Уроки вторгнення рф в Україну: як латвійська Tet будує «суверенну хмару» дата-центрів та пробує потиснути Amazon, Microsoft і Google
До чого тут басейни для ШІ-серверів, георезервація та Frankenstein solutions
У Європі зростає попит на «суверенну хмару» – інфраструктуру, що підпорядковується місцевим правилам, витримує блекаути й кіберстреси та не залежить від американських гігантів Amazon, Microsoft і Google. На це робить ставку латвійська Tet: за два десятиліття з телеком-оператора вона виросла в технологічного провайдера із шістьма центрами обробки даних (ЦОД) у країні та хмарними вузлами від Києва до Гельсінкі.
На черзі новий проєкт – DC7 у передмісті Риги. Його будують як «зелений» ШI-ready ЦОД: тут передбачене рідинне охолодження для GPU-кластерів, а надлишкове тепло подаватиметься до міської системи опалення. Для українських компаній це не лише додаткові потужності для роботи зі штучним інтелектом, а й можливість георезервування критичних даних у межах ЄС.
У Латвії Mind дослідив, як влаштована інфраструктура Tet, чому компанія розширюється в Центральній і Північній Європі та як досвід України підштовхнув її до експансії.
Як компанія розбудовує європейську мережу дата-центрів
За словами СЕО компанії Улдіса Татарчукса, за останні 20 років Tet (до 2019 року Lattelekom) перетворилася з телеком-провайдера на багатопрофільний бізнес із розгорнутою інфраструктурою в Європі.
Хмарні послуги та центри обробки даних – один із ключових напрямів, що стрімко зростає: вони забезпечують 65% усього експортного доходу Tet. Левову частку цього експорту (до 80% у структурі) забезпечує український ринок.
Зараз у Латвії працює шість власних дата-центрів Tet – сумарно це близько 450 серверних стійок у різних районах Риги та за містом. Один із них має повну сертифікацію Tier III (тип сертифікації, який вказує на високий рівень, 99,982%, можливості безупинної роботи центру).
Компанія продовжує інвестувати: у травні 2025 року стартувало будівництво сьомого центру – DC7 у Саласпілсі, що стане другим повністю Tier III сертифікованим об’єктом (завершення планується на вересень 2026 року). ЦОД матиме потужність споживання до 10 МВт і впровадить низку інновацій, як-от рідинне охолодження для надпотужних ШI-серверів.
Один із технічних залів дата-центру Tet. Фото надане компанією
Окрім шести латвійських майданчиків, Tet розгорнула хмарні вузли й точки присутності за кордоном. У 2023 році компанія відкрила два дата-центри у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) – один із них став базою для європейського кластеру Tet Cloud. Інші потужності розміщені вже в партнерських ЦОД у Києві, Копенгагені, Стокгольмі, Гельсінкі, Таллінні, Вільнюсі та Каунасі.
«У бізнесі дата-центрів ми працюємо в радіусі ~2500 км, – пояснює Маріс Сперга, директор департаменту B2B-рішень. – З хмарного вузла в Німеччині покриваємо Центральну Європу, зі столиць Балтії – Скандинавський регіон, а з потенційного майданчика в Молдові змогли б зайти далі на Південний схід».
Чим цікаві нові локації у Східній та Центральній Європі
«Щоб зростати, мусимо виходити за межі Латвії – її населення лише 1,9 млн, – зазначає Улдіс Татарчукс. – Тому дивимося в бік Польщі, Німеччини, Швеції, Литви, Естонії та України, де бачимо значно більші можливості».
Окремо топменеджмент згадує Молдову: демократичні зміни там роблять країну перспективною для запуску локального хмарного вузла. Ціль Tet – увійти до кола так званих суверенних хмар ЄС (sovereign cloud).
