Вигадати нове у будь-якій сфері під силу тим, хто вміє подивитися на світ під іншим кутом. Багато нових розробок з'явилося завдяки пандемії. Крім того, ці творчі особистості реагують і на інші виклики людства, як-от глобальне потепління. Днями Mind розповідав про можливі варіанти боротьби з пластиком у матеріалі «Ідеї для пластику: як природа допоможе звільнитися від відходів людства». Проте винахідники можуть безліч часу приділяти своїй розробці, а от на її захист часто не вистачає ані часу, ані знань чи можливостей. Крім того, розробники можуть втратити права на винахід лише через незнання або віру в усталені стереотипи про складність оформлення патентів. Про найпоширеніші міфи щодо патентування й масштабування винаходів розповіла Mind засновниця і CEO IPStyle Марія Ортинська.
Коли йдеться про патенти, у людей зазвичай виникають асоціації з найважливішими винаходами, як-от перший телефон, ядерний реактор нового типу або вакцина від коронавірусу. Друга думка – тільки великі корпорації світу вкладають кошти в наукові дослідження і розробки. Насправді це не так. Щороку у світі подають мільйони патентних заявок. Наприклад, за звітом Всесвітньої організації інтелектуальної власності «World Intellectual Property Indicators 2020», лише за минулий рік надійшло 3,2 млн заявок. Новатори не здаються навіть на тлі глобального економічного спаду. Ба більше, пандемія підштовхнула декого до розробки і реєстрації своїх рішень – від сервісів віддаленої роботи до спрею для носа.
Помилково вважати, що для патентування ваш винахід має стосуватися фармацевтичної композиції, діючої речовини, двигуна чи якогось іншого технічно складного пристрою або способу, для розробки якого вам необхідна лабораторія і роки досліджень.
Патенти можна отримати в будь-якій технічній сфері – від канцелярських скріпок до фотоапарата, що розкладається на дрон. До речі, над таким нині працює Sony.
Історії відомо чимало затребуваних запатентованих розробок, які не пов'язані зі складними формулами, науковими випробуваннями та великими фінансовими витратами. Наприклад, спосіб кріплення кишені за допомогою заклепок або люверса, який був розроблений Levi Strauss і взято за основу виробництва джинсів. Або ж зубна щітка, сноуборд чи сумка для гольфу з бічним відсіком. А нещодавно один із українських винахідників запатентував розбірний шампур, дві частини якого компактно вміщаються в рюкзак.
Звичайно, завдання багатьох корпорацій – удосконалювати свою лінійку, створювати нові інноваційні продукти, але це не означає, що винаходи розробляються і патентуються тільки корпораціями. Студенти винаходять і патентують теж. Наприклад, Harmix – сервіс підбору музики до відео – справа рук першокурсника Київської політехніки. Проєкт отримав визнання не лише в Україні, а й у США, Сінгапурі.
Доволі часто розробка та патентування сприяють створенню винахідниками корпорації вже після отримання патенту. Наприклад, Джеймс Дайсон заснував компанію Dyson після того, як запатентував свою розробку – пилосос нового типу.
Також поширена практика, коли винахідники відразу створюють компанію, яка акумулюватиме об'єкти інтелектуальної власності для подальшого ліцензування або продажу технології.
Бюджет патентування умовно можна поділити на збори і послуги патентного повіреного, який складає патентну формулу, готує опис, а також веде листування з патентним відомством тієї країни або країн, які є ключовими ринками для конкретної розробки.
Найчастіше, розмір зборів є несуттєвим. Наприклад, в Україні це – орієнтовно 800 грн для винахідника і 8000 грн для юридичної особи. Послуги патентного повіреного вартують більше – від декількох сотень до декількох тисяч доларів США. Так, можна підготувати і подати свою заявку на патент власноруч, утім часто це пов'язано з ризиками відмови через складний характер патентних документів і потребу в спеціальній експертизі.
Наприклад, патентний повірений допоможе правильно виявити об'єкт і визначити, патентувати весь пристрій чи ключову деталь, визначити обсяг розкриття інформації в описі, а також скласти патентну формулу, від коректності якої і залежатиме подальша доля розробки.
Власне він може й оптимізувати ваш бюджет – використовуючи різноманітні інструменти, що передбачені законодавством у різних країнах, і пільги. Наприклад, під час патентування в США деякі збори можна зменшити в чотири рази.
Патентування в Україні корисної моделі за стандартною процедурою потребує 7-9 місяців, за прискореною – 2–3 місяці. На патентування винаходу піде 1–2 роки і 7–9 місяців відповідно. Разом із тим, законодавство і України, і низки інших країн передбачає охорону винаходу з моменту офіційної публікації заявки, тобто до отримання самого патенту. І, наприклад, якщо хто-небудь посягне на ваше, ви зможете отримати компенсацію за завдану шкоду щойно отримаєте документ на руки.
Нерідкі випадки, коли заявник має дещо інше на меті – не швидко отримати патент, а відтягнути терміни для подачі заявки в інші країни, водночас не втративши своє. І за цей час протестувати технологію, знайти інвестора і визначитися, на які ринки виходити. У таких випадках доцільніше подавати міжнародну заявку відповідно до PCT (Patent Cooperation Treaty), яка дозволяє «забронювати» винахід і «відтягнути» строк подачі на 30, а іноді і на 31 місяць.
Поставивши себе на місце підприємця, теоретично можна зрозуміти його побоювання. Але йому важливо знати, що, по-перше, ідеї не патентуються. Патентується їхнє конкретне втілення, технічне рішення, реалізація. Наприклад, як-от дизайн продукції чи упаковки – він охороняється як промисловий зразок. Нова технологія чи спосіб – як винахід або промисловий зразок.
По-друге, потрібно бути обачним. Так, поки готуєте заявку на патент, не розповідайте нічого й нікому. Крім свого патентного повіреного. А з ним підпишіть договір на надання послуг, де визначені як зобов'язання про надання послуг, конкретизовані об'єкти інтелектуальної власності, так і положення про нерозголошення конфіденційної інформації.
І не вірте тому, хто радить вам опублікувати інформацію про ваш винахід, технічне рішенні в науковому журналі замість подачі заявки. Захист дає лише патент.