31 березня для компаній-нерезидентів, що надають онлайн-послуги в Україні, настає останній день, коли вони можуть зареєструватися як платники ПДВ. Це положення законопроєкту №4184, який у першому читанні підтримали депутати, а в народі вже прозвали «податком на Google». Що не так з цією ідеєю і які альтернативи існують, розповів Mind СЕO Svitsoft, AdSaver Георгій Курбанов.
За логікою законодавців, впровадження цієї ініціативи зобов'яже іноземних онлайн-гігантів – нерезидентів, які працюють в Україні (Facebook, Google, Viber, Netflix, сервіси Apple, Amazon тощо) платити 20%-вий податок до бюджету нашої країни, а українські юрособи та ФОП зі свого боку звільняються від 20%-вого податку при купівлі електронних послуг в іноземних компаній. Завдяки цьому очікують отримати додаткові 3 млрд грн на рік.
Згідно з визначенням, нерезидентом є компанія, у якої немає в Україні постійного представництва, і для того, щоб надавати послуги всередині країни, їй потрібно зареєструватися в українській податковій.
Ось тільки є один нюанс. Половина так званих онлайн-гігантів і без того вже платить ПДВ в Україні. У Google, наприклад, давно вже є юридична особа в нашій країні, яка має назву «Google Україна», офіційно приймає платежі і обслуговується в Сітібанку вже багато років (принаймні стільки, скільки існує наша агенція, а це 12 років). Ми платимо з української юрособи на українську юрособу. Отже, ПДВ вже сплачується.
Теж саме стосується і Viber. Так, у них немає офіційного офісу в Україні, але є представник, через якого можна працювати.
А, наприклад, у випадку з Facebook, рекламодавці, які замовляють рекламу на цьому майданчику через агенцію, і без цього законопроєкту вже переплачують 20%. Вони платять з юрособи (наприклад, з ТОВ на ТОВ), сплачуючи 20% ПДВ, потім ці гроші переводяться в готівку, пересилаються на ФОП, потім на картку, а потім з картки гроші списує Facebook.
Отже, рівень комісійних і без того зашкалює: це 20% ПДВ, потім 5% – податок на прибуток, потім 1% за зняття готівки та ще треба врахувати комісійні агенції. Щоб офіційно запустити рекламу в Facebook, комісії доходять майже до 40%. І до цього ще 20%? Це божевілля.
Не умовна «Розетка», тому що вони і без того платять усі можливі податки. Постраждає маленький і середній підприємець, який використовує картковий розрахунок із тим самим Google або Facebook, а вартість конверсій цих підприємців подорожчає. Фактично анонсоване поповнення бюджету відбудеться за рахунок рекламодавця, якщо бути точніше – за рахунок їхніх доходів, які зменшаться, бо залучення клієнтів подоражчає.
До речи, коли у Великобританії ввели додатковий податок у 2% на електронні послуги, Google заявив, що ці витрати ляжуть на плечі місцевих маркетологів (за підрахунками, це близько 120 млн фунтів стерлінгів додаткових витрат на рік).
Про те, як стягується податок за купівлю реклами на Facebook у різних країнах, можна прочитати в розділі довідкового центру соцмережі. Що стосується Google, то сьогодні кошти, призначені для реклами, МСБ кладе на карту й потім вони потрапляють прямо в ірландський офіс Google. У цій країні хороший інвестклімат, тому там розташовані офіси багатьох IT-компаній. Там же з цих коштів сплачується податок. Тому у зв'язку з можливим ухваленням закону №4184, виникає ще й питання в розрізі заборони на подвійне оподаткування.
Мені здається, депутати не консультуються з діджитальщиками перед тим, як збираються «поліпшити» їм життя. А нам є як його поліпшити. Варто хоча б дозволити проводити офіційні платежі з карток ТОВ юридичних осіб. Зараз можна заплатити за такі речі, як пальне, готель, підтверджені витрати в межах відряджень... А ось якщо тобі офіційно заплатили за Facebook-рекламу, і ти хочеш ці гроші заплатити Facebook – це неможливо. Відкриваємо вкладку офіційних платежів Facebook на їхньому сайті й бачимо – «ви повинні прив'язати картку фізособи». Будь-які інші способи не підходять. Ми тисячі разів їх шукали та дуже багато часу на це витратили. Їх немає. Отже, ми, як агенція, створюємо для себе величезне податкове навантаження.
Розв'язання питання, закладеного в законопроєкті №4184, на мій погляд, спочатку має полягати в двох кроках:
І така політика щодо всіх великих вендорів була б значно більш виграшною для всіх.