Верховна Рада в останній день листопада ухвалила резонансний для суспільства й «ресурсний», як його назвали у владі, законопроєкт №5600. Днями документ вже направили на підпис президенту. Експерти наголошують, що документ торкнеться мало не всіх галузей господарства та опосередковано вплине й на життя українців. Маргарита Борисенко, керівник департаменту аудиту групи компаній Saivena Group розповіла Mind, на що сподіватися та чого очікувати всім верстам населення.
Як триває полювання за податками, зокрема, завдяки законопроєкту №5600 – у матеріалах Mind «Усе в дім: як законотворці вигадують податки для ринку нерухомості» та «Підготуватися всім: як законопроєкт №5600 пропонує змінити оподаткування будівельного бізнесу».
Поки більшість експертів обговорюють втрати статків паном Ахметовим через зміну оподаткування видобутку залізняка, пропоную зазирнути між шпаринками прийнятого ВР 30 листопада 2021 року законопроєкту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 5600 від 2 червня 2021 року. Пошукаємо в ньому «дрібнички», які витрусять гроші з кишень кожного з нас. Бо всім відомо, що своя сорочка до тіла ближче.
До першого такого нововведення можна віднести збільшені на 5% ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом. Безпосередніми платниками рентної плати є оператори мобільного зв’язку. Але не треба бути астрологом, щоб передбачити зростання вартості мобільного зв’язку наступного року.
Не відмовилися також депутати від чергової спроби зменшити в країні кількість питущого населення. Заради цього підняли на 5% акцизний збір на алкоголь. Чи відмовить це когось від зеленого змія, сказати важко, але те, що заглядати в пляшку стане дорожче, це факт.
Продовжуючи «алкогольну тему», в законі № 5600 звернемо увагу на скасування акцизних марок на натуральні вина (вина до 15 оборотів, без кріплення, цукру) та медові напої. Йдеться не про відміну акцизного податку на вказану продукцію, йдеться про скасування акцизних марок на пляшках із сухим вином або медовим напоєм. Виробники мають можливість заощадити кошти на купівлі акцизних марок і не переживати за штрафні санкції за неправильно наклеєні акцизні марки. Однозначно, це позитивна новація закону.
До позитивних змін також належать зміни до п. 172.1 ПКУ, а саме, скасування оподаткування доходу від продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували в користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку в спадщину, якщо ділянка перебувала в його власності понад 3 роки і такий дохід отримується ним не частіше одного разу на рік.
Спадкоємцям не потрібно дотримуватись умови 3-річного перебування майна у власності.
Зараз без ПДФО та військового збору особа могла продати не більше 2,0 га сільськогосподарської землі. Саме така норма встановлена ст. 121 Земельного Кодексу України.
Найбільш суперечливою зміною, введеною законом № 5600 є впровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), яким встановлюється необхідність сплати податків в розмірі не меншим як 4% (з 2023 року – 5%), від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Платниками податку є власники або користувачі на правах оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До тих, кого не стосується МПЗ, належать власники земельних ділянок, які станом на 1 січня 2022 року перебували в межах населених пунктів або в дачних та садових кооперативах. Якщо податковий орган не вручив фізичній особі податкове повідомлення-рішення (ППР) у відповідні строки, то така особа теж звільняється від обов’язку сплати МПЗ.
Власник земельної ділянки звільняється від сплати МПЗ у випадку надання ним права користування ділянкою іншій особі (юридичній чи фізичній). Платником МПЗ в цьому разі виступає землекористувач.
Законодавцем закріплений вичерпний перелік податків, які платник МПЗ може зарахувати в зменшення зобов’язання. Для ФОП, які зареєстровані як сімейне фермерське господарство, є платниками єдиного податку 4 групи і не ведуть іншого бізнесу, встановлена пільга в розмірі 50% МПЗ.
Отже, держава намагається подбати про невеликих легальних сільгоспвиробників, оскільки податкове навантаження на середніх і великих агропідприємствах за розрахунками фахівців і до ухвалення закону № 5600 перевищувало розмір МПЗ.
Додатково зібрані кошти мають на 60% залишатися місцевому бюджету, а 15% і 25% перераховуватися відповідно до обласних і державного бюджетів. Чи досягне держава мети змусити платити податки всіх сільгоспвиробників і знищити сірий ринок землі, покаже тільки час.
Але вже зараз зрозуміло, що норми щодо МПЗ потребують доопрацювання. Наприклад, до податків, які виробник має право зарахувати в зменшення МПЗ не попав єдиний соціальний внесок, що становить 22% від нарахованої зарплати і який роботодавці перераховують разом із ПДФО та військовим збором одночасно з виплатою заробітної плати. Є надія, що це все-таки просто технічна помилка. Не зрозуміло також, хто має сплачувати МПЗ за невитребувані паї, немає також і механізму сплати в разі ще не оформленої спадщини.
Окрім МПЗ, змінили законодавці також і оподаткування доходу, отриманого від продажу власно вирощеної городини.
Раніше пільга з ПДФО, яка надавала дрібним фермерам звільнення від оподаткування продажу овочів, залежала від площі земельної ділянки.
Закон № 5600 встановлює інший механізм нарахування податку.
Починаючи з 1 січня 2022 року від оподаткування звільняється дохід, який отримано від продажу овочів, якщо його сума не перевищує 12 розмірів мінімальної зарплати (з 1 січня 22 року це 6500 грн), тобто 78 000 грн. У випадку перевищення цієї суми з отриманого доходу сплачується ПДФО 18%.
Відповідні зміни були внесені законом № 5600 до пп. 165.1.24 ПКУ.
Торкнулися зміни також нарахування ПДФО при продажу нерухомості.
Починаючи з 2022 року чистий дохід (дохід від продажу мінус витрати на придбання), отриманий від третього і більше продажу об’єкта нерухомості та/або земельної ділянки за рік оподатковується за ставкою 18%. Зараз такий дохід оподатковується в розмірі 5% від загального доходу, який особа отримала від продажу нерухомості чи земельної ділянки.
Оподаткування доходів, отриманих протягом року, від продажу першого та другого об’єктів нерухомості, що перебували у власності особи більше 3 років, залишилося без змін: продаж першого об’єкта не оподатковується, за дохід від другого об’єкту особа сплачує 5% ПДФО.
Якщо особа не має документів для підтвердження вартості активу, але така вартість була задекларована нею під час податкової амністії, то така особа має право включити цю суму у витрати під час розрахунку чистого доходу від третього і більше продажу нерухомості та/або земельної ділянки.
Аналогічний порядок передбачений законом № 5600 і для розрахунку чистого доходу від продажу інвестиційного активу, вартість якого була задекларована під час податкової амністії.
Закон № 5600 передбачив, що податкові органи не вправі вимагати в платника податків інформацію на підтвердження витрат, якщо вона міститься в базах, до яких податкова сама має доступ. У майбутньому це має зменшити витрати платників податків на зайве копіювання документів.
Звичайно, передбачити зараз, як на практиці реалізовуватимуться всі наміри законодавців, особливо, коли вони іноді, як у випадку оподаткування птахівництва, взаємовиключні, неможливо. Але в депутатів є на вдосконалення ще цілий місяць до початку нового року.