«Я радий, що в Європі зростає розуміння концепції sovereign cloud, – каже Маріс Сперга. – Раніше всі гроші йшли до гіперскейлерів, а зараз Європа розуміє: в один день щось може змінитися: блокування, політика, обмеження. Ми рухаємося в цьому напрямку та плануємо кваліфікуватися в європейській програмі EU Cloud – хочемо бути однією із суверенних хмар у ЄС».
Інакше кажучи, Tet збирається забезпечити клієнтам альтернативу американським гігантам Amazon, Microsoft і Google – з хмарною інфраструктурою, що підпадає під юрисдикцію Євросоюзу та захищена від геополітичних ризиків.
Уроки з України: георезервація, Frankenstein solutions, швидкість рішень
Події останніх років підштовхнули розвиток георезервації – географічного резервування даних у віддалених локаціях. У Tet визнають, що один із головних імпульсів тут дала саме Україна.
«Два роки тому виникла дискусія, яка почалася з України: тримати все біля кордону з рф небезпечно. Українські замовники сказали: подумайте про георезервацію, – пригадує Маріс Сперга. – Це був перший поштовх, який змусив нас розширити інфраструктуру за межі Балтії».
Резервні дизель-генератори в інфраструктурі дата-центру Tet. Фото надане компанією
У підсумку Tet розгорнула дублювальний майданчик у Німеччині, щоб критичні сервіси клієнтів могли переміститися на безпечну відстань. Німецький вузол інтегрований із латвійськими: технології дозволяють безшовно мігрувати віртуальні машини між країнами, пояснюють інженери (тобто переносити віртуальні сервери в інший дата-центр без зупинки роботи або з мінімальним простоєм). Залежно від потреб замовник може обрати, де зберігати дані: у Латвії чи, наприклад, у Франкфурті-на-Майні на відстані понад 1000 км.
«24 лютого 2022 року – найдовший робочий день у моєму житті, що тривав 28 годин. Уже о 5–6 ранку впали основні канали через Білорусь, довелося нашвидкуруч перекидати трафік через Польщу. Почався марафон із порятунку даних українських клієнтів: Tet мігрувала інфраструктуру близько 50 компаній за перші три місяці війни», – згадує Маріс Сперга.
Використовували все доступне обладнання – так звані Frankenstein solutions, коли інженери збирали систему з будь-яких наявних серверів, перевіряли – і якщо працює, то терміново переносили на неї клієнтські дані. У такий спосіб евакуювали дані навіть критичних об’єктів – наприклад, ІТ-системи аеропорту Дніпра перетягнули до європейського хмарного сховища за лічені дні.
«Ми зрозуміли, що наш бізнес допомагає українцям перенести дані до Європи й убезпечити їх. Після подій 2014 року пішли цією дорогою – і продовжили у 2022-му», – каже Маріс Сперга.
За місяць після початку великої війни Tet ухвалила рішення: повністю припинила бізнес у рф, втративши 30% доходу, і сконцентрувалася на Європі та Україні. Це було нелегко, але зараз абсолютно очевидно, що рішення правильне, відзначає керівництво.
Фото надане компанією
Український напрям для Tet став стратегічним. Україна генерує до 80% експортного виторгу, тут компанія має понад 100 бізнес-клієнтів. Серед них – роздрібні мережі, агрохолдинги, виробничі та логістичні гіганти, чий масштаб часом у десятеро перевищує саму Tet.
Під час постійних ракетних обстрілів українські користувачі хмарної інфраструктури Tet зіткнулися з новими викликами – від аварійних відключень електрики до кібератак. Тому латвійський провайдер допомагав резервувати критичні сервіси за кордоном, захищав від DDoS-атак, консультував щодо кризового відновлення.
Нові виклики: ШI-інфраструктура і «зелена» енергетика
ШI-бум не оминув і Tet: дедалі більше клієнтів потребують ресурсів для машинного навчання та роботи з великими мовними моделями. У латвійській хмарі компанії уже запущені перші GPU-сервери Nvidia.
«ШI рухає нас уперед: зростає споживання електрики, працюють великі системи навчання. Ми маємо створювати інфраструктуру під це», – коментує Маріс Сперга.
