Така специфічна ніша онлайн-освіти, як викладання нашої мови іноземцям, більшістю педагогів раніше сприймалася як хобі, додатковий заробіток, можливість практикувати власну англійську тощо. Але після 24 лютого 2022 року зростання попиту на українську у світі було настільки стрімким, що частина з цих педагогів навіть покинула основну роботу, аби займатися виключно з іноземцями. Яку перспективу має цей ринок та чи не запізно будувати на ньому бізнес, розповіла Mind засновниця школи Speak Ukrainian Інна Сопрончук.
Від початку активних бойових дій в Україні штат викладачів української в школі Speak Ukrainian був збільшений майже втричі.
Українців надихають ролики в соцмережах, у яких, приміром, латиноамериканський гурт з акцентом, але без помилок співає «Ой, у лузі». Наші пісні, література, кінострічки стали світовим трендом. І чимало людей у різних країнах не тільки хочуть, а вже й можуть насолоджуватися надбанням вітчизняної культури мовою оригіналу. Бо активно вчать українську.
Усіх гравців ринку умовно можна поділити на дві великі категорії: приватну та корпоративну.
Перша – це вчителі-одинаки. Вони викладають приватним чином, просувають свої послуги через соціальні мережі, розраховуються зі студентами через карткові рахунки чи банківські перекази, використовують для проведення уроків загальнодоступні сервіси дистанційного спілкування. Також до «приватників» можна додати вчителів, які викладають українську як іноземну на різних мовних платформах типу Preply, iTalki, Verbling.
Корпоративна категорія представлена освітніми організаціями. Тобто об’єднаннями кількох педагогів з адміністративними підрозділами, налагодженим маркетингом, власними онлайн-майданчиками для роботи тощо.
Тут можуть бути різні варіанти. Частіше – це заклади монодисципліни, тобто викладається лише українська мова. Рідше йдеться про школи, де вивчають різні мови, зокрема й нашу.
Іноді можна зустріти й проєкти, де українська є лише частиною загального знайомства студентів із нашою країною, її історією та культурою. Останні в більшості випадків працюють при діаспорах українців за кордоном, тож до пандемії ковіду взагалі концентрувалися переважно на офлайн-форматах.
До речі, про пандемію. Ринок онлайн-викладання української почав розвиватися п'ять-шість років тому, але потужний поштовх йому надали саме карантинні обмеження, які діяли фактично по всьому світові з весни 2020 року. Втім так було до 24 лютого…
У лютому-березні показник підписників акаунтів нашої школи в різних соціальних мережах зростав на 15–20% щотижня. Кількість листів, які іноземці надсилали на корпоративну електронну пошту, збільшилася втричі. Цікавість не лише до подій в Україні, не лише до підтримки нашого героїчного супротиву, а й до вивчення української мови була шаленою. Це легко продемонструвати статистикою.
Залежно від конкретної школи маємо в середньому по ринку плюс 300–500% студентів на індивідуальних уроках. Якщо казати про учнів, які готові придбати мовні курси (групові заняття), то, за нашими даними, на серпень їх майже в 10 разів більше, ніж за весь 2021 рік.
Війна внесла корективи не лише в кількісну, а й у якісну характеристику «середньостатистичного студента». По-перше, він постаршав. По-друге, він вже не тільки етнічний українець. По-третє, знання мови йому потрібно не лише для дозвілля чи спілкування з родичами.
До війни найбільшою групою іноземних студентів були люди, чиї пращури емігрували з країни, а самі вони захотіли долучитися до рідної культури. Далі йшли чоловіки та дружини українців – іноземці, що мали на меті поліпшити спілкування в родині через вивчення української. Традиційно велику роль в популяризації наших курсів відігравали майбутні абітурієнти українських вишів, переважно азійського походження.
Торік додалися туристи з Ближнього Сходу, які через карантинні обмеження обрали Україну місцем для відпустки. Зовсім мала частка учнів школи Speak Ukrainian була представлена іноземними бізнесменами, яким мова потрібна була для спілкування з партнерами.
Під час війни хіба що категорія діаспорчан лишилася незмінною. На перший план вийшли люди, яких надихнув героїчний супротив українців. Тож їхня мета вивчення української переважно полягає в підтримці нашого народу. Серед нових категорій – волонтери й волонтерські організації, які працюють в Україні та за її межами (особливо в країнах високої концентрації наших переселенців). Вони намагаються пояснювати нашим співвітчизникам, що втекли від війни, якісь речі зрозумілою мовою. Туди ж умовно можна віднести й іноземні родини, які розмістили в себе наших земляків.
Щодо географії. Вона також змінилася. До країн з великою українською діаспорою (США, Канада, Італія), додалися англомовні країни всього світу (від Австралії до Мальти) і неангломовні країни Європи (Іспанія, Німеччина тощо). Фактично йдеться про ті держави, де нині зареєстровано найбільше наших переселенців. Виняток – Польща.
Де переважно мешкають іноземці, які вивчають українську
У середньому іноземці готові платити за вивчення української мови від $10 до $40 за кожне заняття. Вартість багато в чому залежить від супутніх послуг. Верхня планка – це коли студент окрім безпосередньо онлайн-уроку «тут і зараз» може в будь-який момент отримати консультації адміністратора, цікаві інтерактивні домашні завдання, якісно виконаний ілюстративний матеріал, додаткові відеотренінги тощо. Усе це можуть собі дозволити потужні гравці з корпоративного сектору. Відповідно вони мають найбільший «цінник». Для вчителів-одинаків, які займаються з іноземцями приватно, більш розповсюдженим коридором вартості заняття буде $10–15.
Безумовно, особа самого педагога також впливає на цей показник.
Іноземні студенти готові платити більше, якщо з ними займається не просто умовний шкільний вчитель, а, приміром, кандидат наук. До того ж значення має мова викладання. Більшість гравців ринку нині пропонують навчання англійською. Тут домінує пропозиція.
Хоча попит на українську є і серед іспаномовних (Латинська Америка), і серед франкомовних (переважно Канада) студентів. Тож у цих нішах катастрофічно не вистачає викладачів, кожен з яких має можливість заробляти більше за англомовного колегу.
Обсяг ринку української мови, яку вітчизняні компанії та приватні педагогі викладають іноземцям, за результатами 2022 року може сягнути $3 млн, що в рази перевищить показники минулого року. Втім це не межа. Попит буде зростати.
Бо після нашої перемоги цілком логічно чекати на зменшення кількості охочих вивчати українську серед тих, хто співчуває; серед членів родин, що нині приймають наших переселенців; серед працівників закордонних волонтерських центрів тощо. Але їм на зміну прийдуть:
Тож висновок простий. Вчить українську. Навчайте української!