливостями він створює й багато ризиків, і легковажний або несерйозний підхід до своїх сторінок у соцмережах може коштувати репутації та кар’єри.