2 млрд посилок – до 2030 року: як «Нова Пошта» збирається посунути світових конкурентів і зіграти на їхніх слабкостях
Топи компанії – про нестандартні кроки в перегонах, роботів, ШІ та захист логістики від ракет
2025 року «Нова пошта» (НП) виросла на 10% та доставила 522 млн відправлень. У наступні п’ять років компанія хоче прискорити динаміку та перестрибнути з 30-го на 20-те місце світового рейтингу поштових операторів, збільшивши обсяги відправлень вчетверо. Робити це вона збирається в щільному конкурентному середовищі з глобальних багатих гравців.
За рахунок чого НП планує різке зростання, яка роль у цьому роботозизації та асиметричної відповіді конкурентам і як можна будувати безпеку в умовах постійних ракетних обстрілів? Про це співвласники та топи компанії розповіли на Nova Summit. Mind вибрав найцікавіше з їх виступів.
Співвласник Вячеслав Климов про стратегію «захоплення» світу, позиціонування в ЄС і нові ринки:
У баченні компанії на найближчі п’ять років є дві ключові цілі. Перша – увійти до двадцятки світових лідерів експрес-доставки. Наразі група Nova посідає 30-те місце у світі за обсягами перевезень.Друга мета – досягти 2 млрд посилок у 2030 році. Торік цей показник сягнув 522 млн.
Фото: пресслужба компанії
Нам було важливо зрозуміти, які світові компанії попереду, кого маємо наздогнати, а кого – випередити. Виявилося, що ці великі імена не є такими вже й недосяжними. Кожна із цих компаній – надуспішна, усі вони активно розвиваються. У частини з них ми навчаємося і будемо навчатися. Більшість із них – наші партнери. Саме завдяки цьому партнерству й розумінню власного місця формуємо орієнтири як в Україні, так і у світі.
Довідково. Дані НП щодо обсягів доставки глобальними гравцями: GLS 2025 року перевезла 0,9 млрд посилок, InPost – 1,4 млрд, Dpd – 2,2 млрд, FedEx – 3,5 млрд, DHL – 4,5 млрд, UPS – 5,7 млрд, United States Postal Service – 7,3 млрд, SP Express – 13,3 млрд.
Наша група зростає на 10–15% щороку за кількістю відправлень на українському ринку. Ставка №1 – розвиток сервісів в Україні.
Ставка №2 – розвиток у Європі, зокрема мережі Nova Post Europe (NPE). Сьогодні це близько 300 власних і партнерських відділень у 16 країнах ЄС. 2025 року обробили 13 млн посилок, послугами скористалися понад 2 млн клієнтів. Команда в Європі вже перевищує 1000 співробітників, мережа налічує понад 165 тис. точок сервісу.
Одна з головних ставок – на розвиток партнерської моделі. Створюємо зручний франчайзинговий пакет, щоб залучити підприємців у Європі – як українців, так і місцевих. Кількість франчайзі вже перевищує 20.
У Європі реалізуємо асиметричну стратегію – робити те, що складно або невигідно іншим гравців. На старті обрали ключові сегменти: українців і жителів ЄС. Для них реалізуємо ту саму концепцію, що й в Україні: Fast, Easy, Safe – швидко, доступно, надійно.
У Європі створюємо центри турботи, де беремо на себе відповідальність за якість доставки та забезпечуємо клієнту розуміння того, що відбувається з його посилкою. Ідея в тому, що, коли ринок експрес-доставки в Європі стає дедалі більш цифровим і безособовим, ми, навпаки, робимо ставку на постійний контакт із клієнтом – як у цифровому форматі, так і через живе спілкування.
Шукаємо ефективні канали комунікації як з українцями, так і з європейцями. Важливо, що серед 13 млн посилок у 2025 році вже значна частка не пов’язана з Україною. Nova Post Europe починають обирати поляки, іспанці, британці для відправлення посилок між країнами Європи.
Важливою складовою є і швидкість доставки. Бачимо, що вона не є головною цінністю для конкурентів у Європі. І це наш шанс. Уже зараз, попри те що NPE – відносно новий гравець, маємо перші перемоги. Думаю, ми єдина компанія, яка Next Day доставляє з Берліну до Варшави, за три дні – з Іспанії до Польщі. І це ми тільки почали. Мета – стати найшвидшою доставкою в ЄС.