Втім штучний інтелект ставить перед дата-центрами й технічні виклики. Стандартні серверні стійки проєктувалися під навантаження 5–10 кВт. Середня стійка, за оцінками інженерів, «тягне» близько 7 кВт. Тоді як один новітній ШI-стек із топовими графічними процесорами може споживати 100–200 кВт.
У Tet наводять разючі цифри: 8-GPU сервер на базі Nvidia H100 споживає 3,5 кВт у сплячому режимі, а під навантаженням «гріється, як три плити», тобто до понад 10 кВт. Шафу, заповнену 47 такими GPU-модулями, потрібно охолоджувати зовсім іншими методами.
Серверні стійки в одному з дата-центрів Tet. Фото надане компанією
Саме тому новий центр DC7 будується ШI-ready: половина залу буде обладнана системою liquid cooling, тобто рідинного охолодження стійок. У DC7 змонтують дві спеціальні «ванни» – басейни з діелектричною рідиною, куди занурюватимуться обчислювальні машини.
«На вигляд це справді космічні технології, коли вся електроніка буквально плаває в маслі, – сміється Маріс Сперга, – але це вже стандарт високопродуктивних дата-центрів».
Завдяки занурювальному охолодженню можна стабільніше відводити тепло та легше обслуговувати сервери – технік просто «виймає» сервер із рідини, міняє компонент і повертає назад.
Нові технології впроваджуються і заради енергоефективності. Європейські регулятори вимагають, аби до 2030 року центри обробки даних стали кліматично нейтральними. DC7 у Саласпілсі із самого початку проєктується як «зелений»: від використовуваного палива до утилізації тепла.
Дизельні генератори працюватимуть не на звичайному пальному, а на синтетичному паливі Neste MY Renewable Diesel, виробленому з відходів рослинних олій. Воно на 20–25% дорожче за традиційне, але може зберігатися до 10 років без деградації і не парафінується на морозі. Так Tet гарантовано матиме резервне живлення, яке теж відповідає «зеленим» критеріям.
Весь тепловий надлишок буде відданий у міську тепломережу Саласпілса. Фактично дата-центр обігріватиме сотні навколишніх будинків. Європейці шукають шляхи до сталих технологій, і Tet прагне показати приклад: новий об’єкт матиме статус zero-carbon і приєднається до ініціатив на кшталт Climate Neutral Data Centre Pact (галузевої угоди в ЄС).
Конкуренція з гіперскейлерами: швидкість і суверенність проти масштабу
Ринок хмарних сервісів жорстко конкурентний: поряд із регіональними гравцями присутні гіганти на кшталт Amazon Web Services, Microsoft Azure та Google Cloud.
Серверний коридор дата-центру Tet. Фото надане компанією
CEO Tet каже, що компанія не намагається перемогти гігантів їхньою ж зброєю (безмежним масштабом і найнижчою ціною), а робить ставку на інше.
«Конкуруємо з великими технологічними корпораціями, але наша перевага – швидкість, гнучкість і здатність адаптуватися до конкретних потреб. Amazon чи інші гіпермасштабні гравці можуть запропонувати мільйони рішень, але ми зосереджуємося на тому, щоб бути найкращими у своїй ніші, у конкретних регіонах – в Україні, Європі, Балтії, Скандинавії», – пояснює Улдіс Татарчукс.
Маріс Сперга уточнює, що гіперскейлери пропонують величезну кількість опцій, з яких клієнт використовує далеко не все. У менших компаній інша стратегія – вони зосереджуються на розвитку тільки їх певної частини, умовно на 20% потреб, які мають найбільший попит.
Також Tet робить акцент на суверенності даних – відповідності локальним нормам і захищеності від форс-мажорів на кшталт санкцій чи шпигунських скандалів. Адже державні установи та фінансові організації в Євросоюзі дедалі частіше шукають провайдерів, що гарантують зберігання даних у межах ЄС.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
