Український бізнес попри війну, розв'язану росією в Україні, намагається пристосовуватись до нестабільних умов. Однією з можливостей зберегти бізнес може стати вихід на іноземні ринки. Як популяризувати українське і вийти на міжнародні ринки, розповіла Mind підприємиця, керуюча партнерка проєктів українського кулінарного експерта Євгена Клопотенка Саша Фідкевич.
Перший шок від початку війни вже минув. Ми потроху приходимо до тями й починаємо активно облаштовувати життя в нових умовах. Відновлюється логістика, налагоджуються робочі процеси та запускаються нові проєкти. Підприємці та креатори не припиняють шукати актуальні інструменти розвитку та посилення своєї діяльності навіть в умовах воєнного стану.
Слід визнати, що попри економічні збитки, війна підсвітила для українського бізнесу низку перспектив. Серед них, зокрема, можливість спробувати себе на іноземному ринку.
Сьогодні вся увага світу, як ніколи раніше, прикута до України. Міжнародна спільнота не лише слідкує за воєнними подіями, а й активно цікавиться всім, що продукують українці. Не важливо, у якій сфері. Це чудовий шанс, аби запропонувати свої послуги та товари іноземній аудиторії. А ще вкотре продемонструвати, що «made in Ukraine» – якісний та конкурентоспроможний продукт.
Сьогодні будь-який бізнес, що хоче експортувати свої товари чи послуги, мусить стати зрозумілим та відкритим для світу. Це означає, що не варто інформаційно замикатися лише на українській аудиторії. Важливо підлаштувати свою роботу під різних споживачів.
Відтак подбайте про англомовну версію сайту та соціальних мереж компанії, а також – англомовне портфоліо. Якщо ж у вас є намір розпочати співпрацю з країною, де англійська не є ключовою, перекладіть усі матеріали мовою цієї країни.
Це значно полегшить комунікацію для обох сторін. Також значною перевагою в побудові нових партнерств може стати ваша попередня участь у міжнародних виставках, семінарах чи форумах. Обов'язково зазначте про це в адаптованих інформаційних ресурсах.
Перед виходом на іноземний ринок важливо його дослідити.
Проаналізуйте чинні запити та пропозиції у своїй сфері, промоніторте конкурентів та складіть орієнтовний профіль вашого клієнта. Спробуйте знайти свою цільову аудиторію за кордоном: хто ці люди, чим вони цікавляться та який спосіб життя ведуть. Також варто пошукати тематичні дослідження ринку.
Їх часто роблять державні чи приватні соціологічні компанії на замовлення місцевих бізнесів. Окрім того, сьогодні волонтери та міжнародні громадські організації готові допомагати своєю експертизою і досвідом. Тому не нехтуйте додатковою нагодою поспілкуватись з ними задля ширшого розуміння місцевого контексту.
Як тільки ви ознайомилися з інтересами та вимогами міжнародної спільноти, проведіть командний брейнстормінг. Спробуйте відверто відповісти на три важливих питання:
Ці відповіді стануть основою вашої дорожньої карти щодо виходу на глобальний ринок.
Створіть список можливих партнерів, котрих ймовірно зацікавить ваша діяльність. Це можуть бути тематичні агенції, бізнеси або ж фонди. Завчасно підготуйте детальні пропозиції для кожного з них. Розпочинайте комунікацію першими.
Хоч і міжнародні клієнти готові до українських запитів, вони точно не братимуть ініціативу у свої руки. Важливо підійти до цієї справи системно. Навряд чи 10 надісланих пропозицій принесуть вам бажаний результат. Опрацюйте якомога більше варіантів, навіть якщо вони здаються зовсім не реалістичними.
Подбайте про відкриття міжнародних банківських рахунків. Тут слід перевірити, чи дозволяють ваші КВЕДи або ж форма організації бізнесу здійснювати діяльність за кордоном.
Враховуючи різницю в законодавстві, варто також завчасно домовитися про юридичну та бухгалтерську підтримку. Це позбавить вас головного болю в частині укладання міжнародних договорів.
У мене склалося враження, що міжнародна спільнота досі не до кінця розуміє, в яких умовах ми зараз працюємо. Навіть попри те, що Україна не зникає зі світового інформаційного простору.
Наприклад, у зв’язку з війною міжнародні компанії диктують свої специфічні умови співпраці. А саме – вимагають, щоб кошти за надані їм послуги чи продані товари були перераховані на рахунки українських благодійних фондів. Таким чином іноземці хочуть показати свою підтримку та допомогу. Як на мене, ці вимоги недоречні, адже благодійна діяльність – справа кожної окремої людини чи компанії.
Ми – нація, яка намагається заробляти в умовах війни. Ми не просимо гроші задарма, а виконуємо конкретну роботу. Адже мусимо дбати про економічний тил не тільки своїх родин, а й країни зокрема. Це наша реальність. І важливо про неї наголошувати під час кожної зустрічі.
Стратегія розвитку нашого бізнесу на 2022 рік передбачала вихід на англомовну аудиторію. Тому навіть у кризових умовах ми були підготовлені до міжнародних запитів і досить швидко почали пропонувати свої послуги західному ринку.
З початком війни наша команда прийняла рішення переформатувати всі соціальні мережі та інформаційні ресурси. Ми не тільки дублюємо контент англійською мовою, а й розповідаємо світові про українську культуру та гастрономію.
Якщо раніше нашими основними клієнтами були представники бізнесу, то сьогодні це – міжнародні благодійні фонди та громадські організації. Як виявилося, вони готові фінансово підтримувати український дискурс, зокрема й кулінарний.
Наразі Євгена активно запрошують проводити кулінарні майстер-класи для іноземців. Вони ж, своєю чергою, допомагають нам донейтами.
Крім того, ми не відмовилися від плану щодо просування книжок Євгена на американському ринку. Наша команда опрацювала десятки літературних агентів і вже розпочала перемовини щодо публікації книжок у США.
Нещодавно одна з літредакторів сказала мені: «Я хочу бути першою, хто приведе справжнє українське кулінарне видання на американський ринок». Це означає, що світ відкритий і до наших товарів, і до контенту, який ми створюємо. Відчуваю, що вже зовсім скоро на Заході розпочнеться велика гонитва за всім українським. А отже, варто бути готовими до цієї уваги, щоб конвертувати її у фінансову вигоду для своєї справи. Тим паче нам – українцям – є що сказати та чим поділитися.