Прем'єр-міністр Денис Шмигаль днями повідомив, що повоєнне відновлення України проходитиме в три етапи. Перший – відновлення всього, що є критичним для життя людей, другий – школи, лікарні тощо, третій – довгострокова трансформація, яка стосуватиметься всіх сфер. Раніше уряд анонсував запровадження компенсацій за зруйноване житло й озвучував плани щодо будівництва тимчасового житла для біженців. Зокрема, у Бучі Київської області вже встановлено польські модульні будинки, у які вже заселилися 47 родин, що втратили свої помешкання. До того ж Мінцифри запустило сайт для пошуку місць безоплатного розселення тимчасово переміщених осіб в областях України. Проте поки що процес розселення громадян, які залишилися без домівок, триває з перешкодами. Докладно про це Mind писав у матеріалі «Повернуть грошима або збудують заново: як зафіксувати пошкодження житла від бойових дій». Сьогодні ж про те, чого не передбачили урядовці в програмі відновлення житла і як виправити можливі недоліки нових квадратних метрів у майбутньому, розповіла Mind архітекторка, креативна директорка проєктної компанії АІММ Анна Іскіердо.
Українське законодавство й норми у сфері енергоефективності нерухомості сьогодні досить непогані та постійно поліпшуються. Проте, як часто буває, на папері все добре, а коли справа доходить до реалізації, ці вимоги виконуються за мінімальними показниками, які дозволяють лише пройти експертизу для здачі об'єктів в експлуатацію.
До відома: Верховна Рада в жовтні минулого року ухвалила Закон України «Про енергетичну ефективність» (законопроєкт №4507). Докладно про те, що передбачає документ Mind розповідав у матеріалі «Заощадити на тепло: як працює держпрограма з енергоефективності».
Змоделюємо ситуацію: в Україні набудували житла за чинними мінімальними нормами, люди отримують ключі … і наступного ж дня подають заявку на субсидію, оскільки в цих квартирах встановили газові чи електрокотли, а можливості сплачувати платіжки за гарантовано високими тарифами в них немає.
Саме тому при відбудові пошкодженого та будівництві нового житла дуже важливо, щоб воно було енергоефективним не лише на папері, а й за своєю суттю. Бо інакше, тоді, коли Європа відмовляється від газу, ми ризикуємо самі ж собі підкласти бомбу уповільненої дії.
Буквально нещодавно Європейська комісія презентувала пропозиції щодо швидкого позбавлення залежності ЄС від імпорту російських енергоносіїв. Зокрема, до 2025 року пропонується зробити обов’язковим розміщення сонячних панелей на дахах комерційних та адміністративних будівель. Ця ж вимога поширюватиметься на нові житлові будинки до 2029 року.
Так, це потребуватиме масштабних інвестицій і реформ, але нам час зрозуміти, що це зекономлені на експлуатації гроші в майбутньому та найголовніше – енергетична безпека.
Коли ми говоримо про відбудову України, дуже важливо розуміти, що та собівартість в $600–700, про яку скрізь пишуть, – це насправді профанація, яка не має нічого спільного з реальним життям.
Сьогодні в держави є мета забезпечити людей житлом, що буде потім – вони поки не думають. Але для професійної спільноти очевидно, що не можна збудувати якісне житло за такі кошти, а сьогодні і поготів. А значить, потрібно знайти додаткове фінансування, але зробити житло таким, яке не потрібно буде реконструювати за п'ять років та постійно дотувати його мешканців, щоб вони могли сплатити космічні тарифи.