Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України було внесено низку змін до законодавства. Останні стосуються, зокрема, і процедури оформлення спадщини. Що змінилося в цих питаннях і які строки на подачу відповідної заяви про спадщину діють під час воєнного стану, пояснила Mind адвокатка, експертка з питань ЄСПЛ та судової практики, медіаторка Тетяна Ігнатенко.
Відповідні законодавчі зміни, що були ухвалені від початку повномасштабної війни, серед іншого, стосуються строку прийняття спадщини – він був продовжений на 4 місяці. Тобто спадкоємець міг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом 10 місяців, а не 6 місяців, як визначено положеннями Цивільного кодексу України.
Проте слід звернути увагу, що в травні цього року Кабінет Міністрів України скасував таке продовження щодо строку на прийняття спадщини (постанова КМУ від 9 травня 2023 року №469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану»).
Отже, з червня 2023 року спадкоємці мають звертатися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців із дня смерті спадкодавця.
Але що робити, коли особа не знала про зменшення строку на прийняття спадщини й не звернулася у визначений строк до нотаріуса з відповідною заявою?
У такому разі необхідно звернутися до суду із заявою про продовження строку на прийняття спадщини.
Читайте також: Бізнес у спадок: як правильно підготувати справи
Хотілося б звернути увагу на іншу розповсюджену ситуацію, коли спадкоємці вчинили дії з метою прийняття спадщини, але не врахували все спадкове майно.
Досить часто це стосується бізнесу, а саме непереоформлення частки в статутному капіталі товариства, яка належала спадкодавцю. Така ситуація може виникнути через відсутність інформації про участь спадкодавця в компаніях, незацікавленість спадкоємця або взагалі, коли спадкоємець не знає порядок дій у такій ситуації. У самого товариства також виникає нагальне питання – як бути з часткою особи, яка померла, коли спадкоємці не здійснили жодних дій щодо її переоформлення.
З прийняттям Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі також «закон») це питання було врегульовано. Проте на практиці трапляються непоодинокі випадки, коли товариство та й сам реєстратор не знають порядка дій щодо виключення померлої особи зі складу учасників.
Як зазначалося вище, у законі передбачена можливість виключення померлого учасника зі складу товариства, якщо йому належала частка в розмірі менше 50% статутного капіталу товариства.
Відповідно до положень ст. 23 Закону в разі, якщо спадкоємці протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, тобто після спливу 1,5 року, не подали відповідну заяву згідно з чинним законодавством, то в такому випадку товариство може виключити померлого учасника зі складу учасників товариства. Зазначене рішення ухвалюється без врахування голосів учасника, що виключається.
Якщо ж частка померлого учасника у статутному капіталі товариства становить 50% або більше, то товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
Читайте також: Реалії війни: як оформити спадок під час воєнного стану
Тож, якщо спадкоємець має реальний намір приймати участь в управлінні товариством як спадкоємець померлого учасника, важливо дотриматися встановлених законом строків і процедури.