Зараз як ніколи українці згуртовуються, аби допомагати армії, постраждалим від війни та незахищеним верствам населення. Одразу за ЗСУ на звільнені території починає надходити гуманітарна допомога звідусіль. Крім того, не припиняється потік допомоги військовим. Організацією збору такої допомоги можуть займатись і волонтери, і комерційні, громадські чи благодійні організації, як в Україні так і за кордоном. Як допомогти та як краще оформити цю допомогу, Mind розповів співзасновник ГО «Центр соціального лідерства», координатор благодійних проєктів Гліб Лісовський.
Гуманітарної допомоги потребують ті верстви населення, які мало захищені – малолітні діти, люди з обмеженими можливостями та похилого віку, або люди, що опинилися у складному становищі через те, що триває війна. Саме ці категорії населення дійсно потребують гуманітарної допомоги.
Нараз здебільшого бізнес намагається допомагати армії, але це не гуманітарна допомога. Можна її умовно назвати військовою допомогою, що забезпечує, наприклад, засобами, які дозволяють або захистити бійця, або завдати поразки ворогу.
Читати також: Літак у подарунок: як українським волонтерам вдається дістати будь-що й будь-де заради ЗСУ
Надання гуманітарної допомоги регулюється відповідним законом «Про гуманітарну допомогу» №1192-XIV від 22 жовтня 1999 року. Документ визначає правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги та сприяє гласності й прозорості цього процесу.
Також під час воєнного стану у вищезгаданий закон уже двічі вносились зміни. Згідно зі змінами від 3 березня 2022 року (закон №2118-IX) та від 21 квітня 2022 року (закон №2228-IX), ви можете як представники бізнесу надавати таку гуманітарну допомогу: купляти та передавати якісь матеріальні цінності або надавати безоплатні послуги. Крім того, у нас є Податковий кодекс, до якого так само вносяться зміни навіть під час воєнного стану.
Наприклад, ви СТО і хочете ремонтувати автівки для військових ЗСУ. Це також буде допомога армії й ви не отримуватимете ніякого прибутку, відповідно ви не підпадаєте під оподаткування.
Безумовно, за мирних часів передання військової допомоги є предметом оподаткування. Але через те, що в нас у країні діє воєнний стан, то її безкоштовне передання не має на меті збагачення, ніхто не отримує з цього прибуток. Відповідно така допомога не оподатковується.
Наприклад, в мирні часи для того, щоб бізнесу робити благодійні вчинки та надавати гуманітарну допомогу і не платити за це ще додаткові податки, треба було надавати таку допомогу в обсягу не більше як 4% від отриманого прибутку за попередній рік. У такому разі ця допомога не оподатковувалася.
Крім того, якщо ви як комерційна організація купуєте якийсь товар в Україні, то податкові зобов’язання виникають не у того, хто сплатив гроші, а у того. хто їх отримав. Тобто у тієї організації, яка, наприклад, виробляє дрони. У вас як у організації, яка придбала дрони та бажає їх передати у військовий підрозділ, далі розпочинається процедура визнання цих дронів «гуманітарною допомогою». Цей порядок прописано знову ж таки у законі про гуманітарну допомогу.
Якщо мова йде про отримання іноземної гуманітарної допомоги і ви хочете не сплачувати за неї податки та митні збори, то відповідно ви маєте її оформити належним чином. Усі мусять сплачувати мито в разі завезення товару, та платити податки в разі отримання грошової допомоги.
Виняток – благодійні (не комерційні) організації, які входять до Єдиного реєстру гуманітарних благодійних організацій. Це реєстр, який веде Міністерство соціальної політики. Існує комісія, яка час від часу збирається та розглядає благодійні організації, що мають бажання стати його учасником. Тільки ці організації можуть ввезти на територію України гуманітарний вантаж і не сплатити за це мито.
Ми у свій час пройшли шлях, коли були суто бізнесом, але хотіли допомагати людям. Згодом створили власну громадську організацію, яка, на наш погляд, мала високий ступінь довіри та займалася тими проблемами, які нам було цікаво як бізнесу вирішувати.
Якщо ж у вас немає бажання чи часу цим займатися, але ви готові допомагати, варто знайти якусь громадську організацію, яка зможе допомогти здійснити ваші задумані проєкти. Наприклад, знайти таку організацію, яка опікується людьми похилого віку і ви їй довіряєте – просто передаєте цю гуманітарну допомогу саме в цю громадську організацію. Як варіант, ви взагалі можете просто купити будь-які харчі й роздати людям.
Якщо ж мова про надання допомоги військовому підрозділу, то зазвичай ми купуємо якісь речі, в яких вони мають потребу, і передаємо за актом приймання-передачі.
У разі визнання передання товару як гуманітарної допомоги така транзакція не оподатковується. Але весь ланцюжок проходження товару від моменту закупівлі до моменту безпосереднього вручення кінцевому бенефіціарію гумдопомоги має супроводжуватися актами приймання-передачі. До речі, в законі «Про гуманітарну допомогу» чітко зазначається, що першим кроком для визнання статусу гуманітарної допомоги є офіційне звернення – запит організації, яка просить надати таку допомогу.
Наприклад, якась військова частина готує лист керівнику благодійної організації, в якому командир цієї частини розписує потреби. Організація, яка хоче надати цю допомогу, також письмово підтверджує свої наміри передати той чи інший товар, або надати ті чи інші послуги.
