Міністерство інфраструктури ухвалило Методику визначення вартості дорожніх робіт та послуг. Цей документ завершує законодавчу частину реформи ціноутворення у сфері будівництва автомобільних доріг. Наступний крок – реалізація положень на практиці.
Чи на часі ця реформа в момент зупинення будівництва доріг, хто виграє від змін і як це вплине на відбудову, розповів Mind виконавчий директор Української інфраструктурної асоціації UNITE Ігор Самоходський.
Згідно з дослідженням Світового банку, в Україні до 1 червня 2022 року:
При цьому реалістично ми можемо розраховувати на швидке відновлення лише за наявності зовнішнього фінансування. Як заявляла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, для максимізації впливу інвестицій у відновлення України потрібне їхнє поєднання з новою хвилею реформ.
Отже, для залучення фінансування необхідно робити реформи.
Читати також: Депутати спробували зрівняти податками первинний і вторинний ринки нерухомості. Обіцяють менше спекулянтів та довгобудів
Затверджена методика змінює підходи, за якими держава вимірює та оцінює майбутню вартість будівництва доріг.
Це впливає на час розрахунків, прозорість і порівнюваність цін між різними об’єктами, конкурентість закупівель.
Перш за все Україна переходить на міжнародний підхід оцінки вартості проєктів – вимірювання обсягів робіт за міжнародною класифікацією (насамперед CESMM). До того такий підхід в Україні реалізовували лише МФО (міжнародні фінансові організації: Світовий банк, ЄБРР та ін.).
Українські замовники розрахували вартість через деталізовані вирахування необхідних ресурсів. Відповідні ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН) часто були застарілими та прив’язувалися до конкретної техніки. Ці самі розрахунки виносилися на тендер. Прив’язка до РЕКН могла звужувати конкуренцію, створювати проблеми при прийманні робіт навіть за умови належної якості результату.
Після запровадження методики українські замовники вимірюватимуть обсяги робіт. Вони виноситимуться на тендер у вигляді відомості обсягів робіт, як на закупівлях МФО. Отже, замовники перевірятимуть обсяги та якість результату робіт (замість того, щоб перевіряти, як саме ці роботи були виконані).
Передбачена розробка української класифікації робіт, що відповідає міжнародним підходам. Це дозволить врахувати місцеві особливості, як-от будівництво WIM-комплексів (Weigh-In-Motion: комплекс для зважування авіток під час руху) тощо.
Що це дасть:
Читати також: Дороги життя: як триває відновлення українських автошляхів
Ціни братимуть з баз даних цін і баз об’єктів-аналогів
Наразі використання баз цін при розрахунку вартості робіт не регламентоване. Методика прибирає цей пробіл. Передбачено використання прозорих баз даних цін і баз даних об’єктів-аналогів, що визначають конкретні вимоги до них.
Бази даних можуть створюватися різними суб’єктами, що полегшить порівняння та перевірку баз на адекватність наведених цін.
Тобто ціни, які використовується для розрахунку вартості робіт, братимуться з публічно доступних і регламентованих баз даних.
Також визначено, що для розрахунків беруться середні ціни з баз. Тобто чітко регламеновано, яку саме ціну слід брати до розрахунку. Раніше це не було прямо визначено.
Що це дасть:
Реформа прибирає такий рудимент, як регулювання кошторисного прибутку компаній. Розмір кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат при плануванні вартості об'єкту визначатиметься як відсоток від прямих витрат.
Попереднє регулювання змушувало компанії оформлювати свою роботу так, щоб це відповідало штучним показникам. Як наслідок, реально знижувалася прозорість їхньої роботи.
Що це дасть:
Методика передбачає використання виключно твердих цін. У договорі фіксується ціна з чітко визначеною вартістю робіт. Кожна робота оцінюється укрупненим показником вартості.
Що це дасть:
Один із головних ризиків будь-яких фундаментальних змін – складність адаптації до них системи. Адже перейти на нові стандарти мають одночасно всі учасники ринку (замовники, проєктанти, підрядники тощо). Перехід на нові правила – це завжди стресовий процес.
З огляду на це поточні складні умови галузі, коли нові закупівлі майже не оголошуються, є оптимальними для запровадження радикальних змін.
Загалом реформа – один із тих кроків, до яких закликають нас міжнародні партнери, для збільшення довіри до відновлення та масштабного зменшення корупційних ризиків.