2026 року плануємо подвоїти мережу завдяки різним форматам: класичним відділенням, мініточкам, адресному обслуговуванню, інтеграції з локальними мережами поштоматів.
Ще один елемент стратегії – розвиток продажів у B2B-сегменті. Наступним кроком стане робота із середнім, а згодом і великим європейським бізнесом.
У 2026 році зробили перші кроки на ринку США: відкрили доставку з партнерських пунктів. Уже працює компанія Nova Post USA, маємо офіс у Нью-Джерсі. Наступні кроки – розширення маршрутів не лише на Нью-Йорк, а й на узбережжя: Лос-Анджелес, Маямі, Чикаго. Також плануємо відкриття перших фізичних відділень у США. Далі – Канада. 2026 року плануємо відкрити там перше відділення та запустити маршрути доставки в обох напрямках.
Ще один стратегічний напрямок – Азія. Цього року плануємо створити юридичну базу в Китаї та відкрити офіс – як початок великого шляху до значних обсягів відправлень у майбутньому.
До 2028 року хочемо охопити мережею всю територію ЄС. Водночас у фокусі залишаються й інші регіони. Спостерігаємо за геополітичною нестабільністю та трагедією на Близькому Сході. Попри це не відмовляємося від планів у перспективі кількох років вийти і на цей ринок.
Профіль компанії. «Нова пошта» – логістичний оператор, спеціалізується на експрес-доставці посилок, вантажів і міжнародних відправлень.
Персонал: понад 27500 осіб.
Мережа (на початок 2026 року): понад 50 003 точки обслуговування – 15 817 відділень і 34 186 поштоматів.
Дохід (дані Opendata): 2025 рік – 54,2 млрд грн (зростання проти попереднього року на 20,9%); 2024-й – 44,8 млрд грн (+22,8%); 2023-й – 36,5 млрд грн (+53,9%); 2022 рік – 23,5 млрд грн (+13,6%).
Чистий прибуток: 2025 рік – 2,6 млрд грн (+4%); 2024-й – 2,5 млрд грн (-37%); 2023-й – 3,97 млрд грн (+86%); 2022 рік – 2,14 млрд грн (-18%).
Податки та збори у 2025 році: 16,2 млрд грн (+33%).
Капітальні інвестиції у 2025 році: понад 4 млрд грн (більша частина – на розширення мережі поштоматів і відділень, розвиток логістичної інфраструктури).
Співвласник Володимир Поперешнюк про нестандартні кроки в перегонах із конкурентами:
Стратегія компанії потрібна лише з однієї причини – через обмеженість ресурсів. Якщо ресурси не обмежені – вона зайва: просто заливаєш усе грошима і йдеш напролом. А що робити, коли ресурсів дуже мало? Особливо якщо поруч є великі гравці з капіталом у сотні мільярдів і величезним досвідом? Тоді залишається асиметрична стратегія розвитку.
Фото: пресслужба компанії
Асиметрія – це робити те, чого немає у правилах гри на ринку: щось незвичне, першим, швидше за інших тощо. Щоб із мінімальними ресурсами досягати максимальних результатів.
Тож розповім про такі підходи. Перший – партнерство замість конкуренції. Для конкурентних війн потрібні неймовірні гроші. Ми вивчили наших колег і зрозуміли: конкурувати з ними напряму неможливо. Тому вирішили, будемо товаришувати. Сьогодні в нас понад 100 логістичних партнерів по всьому світу. І саме завдяки цим партнерам наша мережа налічує понад 500 тис. точок сервісу.
Другий підхід – бачити, де конкуренти недопрацьовують або не хочуть працювати. Це прибуткові компанії, у них усе добре, тому є сегменти й ніші, які їм просто нецікаві. Ми вирішили працювати саме з такими нішами.
