Традиційно акції фармацевтичних і біотехнологічних компаній вважаються захищеними від криз. Вартість їхніх акцій за рік пандемії зросла в рази: ВООЗ визнав коронавірус надзвичайною ситуацією світового масштабу – індекси пішли вгору, компанія почала наступну фазу тестування – вгору, Білл Гейтс прищепився – вгору. Індекси фондового ринку США реагували на найменші успіхи фармкомпаній значним зростанням. При цьому інтерес інвесторів до фармкомпаній викликає не стільки їхня продукція, скільки інноваційність.
Про те, чому фармбізнес вважається одним із найбільш інноваційних секторів, розповів голова ради директорів Darnitsa Group Дмитро Шимків під час дискусії на BUSINESS THINKING FORUM 2021. Mind публікує його основні тези.
Пандемія збільшила капіталізацію практично всіх фармацевтичних компаній: як великих, так і малих. Власники Moderna, вакцина якої показала ефективність 94,5%, тричі продавали акції під час їхнього стрімкого зростання. Акції Novovax подорожчали за кілька годин практично на 20% після новини про 96% ефективність вакцини. Саме завдяки інноваційному підходу компаніям вдалося виготовити препарати менш як за рік.
Однак такий інноваційний порядок денний формують не лише великі компанії, як-от Moderna, Pfizer, Johnson & Johnson. Загалом компаній, які здійснюють клінічні дослідження й виробляють ліки, більш як 300. Наприклад, Tempus використовує штучний інтелект для лікування й аналізу хворих на рак. Капіталізація компанії – понад $500 млн. Компанія 23andMe – одна з найбільших світових баз даних по геному. Фарма є одним із найбільш інноваційних ринків світу з мультиплікатором 14–16.
Нові технології тому й нові, що вони постійно змінюються. Інвестування в інновації – це постійний процес, який має бути прописаний у ДНК компанії. Часом бізнес говорить: «Ми зараз не інвестуємо, бо зберігаємо компанію». Насправді всі галузі запроваджують інноваційні підходи. Але та ж HoReCa, яка зазнала найбільшого впливу коронавірусу, продовжує шукати інноваційні рішення для взаємодії зі своїми споживачами.
Якщо менеджмент компанії каже, що сьогодні ми інноваційні, а завтра ми не інноваційні, – це кінець. У «Дарниці» процес запровадження нових технологій відбувається нон-стоп, при чому в усіх напрямах: розроблення, виробництво, працівники, пацієнти тощо. Така бізнес-модель зробила компанію найбільшою в Україні за обсягом виробництва.
Пандемія змінила кут зору на медицину й змусила задуматися про превентивну медицину, яка стала сучасним світовим трендом. Бізнес обговорює, наскільки цей напрям є прибутковим і як його масштабувати.
Український фармсектор давно працює на міжнародних ринках. При цьому європейські вимоги до фармпродукції аналогічні до тих, які існують сьогодні в Україні. Дарниця була одним із перших заводів, який отримав GMP (Good Manufacturing Practice – сертифікат якості). Українці дуже часто недооцінюють власні ресурси, власну інфраструктуру, зокрема, вони практично не відчули нестачу ліків торік у березні, коли більшість країни без власного виробництва це відчули. До того ж великі українські компанії, як-от «Дарниця», «Фармак», «Артеріум» отримали можливість виходити на потужні міжнародні ринки.
Українці часто недооцінюють себе й це стосується також патентів на винаходи. Багато людей, які патентують свої дослідження, розроблення, методи чи процедури, роблять це лише в Україні. Але, якщо ви не патентуєте винахід на ключових ринках, ваш патент – це фільчина грамота. Тому українські стартапи, які бачать свій розвиток, спершу розглядають патентування в США. Там вони отримують більший ринок і стають американськими стартапами з українським корінням.
Малому та середньому бізнесу передусім потрібно шукати свою нішу й давати ринку унікальну пропозицію. Копіювання спрацює в Україні, але не спрацює на глобальних ринках. Вам треба шукати унікальний підхід, технологію, метод.