Заборона соцмереж для дітей у ЄС: чи розв’яже це проблему деградації покоління Z
Чому та як технології «знищують навчання» і погіршують розумові здібності зумерів
Понад 130 років середній показник IQ у світі зростав приблизно на три пункти за десятиріччя – феномен, відомий як ефект Флінна. Але, за новими даними, ця тенденція змінилася на протилежну.
Зумери, тобто ті, хто народився приблизно між 1997 роком і початком 2010-х, показали гірші результати грамотності, концентрації уваги, пам'яті, критичного мислення та розв'язання математичних задач порівняно з міленіалами (1981–1996 р. н.).
Отже, зумери стали першим поколінням із кінця XX сторіччя, яке зафіксувало нижчі результати в тестах на інтелект, ніж у попередньої генерації. Діти покоління альфа, народжені після 2013 року, які з пелюшок живуть у світі цифрових технологій, ймовірно, виростуть з іще нижчим IQ, ніж у зумерів.
Ці висновки зробив на основі 18 різних наукових досліджень Джаред Куні Хорват, нейробіолог і колишній вчитель. У його доповіді для сенату США сказано, що зумери витрачають на навчання більше грошей та часу, ніж люди XX сторіччя, однак рівень їхнього інтелекту гірший. За його версією, винна в цьому надмірна залежність від технологій та екранного навчання.
Mind – про основні причини цього явища та реакцію урядів країн.
Що показало міжнародне тестування студентів
Пізнавальні здібності молоді почали зменшуватися приблизно з 2010 року, а з 2018-го цей тренд пришвидшився. Це видно з дослідження Програми міжнародного оцінювання студентів (PISA), у якій студентів із понад 80 країн та економік щороку перевіряли на здатність розв’язувати математичні задачі, тлумачити прочитане та застосовувати знання природничих наук: фізики, біології, хімії, географії.
Поступове зниження успішності спостерігається майже по всьому світу. Лише в чотирьох регіонах із 81 (Брунеї, Камбоджі, Домініканській республіці та китайському Тайбеї) молоді люди у 2022 році поліпшили показники у трьох тестах PISA проти 2018 року.
Середні результати тестування студентів у 80+ країнах та економіках
Джерело: Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD)
Студенти з України демонструють результати суттєво нижче за американські та середньосвітові. Так, у 2022 році в тестах PISA вони сумарно отримали за математику 441 бал, читання – 428, природничі науки – 450. Лише 4,6% українців склали всі три іспити на відмінно, а 25,3% молодих людей із нашої країни відповіли на двійки.
Що не так із зумерами та навчанням через екран
Покоління Z виросло в епоху вже зрілого інтернету, соціальних мереж, смартфонів, що вплинуло на їхній спосіб комунікації та навчання.
Зумери настільки звикли споживати інформацію через короткі речення та відео у форматі TikTok, що школи коригувалися під них і задля зручності викладали навчальну інформацію подібними малими формами. Вчені стверджують, що це негативно вплинуло на здатність учнів зосереджуватися, критично мислити й запам’ятовувати.
«Що роблять діти на комп’ютерах? Вони скимають (швидко прочитують, шукаючи головні ідеї та не заглиблюючись у деталі. – Mind). Ми переорієнтовуємо навчальний процес під цю особливість. Але це не прогрес – це капітуляція», – стверджує Джаред Куні Хорват.
За його даними, більшість сучасних дітлахів використовують комп’ютери, ноутбуки, планшети або смартфони у шкільних класах від однієї до чотирьох годин кожного дня. Але 38 хвилин із кожної години, проведеної за екраном, вони насправді не навчаються, а відволікаються. Про подібні спостереження говорять і європейські вчителі.
«Ми помітили, що в багатьох дітей виникли проблеми з концентрацією уваги, оскільки їм досить просто «свайпнути» екран пальцями та, наприклад, запустити відеогру в шкільному класі», – розповів агентству France24 викладач англійської мови з данського Копенгагену Іслам Діджаб.
Які ще фактори погіршують розумові здібності
Екранне навчання та прагнення отримувати швидкі відповіді від ШІ – це головна проблема, величиною зі слона в кімнаті.
Ще один значний фактор полягає в тому, що діти біологічно запрограмовані засвоювати інформацію через взаємодію з іншими людьми: своїми однолітками, батьками та вчителями. Навчання у групі підвищує активність мозку.
Однак останнім часом діти все більше відчувають нестачу контактів обличчям до обличчя, що порушує природний процес їхнього навчання.
Також надмірне споживання низькоякісного цифрового контенту може викликати в молодих людей стан брейнроту, або «затуманення мозку». Симптомами цього психологічного феномену є апатія, розгубленість, румінація (нав’язливе прокручування в голові негативних думок), тривожність і навіть депресія.
У США, як пише Флоридський атлантичний університет, відбувається «епідемія брейнроту», що поширюється серед молодих американців. Найвразливіша група – дівчата у віці 16–24 років, які кожного дня в середньому проводять 179 хвилин, або майже 3 години, у соцмережах. Через постійну надмірну дофамінову стимуляцію мозку багатьом із них стає складно відокремлювати правду від вигадок.
Орієнтація на Австралію
Скандинавські країни першими розпочали боротьбу з екранним навчанням. Швеція інвестувала 60 млн євро 2024 року та 44 млн євро 2025-го в те, щоб кожен учень у країні отримав паперовий підручник із кожного предмету.
Данія з 2025 року зобов’язує студентів здавати смартфони в навчальних закладах і позашкільних гуртках, а також прибирає із класних кімнат планшети, ноутбуки та комп’ютери. Але влада визнає, що цього замало.
«Соціальні платформи крадуть дитинство в наших дітей, – розповіла прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, виступаючи у жовтні в парламенті. – Ми дозволили мобільним телефонам ввійти в життя наших дітей із найкращих побажань. Щоб вони могли дзвонити додому та спілкувалися з друзями. Але правда в тому, що ми випустили монстра. Ніколи раніше так багато дітей і юнаків не страждали від тривоги та депресії. У багатьох виникли труднощі з читанням та концентрацією».
Найрадикальніший експеримент із 10 грудня 2025 року розпочала Австралія. Ця країна закрила всім дітям у віці до 16 років доступ до соцмереж Facebook, Instagram, Kick, Reddit, Snapchat, Threads, TikTok, X, YouTube та Twitch. Власники цих платформ під загрозою штрафів у $32 млн заблокували 5 млн акаунтів австралійських дітей і підлітків.
Президенти та прем’єр-міністри шести європейських країн: Франції, Іспанії, Греції, Данії, Норвегії та Фінляндії – заявили, що планують іти шляхом Австралії та теж найближчим часом встановити абсолютний віковий ліміт у 15–16 років для доступу до соцмереж.
Плюс до цього Франція розглядає можливість введення «соцмережної комендантської годині» для 15–18-річних, а Греція – заборону цифрових механізмів, які посилюють у дітей інтернет-залежність.
Представники влади Австралії стверджують, що вже бачать ефективність і позитивні наслідки заборони соцмереж. Водночас критики вказують на порушення прав підлітків, «нормалізацію спостереження» за ними та міграцію дітей на небезпечні нерегульовані інтернет-платформи.
Одне з досліджень приходить до висновку, що обмеження доступу до певних цифрових платформ не заохочує людей проводити менше часу за екраном. Таку саму кількість годин, яку діти просиджували в заборонених соцмережах, вони, найімовірніше, захочуть витратити на схожі екранні активності: фільми, відеоігри чи навіть розвідування «темних закапелків» інтернету.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