Передусім – адресний забір посилок. Це дуже моторошний сервіс, його ніхто не любить. Ще одна послуга – доставка у зручний для клієнта час. Ті, хто користувався європейськими сервісами, знають: зазвичай компанії не дуже зважають на час клієнта – доставляють тоді, коли зручно їм. Ми вирішили, що будемо змінювати цей підхід і надавати такий сервіс як в Україні, так і в Європі. Почнемо з тестування в Україні.
Ще один нецікавий колегам сервіс – пакування. Нас за це критикують: мовляв, продаємо повітря. Але бачимо в цьому цінність для клієнта. Людина приходить, віддає нам речі – ми все пакуємо й відправляємо.
Третій підхід – ШІ та роботизація. Сьогодні, якщо не використовуєш ці інструменти, – щось з тобою не так. Тому всі активно їх впроваджують, і ми також.
Але при цьому великі компанії намагаються дистанціюватися від клієнта. Спілкування лише через електронну пошту. Навіть ми, як партнери, змушені комунікувати тільки через імейл: відправив листа – і чекаєш відповіді, особливо у вихідні.
Втім можна діяти навпаки. Поки Amazon та інші великі гравці віддаляються від клієнта, ми наближатимемося. Робимо ставку на розвиток контактного центру та живе спілкування. Хочемо бути більш людяною поштовою компанією.
Так, інвестуємо в штучний інтелект і роботизацію. Але лише з метою посилити людину. Саме тому трансформуємо контактний центр у центр турботи. Важливо, щоб клієнт відчував: поруч завжди є людина, котра допоможе, як у відділенні, так і в колцентрі.
Четвертий підхід – швидкість або гроші. Ми обираємо і те, і інше. Тому що швидкість – це і є економія. Щоб посилка рухалася швидко, вона не повинна довго затримуватися на етапах. Чим менше операцій – тим менше витрат і менше ризиків, що щось піде не так або загубиться.
Звісно, це працює не завжди. Іноді потрібно запускати надшвидкі маршрути, які не є вигідними. Але свідомо робимо ставку на швидкість. Це те, про що великі гравці, на жаль, забули: швидкість більше не є їхнім пріоритетом. Ми ж хочемо повернути її як ключову цінність. Саме тому розвиваємо фулфілмент: якщо хочеш, щоб гроші працювали швидше, логістика має бути максимально швидкою.
П’ятий підхід – внутрішня конкуренція. Усередині компанії постійно виникають війни, конфлікти, інтриги. Раніше ми намагалися це згладжувати. Але з часом відмахнулися: якщо хочуть – нехай б’ються.
Сьогодні адресна доставка, поштомати, відділення, фулфілмент – усі канали конкурують між собою. І поки вони б’ються – виграє клієнт. Не можна сказати, що якийсь канал кращий за інший. Для різних клієнтів у різний час і в різних умовах кожен із них може бути найзручнішим. Тому не робимо ставку лише на один канал.
СЕО Євген Тафійчук про прискорення логістики під ракетами:
Маємо десятки тисяч повітряних тривог, десятки зруйнованих вщент логістичних об’єктів та сотні пошкоджених. Як у таких умовах надавати якісний швидкий сервіс? Як гарантувати безпеку клієнтів і співробітників? Бачу один шлях – впроваджувати безпечну логістику.
Фото: пресслужба компанії
Для виявлення загрози впровадили диспетчерський центр, який 24/7 моніторить ситуацію в повітрі та на землі. Через нашу систему акустичних вібродатчиків бачимо все, що відбувається в повітрі, знаємо, скільки «шахедів», ракет, звідки та куди летить.
Якщо знаємо – можемо реагувати. Тож впровадили систему оповіщення та реагування. Ця система складається з трьох шарів. Перший – візуальний через монітори. Другий – звуковий: маємо понад 350 звукових систем, які допомагають вчасно поінформувати співробітників і клієнтів. І третій шар – інформаційний: більш ніж 70 телеграм-каналів, понад 100 груп у Signal. Кожен підрозділ, відділення, термінал має свій канал, у якому його сповіщають про небезпеку, яка стосується саме цього підрозділу.
При цьому важливо робити роботу над помилками й бути впевненими, що безпекові протоколи та заходи дійсно виконуються – і їх реально виконати. У цьому допомагає наш ШІ-агент, який після кожного інциденту аналізує ситуацію, а ми вносимо зміни, поліпшуємо процеси.
