Збір податків погіршився. Завдяки чому тримається держбюджет у 2025 році?

У структурі доходів держбюджету у 2025 році переважає боргове фінансування, що ставить скарбницю в жорстку залежність від іноземних грошей, водночас внутрішні резерви для збільшення бюджетних надходжень не використовуються повною мірою. Такого висновку дійшли аудитори Рахункової палати, проаналізувавши виконання держбюджету за перше півріччя 2025 року.

За даними Мінфіну, за цей період доходи бюджету становили 1,87 трлн грн, що на 42% більше, ніж за січень – червень 2024 року. Розмір бюджетного дефіциту в першому півріччі сягнув 546 млрд грн, а його фінансування було забезпечено завдяки позиковим коштам.

Mind розбирався, які є труднощі та проблеми з наповненням держбюджету.

Які є основні проблеми

Рахункова палата вказує на те, що зростання доходів держбюджету пов’язане переважно з неекономічними факторами ­­­­­­– зовнішньою фінансовою підтримкою та збільшенням податкового тиску. Разом із тим загроза скорочення експорту з одночасним зростанням імпорту та підвищення цін виробників створюють ризики для безперебійності бюджетних надходжень із внутрішніх джерел, насамперед ідеться про податки.

Додатковою проблемою є дедалі більші витрати держбюджету, які суттєво перевищують його доходи: за перше півріччя 2025 року витратна частина становила 2,4 трлн грн (54,6% річного плану). Скорочення доходів може призвести до того, що стратегічно важливі бюджетні програми не будуть виконані. Насамперед під загрозою опиниться фінансування безпеки та оборони, яке у структурі видатків становить близько 70%.

Основні джерела бюджетних доходів у 2025 році

За даними Міністерства фінансів, за перше півріччя річний план із доходів бюджету було виконано на 62,4%, сума доходів становила 1,87 трлн грн.

Серед найбільших джерел – податкові надходження, які склали  за січень – червень 968 млрд грн, або 51,8% усіх доходів. Неподаткові надходження – 658 млрд грн, або 35,2% доходів. Гранти від іноземних партнерів – 215 млрд грн, або 11,5% доходів держбюджету.

План неподаткових надходжень, які складаються переважно з доходів бюджетних установ і доходів у вигляді прибутку, який перераховують державні, комунальні підприємства та Національний банк, виконано на 95,8%. Проти аналогічного періоду 2024 року вони зросли майже на 40%.

Грантової безповоротної допомоги (від Євросоюзу, інших держав-партнерів, ООН, НАТО, ОБСЄ тощо) виділено на 76,3% від річного плану. Якщо порівняти із січнем – червнем 2024 року, то сума грантів зросла у 5,3 раза, а частка безповоротної допомоги в загальному обсязі зовнішнього фінансування становила майже 25%.

Податкові надходження та неподаткові доходи

Найкраща динаміка була при зборі податку на доходи фізосіб (ПДФО) та податку на прибуток. За перші шість місяців річний план щодо них виконано на 53,8% та 63% відповідно. А в загальній сумі податкових доходів ці два податки забезпечили 40% надходжень.

Внутрішні податки на товари та послуги (акцизи та ПДВ) забезпечили надходження в розмірі 44,6% річного плану, їхня загальна частка в усіх податкових доходах становить 55,2%. При цьому тільки з акцизного податку на продукцію, що ввозиться в Україну, річний план виконано більш ніж наполовину – а саме на 52%. За внутрішнім акцизом виконання річного плану становить 40,5%, з внутрішнього ПДВ – 49,1%, а щодо імпортного ПДВ – 41,3%.

Найгірша ситуація з надходженнями від рентної плати (виконання плану на 37%) і від податків на зовнішньоекономічні операції – різні види мит (виконання плану на 42,2%).

Неподаткові надходження за перше півріччя сформували понад третину доходів держбюджету.

Показово, що найбільшу суму в розмірі 460 млрд грн забезпечили доходи бюджетних установ, які проти першого півріччя 2024 року зросли на 42,4%. Згідно з бюджетною класифікацією, до цієї групи доходів належать благодійні внески та гранти; надходження від реалізації землі та нерухомості; доходи від надання платних послуг; відсотки на залишки коштів, які розміщені на поточних і депозитних рахунках.

Річний план щодо доходів бюджетних установ виконано майже на 100%.

Фінансування бюджетного дефіциту: боргів більшає

Обсяг боргових запозичень за січень – червень 2025 року досяг 882 млрд грн. З цієї суми внутрішні запозичення становлять 232,5 млрд грн, зовнішні – 625 млрд грн. У межах річного плану фінансування держбюджету виконано на 41,4%.

Крім того, за перше півріччя на погашення колишніх зобов'язань було витрачено трохи більше 322 млрд грн, з яких 257,4 млрд грн – погашення внутрішнього боргу, а 65 млрд грн – погашення зовнішніх боргів. Отже, чисте боргове фінансування держбюджету в першому півріччі становило 560 млрд грн.

Також одним із джерел фінансування бюджетного дефіциту є приватизація. За перше півріччя від приватизації одержано 820 млн грн, що становить 27% річного плану. Проте її внесок досить незначний, на рівні похибки – він становить 0,1% бюджетного дефіциту.

Що вплинуло на виконання бюджету

Рахункова палата вказує на суттєву диспропорцію у структурі доходів державного бюджету.

