Місце під сонцем: про 7 кроків до цивілізованого паркування

Наприкінці січня у застосунку міських сервісів «Київ Цифровий» у водіїв з’явилася можливість за номером автівки отримувати сповіщення про штрафи за порушення ПДР та відразу сплачувати їх у смартфоні. Новий застосунок міських сервісів запустили на початку року, і він замінив Kyiv Smart City. Одною з його функцій є сплата за паркування у місті. Проте, це лише один з багатьох інструментів, що може покращити ситуацію із великою кількістю автівок у столиці.

Що ще варто зробити міській владі для врегулювання проблеми паркування розповів Mind керуючий партнер юрфірми ePravo Віталій Власюк. Матеріал підготовлено за сприяння ФБ-спільноти «Герой парковки».

Кількість автівок у великих містах, попри зубожіння з кризами, невпинно зростає. Чого не можна сказати про паркінги, яких більше не стає. Вулиці, у свою чергу, теж чомусь не розширюються, навіть влітку, коли спекотно. Міська влада Києва встановлює все більше і більше антипаркувальних стовпчиків, які фізично перешкоджають численним бажаючим паркуватися на тротуарі. Ніхто ж не дивується, що саме фізичні перешкоди більш зрозумілі пересічному водієві, ніж якийсь там знак хрестиком десь там високо над головою.

Не сильно лякають нашого брата (і сестер) і евакуатори. Так, їх побільшало, евакуацій, вкупі з розширенням юридичних підстав для їх здійснення, теж. Та чи перестали після цього паркуватися з порушенням Правил? Звичайно, ні. Зазвичай, не минає й хвилини, як на місце щойно вивезеної автівки паркується інший любитель ризикнути з мантрою «А де мені стати?». Почасти таке паркування супроводжується активним і агресивним зазиванням осіб сумнівної зовнішності та в яскравих жилетах, але без посвідчень.

Стати, дійсно, не завжди є де, проте й автомобілі з асфальтом під колесами не продаються. Чи повинна влада вирішувати проблеми? Звичайно, так, адже йдеться і про безпеку пішоходів, і про зручність пересування тротуарами, і про естетику. Більше того, паркування прямо впливає на права окремих категорій громадян, насамперед, – з ознаками інвалідності. Але от яким чином – не факт, що мої пропозиції сподобаються автолюбителям.

Сім кроків до паркування по-новому

Нижче – орієнтовний перелік проблем у сфері паркування, над вирішенням яких пропонується попрацювати.

1. Неефективна діяльність інспекторів з паркування, відсутність автоматичної фотофіксації порушників. Сюди ж включимо не надто ефективну, часто нелогічну та точно непопулярну серед громадян діяльність евакуаторів. Слід шукати нові й ефективні інструменти, засновані на технічних засобах та штучному інтелекті та здатні забезпечити постійну, а не епізодичну свободу тротуарів, велосипедних доріжок та інших популярних серед героїв парковки локацій.
2. На вулицях присутні шахраї, що видають себе за паркувальників – ані поліція, ані міська влада ніяк цю проблему не окреслює. Можливо, це потребує точкових корекцій законодавства, зокрема конкретної заборони подібної діяльності та встановлення адмінвідповідальності для порушників.
3. Небезпека для життя і здоров’я через блокування пожежних та інших аварійних проїздів. Ось тут я би пропонував говорити про встановлення кримінальної відповідальності за сам факт такого блокування, незалежно від наслідків. Запаркував авто в пожежний проїзд – отримай рік умовно.
4. Неврегульованість питання паркування транспортних засобів у дворах (прибудинкові території). Ось це, насправді, потребує колосальної інтелектуальної роботи, адже станом на зараз ніхто точно не знає ані способу визначення меж прибудинкових територій, ані способу їх використання. Сюди ж віднесемо самовільне встановлення шлагбаумів та різноманітних антипаркувальних пристроїв. Неврегульованість породжує суперечки та конфлікти, запобігати яким – пряма функція держави. 
5. Відсутність відповідальних за організацію паркувального простору при торговельних та бізнес центрах: наші сумлінні водії, здебільшого, паркуються як хочуть і де хочуть. Бодай зауважень від охоронців не дочекаєшся, кажуть, викликайте поліцію. Організував парковку, отримав від поліції схему руху на ній – будь ласкавий, контролюй та вимагай. Технічні можливості є. Сюди ж віднесемо проблему конусів перед ресторанами: практика показує, що «фасадні» організації все ж повинні мати пріоритет для гостьового паркування. Але нехай дорого за це платять. Дуже дорого.
6. Гостро постала потреба у новаціях: слід запровадити зони для розвантаження-завантаження-ремонту, забезпечити свободу від заняття автомобілями безпосереднього під’їзду до установ, а також поекспериментувати з часовими обмеженнями у паркуванні в тих місцях, де протягом дня бажаючих стати на хвилин 10 сотні. Але їхні бажання часто розбиваються об одного-двох автолюбителів, які «зранку приїхав – став на цілий день».
7. Впорядкувати паркування велосипедів, самокатів тощо – це якщо ми дійсно всерйоз говоримо про європейські амбіції великих міст та таке, поки що космічне, поняття, як «маломобільність населення».

Поки й цього вистачить, хоча, звісно ж, є й інші пункти. Радію, що станом на зараз є підстави говорити про усвідомлення проблеми паркування усіма, як кажуть, стейкхолдерами: народними депутатами, урядом, міською владою. Проте дуже важливо від самого початку налагодити правильну комунікацію з суспільством та впроваджувати реформи за підтримки з боку майбутніх їх споживачів.

Широким фронтом – за покращення паркування!