Жодних підпільних мільйонерів: податківці збираються виявляти українців, які «на папері» отримують мінімальну зарплату, але при цьому тримають мільйони в іноземних банках
Як працюватиме обмін податковою інформацією в Україні і чому він торкнеться не всіх платників податків
Верховна Рада на засіданні 16 листопада ухвалила за основу законопроєкт №8131, норми якого закладають основу для запуску автоматичного обміну податковими даними між Україною та іншими країнами.
За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, законопроєкт передбачає впровадження в Україні міжнародних стандартів у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей.
«Ми стаємо частиною системи стандартів ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку. – Mind). Це зробить ухилення від оподаткування ще складнішим, як і використання для цього офшорів», – пояснив Желєзняк.
Mind розбирався, як такі зміни вплинуть на платників податків та доступ до яких даних можуть отримати податкові органи.
Що таке обмін податковою інформацією? Міжнародний обмін податковими даними передбачає, що фіскальні органи конкретної країни одержують від податкових структур інших країн інформацію про рух за банківськими рахунками своїх резидентів. Причому до таких резидентів належать як фізичні особи, так і компанії (юрособи), у тому числі їхні бенефіціари.
Обмін даними відбувається у два етапи. Спочатку учасники фінансового ринку (банки, інвестиційні та страхові компанії) обов'язково повідомляють місцеві податкові органи про відкриті рахунки нерезидентів, у тому числі про рух коштів за ними. А податкові органи, у свою чергу, надають одержану інформацію податковим структурам тих країн, які приєдналися до обміну даними (таких держав близько 100).
Автоматичний обмін відбувається в рамках уніфікованого стандарту звітності, який розробила ОЕСР, він називається CRS. Насправді це має такий вигляд. Якийсь громадянин України має банківські рахунки у Швейцарії. Наразі українська Державна податкова служба (ДПС) про ці рахунки може дізнатися лише за спеціальним запитом, наприклад, у рамках слідства чи судової справи – і не факт, що швейцарська сторона таку інформацію надасть. Але після того, як Україна приєднається до CRS, ДПС регулярно отримуватиме від Федеральної податкової адміністрації Швейцарії дані про рахунки та їх стан згаданого українського громадянина стандартно в автоматичному режимі.
Другий стандарт називається EOIR – це обмін інформацією (яка виходить за межі умов автоматичного обміну) на запит податкового органу щодо конкретних платників податків.
«Крім рахунків, це може бути інформація про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників компанії, які мають в Україні постійні представництва чи штаб-квартиру; про бенефіціарів іноземних партнерств, які ведуть діяльність або одержують дохід, що підлягає оподаткуванню в Україні; про трасти, якими керують українські резиденти», – розповідає Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії Winner.
Як обмін даними запроваджує Україна? Українська влада заявляє про намір підключитись до CRS вже досить давно. У 2017 році було затверджено «дорожню карту», в рамках якої Україна планувала впровадити стандарт CRS у 2020 році, але терміни постійно переносилися. І восени 2021 року Міністерство фінансів повідомило про те, що обмін інформацією буде запущено вже 2023 року. Але війна вкотре підкоригувала плани.
Утім наприкінці серпня 2022 року Державна податкова служба таки приєдналася до багатосторонньої угоди CRS. Наступним логічним кроком стала поява законопроєкту №8131, ухвалення якого дозволить закріпити взаємодію між податковими органами на законодавчому рівні. Якщо вірити словам Железняка, «старт» передачі податкових даних відбудеться 2024 року.
З якою метою податкова збиратиме інформацію? Суть обміну податковими даними зводиться до того, щоб країни – учасниці угоди CRS могли отримувати інформацію щодо банківських рахунків та фінансових активів своїх податкових резидентів в інших країнах.
«Доступ до інформації має забезпечити податкову прозорість та стати ефективним інструментом контролю своєчасного та повного декларування доходів резидентів країн – учасниць CRS, отриманих за їх межами», – пояснює Ольга Черевко, керуючий партнер юридичної компанії GLS.
Податкова завдяки цьому механізму зможе шукати незадекларовані доходи та виловлювати ухилянтів. Це чітко лягає на плани впроваджувати в Україні непрямі методи контролю після закінчення податкової амністії (вона продовжена до 1 березня 2023 року). Наявність доступу до даних про закордонні рахунки спростить податківцям завдання виявлення тих українців, які «на папері» отримують мінімальну зарплату, але при цьому тримають в іноземних банках мільйони.
