Ідеї для пластику: як природа допоможе звільнитися від відходів людства

Наявність пластику в океані та плавучі острови із відходів людської діяльності – все це вже не новина і, на жаль, поки кількість пластику у природі зростає, а екологія планети погіршується. Так, наприклад, у червні на пляжах Шрі Ланки опинились тонни токсичного мікропластику через пожежу на вантажному судні MV X-Press Pearl.

Проте вже зараз можна повернути ситуацію на добре – використовувати пластикові відходи повторно, переробляти чи утилізувати так, щоб не шкодити природі. Ба більше – природа сама може підказати, як її очистити.

#ЗвільнисьВідПластику – #СпитайУПрироди як! або як українські інновації розвивають кругову економіку і культуру #нульвідходів у нас вдома розповіли Mind координаторка Національного конкурсу біомімікрії, засновниця агенції змін Responsible Future, консультантка зі сталого розвитку Клавдія Шевелюк і доктор наук, голова експериментального напрямку Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні Оксана Удовик.

Детальніше про підказки природи, які може використати бізнес у матеріалі «Спостерігай і втілюй: 7 викликів людству, вирішених за допомогою біомімікрії». 

Що таке пластик і чому він #нефантастик?

Чим би ми не займалися, ми всюди стикаємося з пластиком. При цьому більшість з нас навіть не підозрюють, наскільки міцно він увійшов в наше життя і наскільки цей зв'язок є несвідомий і згубний. Прокидаємося вранці і йдемо в ванну, де чистимо зуби пластиковою щіткою. Дорогою на роботу беремо каву в одноразовому горнятку з пластиковим прошарком.

Заходимо в магазин, де все в пластиковому пакуванні, і складаємо покупки в поліетиленовий пакет. І, незважаючи на повсюдне поширення пластика, ми часто не замислюємося, звідки він береться, і що відбувається після його використання. Доти, доки той самий пакет не приб'є до берега річки або моря, де ми так любимо відпочивати. Ми зіткнулися з небезпекою потонути в пластиковому смітті, яке потрапляє в навколишнє середовище.

Часто чуємо про наслідки потрапляння пластику в екосистему. Часто бачимо жахливі картинки, де шлунок кита набитий пластиковими пакетами або дельфіни, черепахи, птахи заплутались в пластикових сітках. 

Але крім цього пластик також впливає і на наше здоров'я.

Крім того, поліетилен – один з найактивніших джерел метану та етилену. Під впливом сонячної радіації він виділяє домішки цих парникових газів, додаючи дров до глобального потепління.

Відповідно, якщо ми хочемо боротися не лише з відходами, а і з глобальним потеплінням, і покращити своє здоров'я, ми повинні переглянути свої відносини з пластиком.

Отже, спочатку давайте розберемося, як роблять пластик. Фактично 99% пластмас зроблені з хімічних речовин, що містяться в викопному паливі. Процес створення пластика починається з сирої нафти, вугілля або природного газу, які потім очищаються і переганяються в хімічні сполуки, такі як етилен, бензол або фенол. Ось чому індустрія викопного палива так любить пластик, наближаючи екологічну катастрофу і посилюючи кліматичну кризу.

До речі, згідно з останнім дослідженням Minderoo Foundation, у світовому масштабі 20 компаній виробляють більше половини – 55% – всього одноразового пластику. З них 11 розташовані в Азії, чотири – в Європі, три – в США, одна – в Латинській Америці і одна – на Близькому Сході. А продукцію цих компаній фінансують найбільші банки і фінансові компанії. Але, на думку активістів і захисників екології, таким бізнесам залишилося недовго – під тиском громадськості вони просто змушені будуть «очиститися», і не останню роль в цьому зіграють суди.

Так, нещодавно суд першої інстанції в Гаазі за позовом активістів і пересічних громадян зобов'язав нафтового гіганта Royal Dutch Shell скоротити шкідливі викиди майже вдвічі до 2030 року. Рішення вже названо історичним. Початок покладено.

Чому в Україні #пакетнепотрібен?

Тим часом Україна зробила важливий і довгоочікуваний крок – з 1 січня 2022 року обмежила обіг пластикових пакетів, які стали справжнім лихом. Щорічно один українець використовує в середньому близько 500 поліетиленових пакетів. Для порівняння, в ЄС цей показник в середньому становить 90 пакетів. Тільки близько 6% від таких пакетів відправляється на переробку, решта об'єму – на звалища, отруюючи ґрунти і воду. 

Дуже важливо працювати у напрямку обмеження неконтрольованого кругообігу пластику в суспільстві. Паралельно – максимально швидко знайти і легітимізувати альтернативу йому. Власне, альтернативи і інновації зараз і є тим рятувальним кругом, який повинен допомогти запобігти найгіршим прогнозам.