Загалом доходи за перше півріччя 2025 року проти аналогічного періоду 2024 року зросли на 551 млрд грн. З цієї суми близько 80% отримано за рахунок неекономічних факторів і лише 20% приросту забезпечили економічні чинники.

До неекономічних факторів належать гранти та безповоротна допомога, зміна податкового законодавства (збільшення ставок на військовий збір і пальне), частина прибутку НБУ, що перераховується до держбюджету, надходження в межах виконання вимог закону «Про санкції».

Економічними чинниками є девальвація гривні та інфляція, зростання доходів військовослужбовців, збільшення прибутку підприємств, зростання оподатковуваного імпорту.

Фактори зростання доходів державного бюджету в першому півріччі 2025 року

За даними Рахункової палати

Крім того, є проблеми з виконанням планових показників за окремими видами доходів (мова про порівняння фактичних надходжень із планом на січень – червень).

Зокрема, за перше півріччя Україна недоотримала безповоротне зовнішнє фінансування майже на 26 млрд грн. Це сталося через невиконання або невчасну реалізацію заходів, передбачених програмою Ukraine Facility (реформа АРМА, ухвалення закону про перевірку декларацій суддів, збільшення складу ВАКС тощо).

Невиконання плану за податками, що стягуються при ввезенні товарів в Україну – з імпортного ПДВ на 3,9% та ввізного мита на 7,4% – пов'язане з тим, що фактичний курс гривні до долара виявився нижчим, ніж очікувалося. Тобто податкова база була менше запланованої, через що й знизилися надходження.

Низьке надходження рентних платежів за користування надрами – на 25% менше до планового показника – відбулося через нижчі ціни реалізації вуглеводнів (природного газу та нафти) порівняно з тими, що були закладені у прогнозних розрахунках на 2025 рік.

Водночас на 32% (більш ніж на 20 млрд грн) перевиконано план із прибутку, який перераховує до держбюджету НБУ, на 13,7% з ПДФО внаслідок зростання зарплат, на 8,4% з податку на прибуток бізнесу (у зв'язку зі збільшенням прибутковості підприємств) та на 7,4% з внутрішнього ПДВ внаслідок зростання цін на товари та послуги.

Виконання плану за окремими доходами загального фонду держбюджету в першому півріччі 2025 року (різниця порівняно з плановим показником, млрд грн)

За даними Рахункової палати

Які є резерви для збільшення доходів держбюджету

Рахункова палата зазначає, що податковий борг за підсумками першого півріччя становив майже 128 млрд грн. І, хоча за пів року заборгованість із податкових платежів скоротилася на 5,4%, у травні – червні знову намітилася тенденція до її зростання, що є додатковим ризиком невиконання доходів державного бюджету та потребує ретельнішої роботи зі стягнення податкових боргів.

Існує ймовірність недоотримання міжнародного фінансування у 2025 році (його загальний обсяг разом із грантами очікується на рівні близько $54 млрд). Рахункова палата наполегливо рекомендує Кабінету Міністрів забезпечити виконання цільових показників за програмами співробітництва з партнерами, насамперед це стосується індикаторів Ukraine Facility.

Знизився попит на державні цінні папери, унаслідок чого надходження від розміщення ОВДП в першому півріччі (232,5 млрд грн) виявилися на 11,4% нижчими за план на цей період. Основним покупцем ОВДП є банківський сектор. Але через скорочення вільної ліквідності в банків (не в останню чергу через підвищення ставки податку на прибуток до 50% у 2025 році), суттєво наростити обсяги поглинання держоблігацій навряд чи вдасться.

Під загрозою зриву план приватизації на 2025 рік. Фонд держмайна в першому півріччі провів 312 аукціонів. При цьому 84 аукціони не відбулися, через що, за оцінками Рахункової палати, втрачена вигода сягнула 1,2 млрд грн. Крім цього, переможці 25 аукціонів відмовилися від купівлі об'єктів, унаслідок чого право на їхнє придбання перейшло до учасників із нижчою ціновою пропозицією, а отже, надходження від приватизації скоротилися на 169 млн грн.

Також буксує велика приватизація. Торги з продажу підприємства «Сумихімпром», призначені на 11 червня, не відбулися через відсутність учасників, тому стартову ціну об'єкта буде знижено з 1,2 млрд грн до 1,1 млрд грн. Для того щоб наростити доходи від продажу держмайна, Рахункова палата рекомендує уряду посилити контроль за тим, як ФДМУ забезпечує приватизаційні процеси.

Варто нагадати і про те, що додаткові надходження до держбюджету-2025 на суму 141 млрд грн мало забезпечити підвищення ставок податків і зборів, яке Верховна Рада затвердила наприкінці 2024 року, і надходження в розмірі 165–170 млрд грн – заходи з детінізації.

Згідно з аудитом Рахункової палати, ефект від змін податкового законодавства за перше півріччя становив майже 90 млрд грн. Відповідно до кінця 2025 року бюджет може отримати ще близько 50 млрд грн.

У частині детінізації результат не такий обнадійливий: за перше півріччя надходження до держбюджету становили 40 млрд грн. І є сумніви, що протягом другого півріччя з бізнесу вдасться «вичавити» ще близько 130 млрд грн, особливо з урахуванням накопиченої суми податкових боргів, які майже не скорочуються.