Війна принесла Україні масштабні руйнування, через які житло потрібно десяткам тисяч людей вже сьогодні. Коли закінчиться російський терор і коли українці зможуть спати спокійно, поки достеменно невідомо. Але віримо, що наша Перемога станеться вже незабаром. Одне можна стверджувати точно – забудовникам доведеться вчитися працювати по-новому: будувати ефективніше, швидше та дешевше. Чому можливості для інтенсивного розвитку галузі наразі може запропонувати лише один вектор розвитку – диджиталізація, і, що дасть повне переформатування усталених за десятиліття практик роботи на будмайданчиках, розповів Mind CEO of Wezom Сергій Гузенко.
Наразі неможливо точно сказати, скільки квадратних метрів житлової та комерційної нерухомості наша країна втратила через напад росії. В мережі можна знайти дані, що станом на середину жовтня у «Дію» вже подано понад 280 000 заявок про пошкоджене чи зруйноване житло. Окупанти знищили або пошкодили по всій Україні понад 19 млн кв. м житлового фонду.
Вочевидь, в українських забудовників найближчими роками буде вкрай багато роботи, та наразі вони самі опинились у скрутному становищі. Хоч девелопери попри війну відновлюють продажі й будівництво на проєктах, покупців та інвесторів у них тепер вкрай мало, як і вільних грошей.
Читати також: Зима дедалі ближче: як отримати грант на відновлення будинку
Будь-який власник девелоперського бізнесу може детально розповісти, наскільки складним, хаотичним і непрозорим може бути процес будівництва. Йдеться про необхідність контролювати велику команду на об’єкті – ставити людям завдання та моніторити процес їх виконання, реагуючи на несподівані складнощі, дефекти та форс-мажори (а вони виникають регулярно). Мова йде про необхідність контролювати витрати та численні закупівлі, де перевитрата коштів нікого не дивує. Йдеться про складну комунікацію та процес ухвалення рішень, про бюрократію та неосяжні обсяги паперової роботи.
На погано організованих проєктах інженери витрачають десь 60, а іноді й 70% свого робочого часу в роботі над документацією. Будівництво за таких умов легко вибивається з будь-яких кошторисів та графіків. Це проблеми не українського девелопменту, це проблеми девелопменту як такого. У світовій практиці для їх вирішення виник окремий клас софту – системи управління будівельними проєктами.
Якщо описати сучасну таку платформу у загальних рисах, то це IT-рішення для менеджменту будівництва, що автоматизує роботу інженера на будмайданчику.
Така система дає можливість здійснювати ефективний таск-трекінг для будівельних команд, надавати найшвидший та найзручніший доступ до проєктної документації (наприклад, поетажні креслення або тривимірні моделі), забезпечувати електронний документообіг, автоматичний облік закупівель та витрат тощо.
Подібну платформу можна створити під окремий бізнес кастомно, а можна реалізувати як хмарний сервіс. Вона може працювати як веб, або як мобільний застосунок, це має вторинне значення. Головне – система має відкриватися на будь-якому смартфоні, працювати як онлайн, так і офлайн, бути зручною для кожного учасника девелоперського проєкту – від каменяра до головного інженера.
Успішна система для управління будівництвом робить процеси на будмайданчику прозорими, в рази прискорює документообіг, допомагає слідкувати за фінансами та якістю виконання робіт. Девелопери сьогодні окремо говорять про такі переваги диджиталу:
Особисто я переконаний, що головні переваги подібних платформ відкриються у найближчі роки, коли вони почнуть об’єднуватись з передовими технологіями.
Масове впровадження у софт для будівництва принципів та моделей BIM-проєктування виведе контроль якості на новий рівень. Багатошарові тривимірні BIM-моделі будівлі можна сумістити й з технологіями AR: окуляри доповненої дійсності давно використовуються у промисловості та логістиці і будуть цілком доречним інструментом в тому числі й на будмайданчиках.
Водночас машинні алгоритми, data-аналіз та штучний інтелект допоможуть виявляти у менеджменті слабкі місця, ці інструменти вже сьогодні достатньо дешеві задля масового впровадження. Питання лише в тому, як правильно застосувати їх на практиці.
Сьогодні, коли девелопмент опинився у глибокій системній кризі військового часу, будь-які розмови про інвестиції в диджитал можуть здаватися недоречними та утопічними. Втім я переконаний, що вже досить скоро забудовники самі почнуть шукати нові можливості в IT. Мова йде перш за все про можливості скорочувати видатки та підвищувати фінансову прозорість усього, що відбувається на будмайданчиках.
Як показує практика, перспектива прозорості операцій може стати як рушієм, так і гальмом впровадження цифрової платформи. Адже у прозорості зацікавлений передусім замовник робіт, девелопер – йому важливо розуміти, що кошти використовуються за цільовим призначенням, а роботи будуть виконані вчасно та якісно. Водночас серед підрядників девелопера можуть бути й ті, кому така прозорість не потрібна. Вони цілком можуть чинити певний спротив інноваціям та уникати роботи в нових системах.
Крім того, деякі інженери занадто звикли працювати зі старими інструментами – з чимось на базі 1С, а іноді і просто з таблицями Excel. Враховуючи вкрай високу завантаженість та скепсис таких фахівців, переконати їх у доцільності використання нової платформи буває непросто. Найкращий вихід тут криється в тому, аби залучати інженерів ще на етапі розробки софту та відштовхуватись від їхніх потреб.
З іншого боку, будівельний софт має відповідати бізнес-процесам окремо взятого забудовника та бути зручним для конкретних людей на окремо взятому об’єкті. Це означає, що йому потрібна повна кросплатформність, модульність та ідеальний UX, що враховує робочу специфіку будмайданчика. Як би смішно це не звучало, зіпсувати користувацький досвід тут можуть навіть занадто дрібні кнопки інтерфейсу, які незручно натискати на телефоні в рукавицях.
Читати також: Безпеку замовляли? або Як інновації допомагають у будівництві
Втім перехід сектору девелопмента та нерухомості на нові диджитал-стандарти вже почався, і уникнути його неможливо. За прогнозом FutureMarketInsights, у період 2022–2032 років глобальний ринок PropTech-рішень зростатиме із середньорічним темпом у 16,8 %. За десять років він збільшиться в декілька разів – з $18 млрд до $86 млрд.
Нові платформи змінять базові стандарти галузі, зробивши її прозорішою. Нове покоління фахівців буде орієнтуватися на сучасні інструменти, а не на старі та звичні для когось рішення. І звісно, будівельний бізнес лише виграє, отримавши змогу побудувати більш ефективний, економний та швидкий виробничий процес.
Відтак, сьогодні кожному девелоперу у будь-якій точці земної кулі слід приділити особливу увагу своїй стратегії розвитку через диджитал. Щонайменше варто слідкувати за трендами та шукати досвідчених IT-консультантів на майбутнє. Якщо говорити про українських забудовників, то вони зараз опинилися в унікальному становищі, і розслаблятися їм точно не час. Навпаки, наявний момент слід використати як паузу перед новим «Великим будівництвом», приділивши увагу пошуку нових інструментів та вдосконаленню внутрішніх процесів.