Кандидат до ЄС: Україні доступне додаткове фінансування з фондів ЄС

Україна в червні минулого року набула статусу країни – кандидата до ЄС. Він передбачає надання можливостей, зокрема інструментів фінансування ініціатив, які є частиною політики згуртованості. Які перспективи відкриті для України з набуттям статусу країни-кандидата в контексті інструментів фінансування для євроінтеграційного процесу, розповіла Mind комунікаційна менеджерка Інституту аналітики та адвокації Марія Мигаль.

Політика згуртованості ЄС

Політика згуртованості ЄС – це унікальний за масштабами й амбіціями приклад спроби пом'якшення невідповідності в економічному, соціальному та територіальному розвитку між регіонами й країнами Європейського Союзу. Також вона охоплює співпрацю з країнами, які мають намір приєднатися до ЄС або мають значний потенціал для майбутнього членства.

Для досягнення поставленої мети стратегія передбачає використання структурних та інвестиційних фондів ЄС, які розподілені за цілями й напрямками фінансування:

Структурні фонди для інвестицій у створення робочих місць і для досягнення мети зростання:

• Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР);
• Фонд згуртованості;
• Європейський соціальний фонд+ (ЄСФ+);
• Фонд справедливого переходу (ФСП);
• Interreg: Європейське територіальне співробітництво;
• Інші інструменти ЄС та технічна допомога, керовані Єврокомісією (ЄК).

Загальна сума фінансування всіх напрямів на стратегічний період 2021–2027 років становить 392 млрд євро.

Наразі Україні, як державі – кандидату на вступ до ЄС, мало бути доступним пряме фінансування програм з фонду ІРА (Інструмент допомоги на етапі підготовки до вступу/Instrument for Pre-accession Assistance/ІРА) та Interreg (Європейське територіальне співробітництво). Інші інструменти фінансування доступні тільки країнам – членам Європейського Союзу.

Читайте також: 50 млрд євро від ЄС: правила фінансування та обов'язки України щодо отриманої допомоги

Інструмент допомоги на етапі підготовки до вступу – ІРА

Передвступний інструмент фінансової допомоги IPA спрямований на підтримку реформ шляхом надання фінансової та технічної допомоги. Ним можуть користуватися як діючі кандидати на вступ до ЄС, так і потенційні. Такий механізм допомагає країнам у подальшому ефективно використовувати структурні фонди, перебуваючи вже у статусі члена Європейського Союзу. 

Зараз країни користуються третьою програмою IPA, яка розрахована на період з 2021 до 2027 року. Серед бенефіціарів цього фінансового інструменту – діючі кандидати на вступ до Європейського Союзу (Туреччина, Сербія, Албанія, Чорногорія та Північна Македона), та потенційні – Ісландія, Косово, Боснія і Герцеговина.

Загальна сума витрат IPA III становить близько 14,2 млрд євро. Його основну мету поділено на п'ять тематичних пріоритетів:

IPA III реалізується шляхом прямого, непрямого та спільного управління.

Провідною установою управління є Генеральний директорат із питань сусідства та переговорів про розширення. Генеральний директорат сільського господарства та сільського розвитку відповідає за програми розвитку сільської місцевості, а Генеральний директорат регіональної та міської політики – за програми транскордонного співробітництва між бенефіціарами IPA ІІІ та державами – членами ЄС.

У фінансових угодах з Єврокомісією, що укладаються після погодження плану дій, мають бути визначені умови, на яких надається допомога, зокрема методи її реалізації, кінцеві терміни, а також правила щодо прийнятності витрат.

Попри ухвалення законодавчої бази в червні 2021 року ЄК виконала 84% доступних виплат на зобов’язання в межах IPA III на 2021 рік до його завершення, решту перенесли на 2022-й. У 2021 році також були прийняті багаторічні плани дій на рівні кількох країн.

Читайте також: Майже 7,6 млрд євро від ЄС: як українським стартапам отримати гранти від Digital Europe Programme

Європейське територіальне співробітництво – Interreg

Програма Interreg спрямована на сприяння транскордонної, транснаціональної, міжрегіональної співпраці в Європі та інтеграції найвіддаленіших районів. Її загальний бюджет на 2021–2027 роки становить майже 10,1 млрд євро.

Механізм надає фінансову основу для активізації територіальної співпраці по чотирьох напрямках:

• транскордонний – Interreg A;
• транснаціональний – Interreg B;
• міжрегіональний – Interreg C;
• інтеграція найвіддаленіших регіонів – Interreg D.

Усі проєкти в межах Interreg не фінансуються ЄС самостійно – обов’язковим є внесок іншої сторони (до 90% витрат може бути покрито завдяки програмі Євросоюзу).

Для України, як країни – кандидата на вступ до ЄС, можлива участь лише в ініціативах за напрямками Interreg A та Interreg B. Розглянемо більш детально механізми участі в рамках кожної з програм.

