Споживчий попит – як ефект метелика. Навіть незначні коливання впливають на бізнес.Тому створення запасів і обізнане керування ланцюгами постачань допомагають компаніями триматися на плаву навіть під час кризи. Засновник компаній WareTeka та CoreTeka, резидент Reactor.ua Олександр Ісаченко розповів Mind, що може призвести до коливань попиту, чому навичка прогнозування стала першочерговою під час пандемії та як компаніям створювати запаси на випадок невідкладних ситуацій.
Традиційно зима – складний час для бізнесу. Обсяги продажів збільшуються пропорційно навантаженням. Компаніям потрібно прогнозувати зростання попиту на товари, закупити продукцію й збільшити потужності.
Ритейлери починають закуповувати товари для свят ще в листопаді. Навантаження на склад зростає: потрібно і зберігати поточний асортимент, і створювати запаси. Вільний складський простір скорочується, тому компанії шукають додаткову нерухомість для оренди. Але знайти склад, особливо в сезони підготовки до свят, – непросте завдання. Адже на ринку складської нерухомості велика конкуренція. Так, згідно з останніми даними брокерського агентства Cushman & Wakefield за III квартал 2020 року, вакантність на ринку була мінімально низькою – близько 2,2%.
З піковими навантаженнями й підвищеним попитом під час свят стикаються всі компанії не залежно від розміру. Наприклад, гігант електронної комерції Amazon збільшує складські потужності для того, щоб доставляти замовлення покупцям вчасно. У 2019 році компанія запустила нову послугу – Storage and Replenishment. Суть полягає в тому, що під час свят Amazon використовує додаткові склади для тимчасового зберігання товарів. Приміщення розташовуються біля пунктів доставки Amazon. Отже, якщо попит на товар великий, продавці можуть швидко поповнити складські запаси.
І хоча святковий сезон в Україні закінчується, відпочивати зарано – компаніям потрібно підготуватися до 8 березня.
Покупці почали витрачати менше грошей. Згідно з дослідженням InfoSapiens, індекс споживчих настроїв 2020 року значно впав, порівняно з 2019-м. У грудні 2020 року він становив 65,9 пункта (за 200-бальною шкалою), а в грудні 2019-го – тримався на позначці 92,2 пункта.
Вимушено ізольовані споживачі скоротили витрати, адже немає сенсу купувати нову одежу, взуття, заправляти автомобіль тощо. Однак відомо, що з часом потреби не зникають, а лише стають гострішими. Це дає поштовх до виникнення відкладеного попиту.
Січневий карантин показав, що споживачі фокусуються на тому, що не можуть купити зараз. Наприклад, згідно з даними аналітичної служби OLX, українці почали замовляти товари онлайн у півтора рази частіше під час січневого карантину. У найбільш популярні категорії увійшли непродовольчі товари: чоловічий одяг (+123% росту), взуття (+94%), електроніка (+74%), смартфони (63%).
Імовірно, що після скасування всіх карантинних обмежень, відкладений попит дасть про себе знати. Але компаніям важливо готуватися до цього завчасно.
Пандемія навчила бізнес, чому важливо вміти прогнозувати споживчий попит. Як пам’ятаємо, коли прийшов перший карантин, люди масово скуповували предмети першої необхідності. Щоб заповнити полиці магазинів, компанії закупали більше партій товарів. Згодом споживач сформував запаси й більше не потребував продукції. А компанії вже збільшили свої потужності.
Насправді, реакція споживачів – не унікальне явище. Це приклад ефекту хлиста (ефекту Форестера), що був описаний ще в 1961 році й став відомим феноменом у керуванні ланцюгами постачання.
Суть ефекту полягає в тому, що незначні зміни попиту з боку споживача підсилюють амплітуду коливання в усіх інших ланках (серед продавців, дистриб’юторів, виробників).
Наприклад, споживачі завжди купували 500 одиниць товару кожного місяця. Потім попит зріс і склав 550 одиниць (на 10% більше). Магазин також закупить продукції на 10% більше, ніж потрібно споживачу (605 одиниць). Зі свого боку дистриб’ютор також закуповує на 10% більше товару (665 одиниць). У кінцевому підсумку виробнику доведеться виготовити більше продукції.
Якщо уявити ефект хлиста у вигляді графіка, то амплітуда коливання попиту від споживача до виробника стає все більшою. Тож потужності компанії зросли, але продукцію потрібно зберігати, збільшивши складську площу.
Склад відіграє ключову роль у процесі контролю попиту. Він – серце ланцюгів постачання бізнесу. Саме тут компанії зберігають, проводять облік, маркують і комплектують товари. Чим краще налагоджена робота складу, тим кращий результат. Адже, якщо компанія обіцяє доставити товар наступного дня, але робить це лише через тиждень – лояльність клієнта втрачена. Однак не всі компанії можуть дозволити собі орендувати склад на тривалий час.
Останні декілька місяців платформа WareTeka отримує велику кількість запитів на послуги тимчасового зберігання товарів. Компанії шукають логістичних операторів, у яких можна розмістити від 2 до 400 палет на короткий строк – від двох тижнів і більше.
Логістичні оператори пропонують рішення – послуги тимчасового зберігання. На таких складах можна зберігати товари від 1 тижня до декількох місяців. Оплата – за одне палето-місце. Це значить, що не потрібно переплачувати за оренду складу. Компанія сплачує лише за простір, що використовується фактично. Тож, якщо потрібно зберігати 10 палет – вартість буде одна, 100 палет – інша.
Прогнозування споживчого попиту й створення запасів – важлива навичка для бізнесу. Розвивайте складську інфраструктуру, щоб ефективно керувати всіма етапами ланцюгів постачання.
[INSERT_BLOCK_PROMO_REACTOR]