Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та група депутатів ВР подали на розгляд парламенту чергову ініціативу щодо внесення змін до Податкового кодексу. Цього разу вона стосується, зокрема, резидентів Дія Сіті. Що передбачає документ і як він вплине на розвиток цифрової економіки, розповів Mind керівник практики супроводу бізнесу Juscutum Дмитро Палющенко.
23 травня 2023 року до Верховної Ради України було подано проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. Законопроєкт надійшов до парламенту та наданий на ознайомлення народним депутатам.
Як пояснюють автори, метою документу є забезпечення належного функціонування правового режиму Дія Сіті та адаптації його до умов воєнного стану в Україні. Зокрема, це стосується нормативного закріплення засад і гарантій правового режиму Дія Сіті в частині особливостей оподаткування стартапів, які набули резидентство Дія Сіті; по-друге, встановлення рівноправності осіб, які є гіг-спеціалістами резидентів Дія Сіті в частині прав та обов’язків військовослужбовців, а також прав на освіту; по-третє, підсилення так званих антикритеріїв резидентства Дія Сіті на період дії воєнного стану та повоєнний період, а також усунення деяких редакційних неточностей закону, яким визначено організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті.
Номер і дата реєстрації: №9319 від 23.05.2023
Автори законопроєкту: група народних депутатів на чолі з Данилом Гетманцевим та Олександром Ковальчуком
Читайте також: Данило Гетманцев: «До кінця 2023 року необхідно провести повне перезавантаження податкової, митниці та Бюро економічної безпеки»
Альтернативи: станом на сьогодні не зареєстровано жодного альтернативного законопроєкту.
Етап: надано на ознайомлення.
Ціна питання. Реалізація акта в разі його прийняття не потребуватиме додаткових матеріальних та інших витрат з державного й місцевих бюджетів.
Зміст. Законопроєктом пропонується закріпити в Податковому кодексі України (ПКУ) відсутність відповідальності компаній-резидентів Дія Сіті у вигляді застосування загальної ставки оподаткування винагород спеціалістів (18% замість 5% та ЄСВ 22% не від мінімальної заробітної плати, а від суми винагороди) у разі недотримання вимог резидентства Дія Сіті.
Наразі в Законі України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки України» (Закон про Дія Сіті) встановлена тільки можливість мати статус резидента Дія Сіті без дотримання певних критеріїв (так званий режим стартапу). У разі прийняття змін стартапи в Дія Сіті будуть захищені від ризиків трактування податковими органами норм ПКУ на свою користь.
Вноситься уточнення до Закону про Дія Сіті щодо найменування особливої форми оподаткування резидентів Дія Сіті. Хоч цю форму оподаткування називають «податок на виведений капітал», чим вона по факту і є, але в ПКУ це назвали – «режим оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах».
Уніфікується назва режиму оподаткування в Законі про Дія Сіті у відповідності до ПКУ. Також пропонується внесення в Закон про Дія Сіті кроспосилання на ПКУ в частині вимог до заяви про перехід на таку форму оподаткування.
Читайте також: Перезавантаження податкової: чи спрацює нова формула Гетманцева
Доповнюється Закон про Дія Сіті положенням про повернення заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті без розгляду в разі невідповідності заяви або способу її подачі вимогам, встановленим Законом про Дія Сіті та відповідно ПКУ, враховуючи зміни, описані в попередньому пункті.
Пропонується внести уточнення щодо фінансування створення та функціонування реєстру Дія Сіті. Відповідно до пропозиції змін таке фінансування відбуватиметься коштом державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та/або безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій, а також інших не заборонених законом джерел. Раніше положення щодо фінансування реєстру Дія Сіті було відсутнє, тож це радше важливе уточнення.
Крім того, доповнюється реєстр Дія Сіті інформацією щодо виявлених порушень резидентами Дія Сіті у вигляді недотримання критеріїв, встановлених для резидентів Дія Сіті. У разі ухвалення змін можна буде побачити, які компанії не дотримувалися критеріїв, передбачених для резидентів Дія Сіті.
Пропонується доповнення до Закону про Дія Сіті щодо обробки та захисту персональних даних у реєстрі Дія Сіті у відповідності до Закону України «Про захист персональних даних». На мою думку, це важливе уточнення стосовно захисту та запобіганню витоку персональних даних резидентів Дія Сіті та їх фахівців.
Розширюються повноважень уповноваженого органу Дія Сіті. Запропоновано до повноважень Мінцифри додати надання роз’яснень щодо практичного застосування законодавства, що регулює правовий режим Дія Сіті, та визначення пріоритетних напрямів розширення видів діяльності, які стимулюються в Дія Сіті. Хоча Мінцифри фактично й так це робить, але це важливо закріпити в нормативних актах.
Пропонується внесення уточнення щодо періоду, за який подається перший річний звіт резидента Дія Сіті. Наразі законом передбачена подача першої річної звітності за період з дня набуття статусу резидента Дія Сіті до 31 грудня відповідного календарного року. Водночас необхідність дотримання критеріїв резидента Дія Сіті виникає з першого числа наступного місяця за місяцем, у якому набуто статус резидента Дія Сіті. Тож законодавці пропонують внести зміни, що перша річна звітність має подаватися також за період із першого числа наступного місяця за місяцем, у якому набуто статус резидента Дія Сіті.