Грошовий обсяг фінансування програм транскордонного співробітництва, у яких бере участь Україна впродовж 2021–2027 років, становить майже 0,5 млрд євро.

Варто також зазначити, що після початку повномасштабного вторгнення рф Єврокомісія у березні 2022 року зупинила фінансування програм транскордонного співробітництва, участь у яких брали рф і республіка білорусь, та ухвалила рішення перерозподілити раніше передані їм 26,2 млн євро на підтримку чинних програм транскордонного співробітництва України та Молдови.

Програма транскордонного співробітництва Interreg A з Україною

На реалізацію програми передбачено 66 млн євро фінансування ЄС із фондів Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI), а також із джерел Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР).

Тематичні пріоритети фінансування проєктів:

• Стійкий, зелений прикордонний регіон;
• Здоровий та привабливий прикордонний регіон;
• Спільнодіючий прикордонний регіон.

З України подаватися на фінансування можуть заявники з Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.

На транскордонну співпрацю між Польщею та Україною для збереження природи, охорони здоров’я та управління кордонами в межах програми підуть 187 млн євро. Як уже було зазначено, білорусь не братиме участі в цій програмі.

Так, уже було оголошено перший конкурс на 2023 рік для представників Волинської, Львівської, Закарпатської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської областей та їхніх польських колег із прикордонних з Україною воєводств за тематиками:

• Здоров’я (37,36 млн євро);
• Довкілля (43,75 млн євро).

Наступного року планується провести конкурс за напрямками:

• Туризм (35,87 млн євро);
• Співпраця (5,11 млн євро на заходи, спрямовані на підвищення ефективності державного управління).

Аплікантами для спільних проєктів, як і для інших ініціатив Interreg, є органи місцевого самоврядування, комунальні некомерційні підприємства та неурядові організації.

На транскордонне співробітництво між Румунією та Україною для поліпшення освіти, охорони здоров’я та збереження природи за Програмою Interreg NEXT Румунія – Україна планується витратити загалом 54 млн євро.

Доступ до коштів програми мають Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька та Одеська області. Перший конкурс пропозицій було оголошено в червні 2023 року.

Програми транснаціонального співробітництва з Україною

14 програм транснаціональної співпраці з бюджетом майже 1,5 млрд євро на 2021–2027 роки сприяють кооперації на великих територіях Європи та за її межами.

Україна наразі є учасницею двох програм транснаціонального співробітництва – Interreg Danube Region та Interreg NEXT Black Sea Basin. Оглянемо ці дві програми більш детально.

Програма Interreg Danube Region зробить внесок 215 млн євро у «зелені» інвестиції для збільшення використання відновлюваних джерел енергії, поліпшення управління водними ресурсами та збереження біорізноманіття за допомогою екологічних коридорів. Програма також підтримуватиме інклюзивний ринок праці з особливим акцентом на вразливих і знедолених групах населення.

Механізм передбачає співфінансування проєктів до 80%, максимального обмеження для встановленого бюджету немає. Кожен проєкт має залучати принаймні трьох партнерів із трьох різних країн території Дунайського регіону, принаймні один із них має бути із країни-члена ЄС по території програми.

Партнерами можуть бути місцеві, регіональні, національні державні органи / органи публічного права, міжнародні організації та приватні організації, які мають статус юридичної особи.

Пошук пропозицій, подача заявок, моніторинг і комунікація щодо проєкту відбувається в електронній системі JEMS (Joint Electronic Monitoring System).

Перший конкурс пропозицій було оголошено 29 вересня 2022 року. Відомо, що 20 квітня 2023-го було відібрано 90 проєктів у рамках першого етапу відбору серед 290 заявок. Тепер апліканти у другому етапі мають розробити повну проєктну пропозицію. У повідомленні також зазначається, що в багатьох проєктних заявках є Україна як провідний партнер.

Програма сприятиме подальшому поглибленню транскордонної співпраці в басейні Чорного моря в транснаціональній конфігурації, підтримуючи три конкретні мети:

• Розвиток і посилення дослідницького та інноваційного потенціалу.
• Сприяння адаптації до зміни клімату та запобігання ризику стихійних лих.
• Посилення захисту та збереження природи, біорізноманіття та зеленої інфраструктури.

Заявки від України на участь у конкурсі пропозицій надавали резиденти Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей. Перший конкурс пропозицій запущено 31 березня 2023 року, він тривав по 4 липня 2023 року.

Отже, статус кандидата на вступ до Європейського Союзу відкриває нові можливості для залучення додаткового фінансування і стимули для проведення реформ, які є важливим завданням для українського суспільства. Також таке рішення ЄС – це сигнал підтримки українського народу, який виборює право на європейське майбутнє.

Варто зазначити, що жодна країна не отримувала статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, коли на її територіях велися активні бойові дії. Ураховуючи умови, за яких Україна потенційно набуде статусу кандидата, для нашої країни можуть бути розроблені окремі механізми фінансової підтримки з акцентом на відновленні пошкодженої та знищеної інфраструктури.