Так само, як із переданням товару чи послуги, передання фінансової допомоги також має належним чином оформлюватись. Проте щодо оподаткування фіндопомоги зазначу, якщо ви просто передаєте гроші в якийсь підрозділ, то, скоріш за все, ви вже отримали прибуток за свою діяльність та сплатили відповідні податки. Тож вдруге оподатковувати ті самі гроші не є правильним ані із законодавчої точки зору, ані з людської.
Попри те, що особисто я не стикався із переданням грошей підрозділам, думаю, що це також можливо. Тож ви можете передати гроші, але надалі можуть виникнути питання до командира підрозділу: куди він їх подів, які документи він буде надавати щодо витрачання цих грошей, чи зможе підтвердити чеками купівлю того чи іншого обмундирування тощо.
Якщо ви передаєте матеріальні цінності, то це можна оформити актом, тобто вони становляться на облік тієї частини, куди вони потрапили. І таким чином ви уникаєте оцих непорозумінь: звідки з’явилися гроші та куди вони витрачені, немає фінансової звітності.
Бізнес купує товари, які обрали як допомогу, в тому числі військовим. Може бути таке, що доведеться сплатити мито за ввезення того чи іншого товару. Це у випадку, якщо такий товар не потрапляє до переліку товарів, які під час воєнного стану позбавлені митного збору. Якщо ж це товари з переліку, то сплачувати мито не треба. Перелік таких товарів наведено у законодавстві.
Крім того, можлива співпраця із Міжнародними благодійними організаціями. Останні працюють в Україні через представництва. Наприклад, ЮНІСЕФ. У нього є представництво в Україні й ми як громадська благодійна організація працюємо з ними безпосередньо.
Разом із тим зараз ми почали перемовини з іншою потужною іноземною благодійною організацією, яка не має представництва в Україні, адже хочемо стати їх представниками. Відтак, коли ми отримаємо цей статус і нас внесуть до Єдиного реєстру організацій, ми не будемо сплачувати додаткові гроші за нашу благодійну діяльність, а зможемо спрямовувати їх безпосередньо на підтримку мало захищених верств населення.
У будь-якому випадку податкова звертатиме увагу на операції із закупівлі і передання допомоги. Просто будь-якій організації, чи то бізнес, чи то благодійна організація, треба налагодити свою роботу так, щоб документально все було чітко та прозоро. Тоді питань не буде.
Ми намагаємося не передавати благодійну допомогу безпосередньо фізичним особам, а спираємося на інші благодійні організації, які знаходяться в прифронтових містах, де вони безпосередньо працюють. Наше завдання – знайти потрібну допомогу, здебільшого це товари першої необхідності, та спрямувати її таким організаціям. Останні ж мають її розподілити таким чином, щоб у нас не було до них питань і у податкової не було до них питань.
Крім того, важливо перевіряти тих, з ким співпрацюєш. Нам в пригоді став досвід роботи потужних благодійних організацій, які надають гранти. Так, якщо ви хочете отримати грант, вам ніхто не дасть відразу мільйон. Вам спочатку дадуть невелику суму, подивляться, як ви її розподілили, що ви з нею зробили, як ви відзвітували. Тоді у вас виникає певна грантова історія. Таким чином і ми робимо Спочатку даємо невелику кількість продукції, дивимось, чи швидко оформили документи або ж довелось кілька разів нагадувати про це, чи швидко отримали фотозвіт, який це фотозвіт, його якість. Якщо все було організовано вчасно, то можемо продовжувати співпрацю в більших обсягах.
Крім того, в будь-якому разі у гуманітарної допомоги також є облік. Передання гуманітарної допомоги від однієї організації до іншої фіксується в актах прийому- передачі. Усі вони зберігаються у нас в бухгалтерії, але суворої звітності для них немає.
Якщо ми передаємо в більш-менш нормальних обсягах допомогу, то ми не маємо фізичного ресурсу, аби збирати тисячі підписів. Треба, щоб була достатня кількість волонтерів, аби цим займатися. Тому ми це перекладаємо на інші благодійні організації. Вони від нас просто отримують гуманітарну допомогу і вже їхнє завдання провести облік, кому вони її роздають. Таким чином виходить така собі «волонтерська кооперація».
Проте є випадки, коли і це може бути зайвим. Якщо я мушу передати допомогу безпосередньо людині, то вона має хоча б залишити свої дані як фізична особа – телефон, прізвище, ім'я, по батькові тощо. Так, я знав, що є люди з Гостомеля, які звідти виїхали. Згодом вони туди повернулися і мали допомагати іншим людям вже на місці. Вони знають там всіх, бо вони місцеві. Тож ми їм передавали допомогу, а вони її там роздавали. І все спрацювало, хоча документального підтвердження в них не було, фізично в них не було організації.
Просто в такі моменти дійсно немає часу все реєструвати. Тому по ходу розбираєшся. Війна вносить свої корективи. Це вже в мирні часи дивишся на все інакше.
Читати також: Віддати себе: з якими психологічними труднощами стикаються волонтери
До речі, при Мінсоцполітики, завдяки зусиллям волонтерів, з'явилася платформа єДопомога. Ми підписали з ними Меморандум про співпрацю. Така платформа є чудовим інструментом, який збирає та верифікує замовлення від людей безпосередньо, зв'язує такі благодійні організації, як наша, та волонтерські ініціативи на місцях. Так, у нас було два успішних кейси співпраці з БО «БФ «Заради життя» (м. Харків) та БО «БФ «Український код» (м. Київ), сукупно допомогу отримали більш як 3000 маленьких українців.
Отже панове, єднаємось та перемагаємо!