Хоч і під час воєнного стану звітність резидента Дія Сіті та аудити можна не подавати, але це важливе уточнення на майбутнє або для тих, хто все ж таки планує подавати звіти.
Також законопроєктом пропонується внесення змін щодо критеріїв набуття статусу резидента Дія Сіті. Зараз встановлена заборона набувати статус резидента Дія Сіті компаніям, у яких прямим або опосередкованим власником часток або акцій є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або юридична особа, зареєстрована за законодавством такої держави, або фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі.
Тобто фактично зараз резидентами Дія Сіті можуть бути громадяни росії, які постійно проживають за межами росії. Законодавці пропонують внести зміни та на період дії воєнного чи надзвичайного стану та протягом п’яти років після його припинення (скасування) заборонити бути резидентами компаніям, у складі яких є громадяни держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором (читай – росії), незалежно від їх місця постійного проживання.
І нарешті, майже остання, але, мабуть, найважливіша та найочікуваніша зміна – бронювання. Ініціатори законопроєкту пропонують розширити перелік осіб, які підлягають бронюванню від мобілізації та, окрім працівників резидентів Дія Сіті, додати гіг-спеціалістів. Тобто в разі прийняття законопроєкту компанії-резиденти Дія Сіті зможуть бронювати гіг-спеціалістів, які для них виконують роботи та/або надають послуги.
Читайте також: Бізнес в умовах війни: 3 напрямки бронювання критично важливих працівників
І остання пропозиція законопроєкту – це внесення змін до Закону України «Про освіту» в частині дуальної форми здобуття освіти. У разі прийняття законопроєкту можливо буде поєднувати навчання в закладах освіти під час виконання робіт та/або надання послуг за гіг-контрактом.
Позиція юристів. Загалом законопроєктом не пропонуються суттєві зміни до законодавства, що регулює правовий режим Дія Сіті. Здебільшого це технічні уточнення та усунення недоліків раніше прийнятих актів. З важливого – це надання можливості забронювати гіг-спеціалістів від мобілізації, що є досить очікуваною зміною з боку ІТ-ком’юніті.
Це перші подібні зміни за майже два роки після прийняття Закону про Дія Сіті та за трохи більше одного року фактичного функціонування правового режиму. Водночас законодавство, що регулює правовий режим Дія Сіті, ще досі містить певні недоліки або неузгодженості.
До того ж є багато побажань із боку представників ІТ-сфери. І тому важливо, щоб законотворці й надалі приділяли увагу таким поліпшенням. Особливо, враховуючи те, що йдеться про одну з найдинамічніших у розвитку сфер діяльності в Україні, яка зростає навіть під час повномасштабної війни.
Хто буде в плюсі. Стартапи-резиденти Дія Сіті. Такі компанії-стартапи в разі прийняття змін зможуть бути впевнені, що податковий орган не буде зловживати своїми повноваженнями та донараховувати податок на прибуток і ЄСВ на винагороди їхніх працівників та гіг-спеціалістів у разі невиконання критеріїв резидентства Дія Сіті, які стартапи й так можуть не виконувати в силу положень Закону про Дія Сіті.
Мінцифри. Уповноважений орган Дія Сіті також буде в плюсі, оскільки змінами пропонуються додаткові повноваження, уточнюються джерела фінансування реєстру Дія Сіті, установлюється відповідальність за недотримання вимог, встановлених до заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті та способу її подачі у вигляді її повернення без розгляду.
Гіг-спеціалісти та їх замовники – компанії-резиденти Дія Сіті. Основне, звісно, це отримання можливості бронювання від мобілізації. У разі ухвалення змін компанії зможуть забронювати найважливіших гіг-спеціалістів, які для них надають послуги або виконують роботи.
Держава та її бюджет. Дія Сіті все ще досить негативно сприймається серед ІТ-ком’юніті. Як мінімум можливість бронювання гіг-спеціалістів зможе збільшити привабливість правового режиму для компаній та ІТ-спеціалістів.
Хто буде в мінусі. Загалом зміни позитивні для всіх «гравців» цих відносин: і для держави, і для бізнесу, і для ІТ-спеціалістів. Тому тут важко знайти того, хто буде в мінусі.
Висновки. За рік існування Дія Сіті резидентами стало 451* IT-компанія, а сума сплачених податків становить 4,1 млрд грн. Проте загалом за 2022 рік український IT-бізнес сплатив до бюджету 32,2 млрд грн податків (дані IT Ukraine Association). Отже, частка податків, сплачених резидентами Дія Сіті, становить близько 13% від загальної кількості. Це зумовлено тим, що бізнес і спеціалісти ще з недовірою ставляться до нового правового режиму.
Зі слів представників сфери, це через побоювання надмірної регуляції з боку держави. Звісно, є низка компаній, які ще готуються до реструктуризації діяльності або тестують Дія Сіті на окремих дочірніх компаніях. Тому, на мій погляд, потрібен деякий час і комунікація держави з бізнесом (дякувати Мінцифрі, адже вони з тим добре справляються).
Також у розробці знаходиться так званий законопроєкт «маски-шоу стоп» №9211, який має надати резидентам Дія Сіті та загалом ІТ-бізнесу більше гарантій щодо незаконного втручання правоохоронних органів у діяльність бізнесу. Це також має збільшити привабливість Дія Сіті.
*Станом на кінець травня 2023 року резидентами вже є 570 компаній.