«Увага! Ракетна небезпека, швидкість 2800 км на годину». Таке повідомлення нещодавно отримали наші співробітники в Запоріжжі. Що треба робити в такому випадку? Звісно, бігти в укриття. З початку повномасштабного вторгнення «Нова пошта» інвестувала понад 1 млрд грн у безпеку. І це дало результат. Багаторазово в Харкові, Запоріжжі, Києві, Дніпрі тощо під час ракетних і шахедних атак життя нашим співробітникам і клієнтам рятували укриття. Маємо 1244 такі споруди: надземні, підземні, металеві, сейфи, лего-блоки тощо.
Звісно, велику увагу приділяємо безпеці відправлень. Тут стратегія дуже проста: треба забезпечити безперервний рух. Бо, коли рухаєшся, у тебе дуже складно влучити. Для цього проєктуємо логістику в такий спосіб, щоб посилка практично не перебувала у стані спокою, а постійно рухалася. Сортування з BDF-контейнерів, самих контейнерів без вивантаження посилок. Впроваджуємо прямі маршрути, щоб зайвий раз не сортувати.
Безпека клієнтів. Через нашого ШІ-агента моніторимо ситуацію, знаємо, де та скільки клієнтів зараз перебуває у клієнтських зонах. Якщо ця кількість перевищує стандарти – підсилюємо операційну команду, встановлюємо поштомати, відкриваємо нові відділення.
Будь-яка логістика має мати план Б. Ми маємо також плани С і Д. Маємо мобільні відділення. Якщо відбувається пошкодження відділення або влучання – розгортаємо мобільне відділення. Час розгортання вимірюється хвилинами. Це забезпечує стабільність сервісу.
Маємо мобільне депо, розгортання якого займає до восьми днів – від початку до запуску. Маємо п’ять резервних терміналів, сортувальних центрів. Це десятки тисяч квадратних метрів, які наразі не використовуються й призначені лише для одного: у разі форс-мажору забезпечити стабільність послуг. Додатково є 16 резервних відділень у прифронтовій зоні.
Директор департаменту роботизації та автоматизації процесів Євген Хоменко про роботів і людей пліч-о-пліч:
Коли говоримо про роботизацію в логістиці, одразу виникає запитання: «Чи правда, що технології замінять людину?». Відповідь насправді дуже проста й лаконічна: «Авжеж, ні». Наше завдання в іншому. Хочемо підсилити наші команди.
Фото: пресслужба компанії
Робот в логістиці – це не обов'язково гуманоїд чи роборука. Роботом називаємо будь-яку систему, яка автоматично виконує фізичну дію в логістичному потоці. Але цим потоком керує людина. Сьогодні нашим співробітникам уже допомагають 56 сортувальних стрічок, 823 роботизовані візки, 50 роботів для транспортування, 26 AGV-роботів.
Як це працює на практиці? Пропоную подивитися на прикладі шляху однієї посилки. Усе починається зі складу фулфілменту. Модель, коли співробітник проходить кілометр між стелажами, комплектуючи та формуючи відправлення, вже відходить у минуле. Приходимо до моделі Good to person – це коли товар приїжджає до співробітника.
І тут нам уже допомагають роботи: AGV, роботи комплектації, автоматизовані системи розвантаження та комплектації. Саме вони допомагають зменшити час між натиском клієнта на кнопку «Оформити замовлення» і передачею його замовлення в логістику.
Після цього посилка потрапляє в сортувальний хаб. І тут масштаб найбільший. Роботизовані системи переміщують відправлення з одного кінця складу в інший. Сортувальні лінії розподіляють потоки. Геоскопічні системи дозволяють працівникам легше та швидше вивантажувати й завантажувати транспорт.
Зараз транспорт повністю цифровий і керований. Але ми переходимо на наступний етап – впровадження наземних безпілотних дронів. До повітряних дронів повернемося, коли переможемо.
Ну і нарешті, отримання посилки. Мережа поштоматів та нові зони самообслуговування дозволяють клієнтам без черг комунікувати із системою.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