«Органи ДПС отримають доступ до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України та зможуть контролювати повноту декларування доходів, що підлягають оподаткуванню. Це дозволить виявляти незадекларовані доходи та спроби ухилення від сплати податків фізичними особами», – погоджується Ігор Ясько.
Що зміниться для українських платників податків після запуску CRS? Усі резиденти України, у яких вже відкрито рахунки в українських банках або при відкритті нових рахунків, проходитимуть додаткове анкетування.
«Це необхідно для визначення статусу їхнього податкового резидентства та їхніх податкових номерів для подальшого автоматичного обміну інформацією за такими рахунками з країнами-партнерами», – пояснює Ольга Черевко.
І якщо у резидентів України, компаній чи фізичних осіб відкриті рахунки за кордоном, то після впровадження стандартів CRS та EOIR українські податкові органи отримають доступ до інформації щодо оборотів та залишків на таких рахунках. Як в автоматичному режимі, так і за запитом.
Також не виключено, що іноземні банки більш прискіпливо перевірятимуть своїх клієнтів-українців, особливо джерела походження їхніх доходів.
Який вигляд матиме передавання податкових даних? Ця процедура вже давно відпрацьована в країнах, які є учасниками системи обміну інформацією.
Згідно з прийнятими стандартами обміну, податкові служби країн – учасниць CRS передають дані:
- про поточні рахунки фізичних осіб;
- про корпоративні рахунки – компаній, фондів, трастів.
Інформація, яка передається в рамках автоматичного обміну, має такий зміст:
- ПІБ власника рахунку, його адреса, дата та місце народження;
- країна/країни податкового резидентства;
- ідентифікаційний номер платника податків (або еквівалентний номер);
- реквізити рахунку та валюта рахунку;
- поточний баланс, прибуток від фінансових активів (пасивних інвестицій);
- інформація про фінансову установу, де було відкрито рахунок.
Водночас під вимоги автоматичного обміну підпадають не всі дані.
По-перше, не підпадають пенсійні рахунки, рахунки строкового страхування життя та депозитні рахунки – податкові органи відносять їх до рахунків із низьким рівнем ризику.
По-друге, вимоги про передання даних до податкових органів у рамках CRS не поширюються на краудфандингові платформи, на платіжні системи та системи електронних грошей, на криптобіржі, на страхових брокерів та на пункти обміну валют.
Як податкові органи використовують отримані дані? Як ми вже казали вище, головне завдання фіскалів – виявити приховані доходи та домогтися сплати з них податків. Логічно, що впровадження автоматичного обміну даними стане для податківців у цьому непоганою підмогою.
Наприклад, фізична особа – резидент України має інвестиційний рахунок в іноземному банку та вкладає гроші в іноземні цінні папери, отримуючи дивіденди з акцій або процентний дохід за облігаціями. ДПС знатиме про ці заробітки завдяки обміну даними в рамках CRS.
«Якщо фізична особа не вказала такий дохід у щорічній декларації, то податкова матиме всі підстави провести перевірку та донарахувати податкові зобов'язання», – каже Ольга Черевко.
Схожа ситуація й із банківськими рахунками контрольованих іноземних компаній (КІК), які використовуються резидентами України для інвестицій. Якщо понад 50% доходів таких компаній – це пасивні доходи (дивіденди, відсотки, роялті), інформацію щодо рахунків КІК також буде передано до податкових органів України. А ті, своєю чергою, зможуть порівняти реальні доходи контрольованих компаній із задекларованими і, у разі чого, вимагати від українських бенефіціарів КІК сплатити суму податку, що не вистачає.
Які ризики існують для платників податків? Окрім донарахування податкових зобов'язань, ДПС може застосувати до власника закордонного рахунку штрафні санкції. Розмір таких санкцій залежить від того, доведуть податківці факт ухилення від сплати податків чи ні.
У гіршому випадку, згідно з нормами Кримінального кодексу, ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів в особливо великих розмірах тягне за собою штраф у розмірі від 3,7 до 8,7 млн грн. Також платника податків можуть оштрафувати на суму від 5 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85–170 000 грн), а заразом позбавити права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