#ІнноваціїВідПрироди для культури #нульвідходів в Україні

Культура #нульвідходів і принципи кругової економіки в першу чергу говорять про те, що ми не повинні  створювати речі і процеси, які генерують відходи. Наприклад, нам варто створювати продукти – горнятка, які можна використовувати безліч разів, або процес – оренду горняток, – яка дозволить великій кількості людей користуватись горнятками довше (більше про експерименти з горнятками тут). Звісно, якщо вже є відходи, тоді треба думати, як їх можна переробити або компостувати – але в ніякому разі не викинути на звалище.

З пластиком справи особливо складні. Якщо він потрапляє на звалище, то требо від 20 до 500 років, щоб він розклався, залежно від структури матеріалу.

Тому пошук новаторів і технологій йде по всьому світу на різних рівнях – як знайти альтернативи пластику або хоча б знайти методи, які дозволять його ефективно розкласти.

У Програмі розвитку ООН в Україні теж задалися цим питанням і вирішили шукати рішення в природи, адже сама природа підказує ідеї​​, головне – вміти їх розгледіти і інтерпретувати.

«І зараз, коли вчені намагаються врятувати планету, передати її придатною для життя наступним поколінням, особливу увагу варто приділити біомімікрії – області біоінженерії, яка вивчає стратегії рослин і живих організмів і черпає підказки в навколишньому середовищі», –  зауважила Манал Фоуані, заступниця постійної представниці ПРООН в Україні.

Цього року Проєкт з біомімікрії, що включав в себе онлайн-курс, змагання та інкубацію, відібрав команди, які потрапили в фінал конкурсу (більше про це – тут) і сьогодні представляють Україну на міжнародній арені на Biomimicry Global Desing Challendge. Контейнери для утилізації пластику за допомогою молі-вогнівки і біорозкладні шнури для фіксації тепличних культур – це два із трьох переможців національного конкурсу інноваційних рішень за логікою біомімікрії в Україні в 2021 році, що вирішують проблему пластику.

Як українці пропонують застосовувати біомімікрію?

Проєкт «MOL їсть мій пластик» пропонує безпечно утилізувати поліетилен за допомогою молі-вогнівки. Команда під керівництвом українського науковця з Німеччини Любомира Мацеха-Українського і біолога зі Львову Василя Полуйка дослідила організм молі-вогнівки і виявила, що личинки молі за сприятливих теплих температурних умов з 25 по 40 день свого існування здатні харчуватися поліетиленом і продукувати при цьому етиленгліколь.

Личинка плутає хімічну структуру поліетилену з хімічною структурою воску, а травлення досягається за рахунок синергетичного ефекту ферментів личинок та ферментів мікроорганізмів у їхньому кишківнику. Ідея цього стартапу полягає в тому, що личинки молі будуть перетравлювати відходи поліетилену без додаткових енергетичних чи хімічних ресурсів в спеціальних контейнерах, а в результаті буде отримана органічна речовина – етиленгліколь, який широко використовується в промисловості і сільському господарстві. Стартапом вже зацікавилася Німецька асоціація легкої промисловості.

Проєкт «Біорозкладні шнури для підв’язування тепличних культур» команди зі Львівської політехніки під керівництвом кандидатки хімічних наук Наталії Фігурки націлений на зниження об'ємів використання та виробництва ПВХ- та ПП-пластиків, зменшення викидів парникових газів (за рахунок зменшення об’ємів від спалювання пластику), а також запобігання забруднення ґрунтів полімерними матеріалами (оскільки розроблений целюлозний біошнур буде розкладатися в природних умовах) у сільському господарстві. 

Розроблений біодеградабельний шнур відтворює своїм дизайном стебло рослини і використовується для підв’язування тепличних культур. Строк використання шнура збігається із життєвим циклом вирощуваних культур – поки рослина росте і плодоносить, шнур зберігає міцність і стійкість, а при завершенні сезону шнур не потребує ручного вив’язування чи спеціальної утилізації, він компостується з рослинною масою і повністю розкладається в ґрунті. Таким чином компост можна використовувати уже у наступному сезоні без додаткового удобрення чи очищення.

Шнур не здійснює токсичного впливу на рослини, мікроорганізми, водойми, ґрунти і функціонує у гармонії з природою. Запит на такий продукт вже озвучили місцеві тепличні господарства, які спільно з розробниками продукту вивчали і тестували біодеградабельність продукту та підтвердили успішну технологію замкненого циклу продукту при вирощуванні рослин у теплицях.

Дізнатися більше про конкурс із пошуку інновацій від природи за логікою біомімікрії можна за посиланням або приєднатися до групи біомімікричних однодумців у Facebook можна тут.