Минулого року Україна приєдналася до міжнародної Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, а нещодавно прийняла і відповідне національне законодавство із цього питання. Що це означає на практиці, розповів Mind адвокат ADER HABER Станіслав Карпов.
Суть процесу зводиться до того, що фінансові установи (переважно йдеться про банки) збиратимуть інформацію про власників відкритих у них рахунків, виявлятимуть серед них резидентів країн-партнерів і передаватимуть інформацію про такі рахунки до податкових органів таких країн-партнерів.
Тобто, якщо, наприклад, резидент України є власником рахунку у банку Німеччини, то такий банк передаватиме інформацію про такий рахунок до податкових органів Німеччини, які, у свою чергу, далі автоматично передаватимуть таку інформацію до Державної податкової служби України.
Аналогічно у зворотному напрямку діятимуть і фінансові установи України, збираючи та передаючи інформацію про фінансові рахунки, що належать особам, які є резидентами країн-партнерів по обміну.
Читайте також: Перший обмін податковими даними вже у 2024 році: депутати відкрили Податковий доступ до рахунків українців за кордоном
Фінансові установи передаватимуть таку інформацію:
Дійсно, у цьому разі можна стверджувати, що завіса банківської таємниці дещо піднімається та стає прозорішою.
Разом із тим не слід забувати, що інформація розкривається не в повному обсязі, а лише в межах, що визначені угодою про обмін інформацією.
Окрім того, законодавець визначив, що податковим органам забороняється надавати інформацію щодо рахунків іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним і фізичним особам, крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Приналежність власника рахунку до резидентства тієї чи іншої юрисдикції здійснюватиметься фінансовими установами на підставі наявних у них документів та інформації щодо власників фінансових рахунків. З цією метою фінансові установи можуть запитувати у власників рахунків додаткову інформацію і документи.
При цьому, за результатами аналізу, фінансова установа може дійти висновку, що власник рахунку є резидентом двох чи навіть більше країн-партнерів. У такому разі інформація передаватиметься до всіх таких країн-партнерів, чиї податкові органи вже мають встановлювати чи вважають вони таку особу своїм податковим резидентом.
Тому українські фінансові установи мають зважати на те, що, коли в них будуть підстави розглядати особу одночасно резидентом України та резидентом щонайменше однієї країни-партнера, для мети обміну інформацією така особа вважатиметься резидентом відповідної країни-партнера.
Зараз залишилося врегулювати технічні моменти, пов’язані з переданням інформації та її захистом, однак очікується, що перший обмін інформацією відбудеться у 2024 році за 2023 рік.
Інакше кажучи, у 2024 році податкові органи України отримуються інформацію про іноземні рахунки, які належали резидентам України протягом 2023 року та про залишки грошових коштів на таких рахунках станом на кінець 2023 року.
Загалом до угоди про обмін інформацією приєдналося вже понад 100 країн, повний перелік яких доступний на сайті Організації економічного співробітництва та розвитку.
Перелік конкретних країн-партнерів, з якими Україна здійснюватиме обмін інформацією, стане відомий дещо пізніше, коли будуть остаточно завершені всі процедури щодо приєднання України до обміну інформацією.
Резидентам України слід бути готовими до того, що українські податківці дізнаються про їхні закордонні рахунки. А отже, якщо грошові кошти на таких рахунках не були належним чином задекларовані та оподатковані, то це може буди підставою для донарахування податкових зобов’язань з боку податкових органів України.
У цьому контексті звичайно постає питання про велику кількість українців, які вимушено виїхали внаслідок війни та відповідно набули банківські рахунки закордоном.
Однак ще минулого року до податкового законодавства були внесені зміни, згідно з якими не буде оподатковуватися допомога, отримана протягом 2022–2023 років за рахунок бюджетних коштів іноземних держав, їхніх державних фондів та іноземних благодійних організацій.
Окрім того, від декларування такі доходи також були звільнені.
На додаток до цього законодавець визначив, що не може бути використана для визначення суми податкових зобов’язань інформація про фінансовий рахунок (рахунки), якщо сукупний залишок на такому рахунку (рахунках) не перевищує еквівалент $250 000 станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні.
Хоча таке формулювання і не є доволі однозначним, однак можна сподіватися, що податкові органи не використовуватимуть для донарахування податкових зобов’язань інформацію про такі фінансові рахунки за всі роки, протягом яких діятиме військовий стан.