Наприкінці червня та в середині липня цього року у Верховній Раді було зареєстровано два законопроєкти щодо мінімізації потенційного олігархічного впливу на політичні партії, удосконалення механізмів державного фінансування та державного контролю за їхньою діяльністю. Базовий законопроєкт подав на розгляд ВР Кабінет Міністрів, а альтернативний – група депутатів всіх фракцій Ради. Попри те що урядовий законопроєкт уже був відхилений комітетом ВР, обидва документи можуть бути цікаві для аналізу, зокрема, повного спектра побажань влади щодо фінансування політичних партій, які до 9 серпня 2023 року мали б надати звіт про свою діяльність. Тому Mind пропонує аналіз обох законопроєктів.
Які ідеї пропонували Кабмін та партії, що зараз представлені у Верховній Раді, а також чому не варто очікувати на річні їхні фінансові звіти, розповів Mind політолог, кандидат політичних наук Ярослав Телешун.
Номери і дата реєстрації: №9419 від 26.06.2023 та №9419-1 (альтернативний) від 12.07.2023
Ініціатор базового проєкту закону: №9419 – Кабінет Міністрів в особі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля
Ініціатори альтернативного законопроєкту: №9419-1 – група народних депутатів всіх фракцій на чолі із Олександром Корнієнко, Давидом Арахамією, Оленою Шуляк та іншими
Етап: законопроєкт №9419 одержано Верховною Радою України. Станом на день публікації Комітет ВР з питань правової політики надав висновок про відхилення цього проєкту й рекомендував підтримати та прийняти за основу альтернативний проєкт №9419-1.
Ціна питання. Як вбачається з тексту пояснювальної записки, реалізація положень законопроєкту №9419 не потребує додаткових витрат із державного бюджету та/або місцевих бюджетів і забезпечуватиметься виключно в межах бюджетних асигнувань, які щорічно передбачаються для державного фінансування статутної діяльності політичних партій відповідно до ст. 172 закону «Про політичні партії в Україні». Ба більше, на думку суб’єкта законодавчої ініціативи реалізація положень акта дасть можливість вивільнити додаткові бюджетні асигнування в розмірі близько 593 млн грн у 2023 році та 662 млн грн у 2024-му за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій».
Справді, у проєкті запропоновано змінити формулу розрахунку щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій: з «однієї сотої розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня року, що передує року виділення коштів державного бюджету, помноженого на загальну кількість виборців» на «одну соту розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб…». З 1 січня 2023 року мінімальна зарплата – 6700 грн (у погодинному розмір – 40,46 грн), прожитковий мінімуму (загальний) – 2684 грн відповідно. Такий підхід дозволить послабити навантаження на державний бюджет.
Водночас зміна відсоткового бар'єру (з 5% до 2%), необхідного для забезпечення державного фінансування статутної діяльності політичної партії в перспективі може призвести до додаткових непрямих витрат. Адже збільшиться кількість політичних партії, що можуть претендувати на державне фінансування, а отже, збільшиться тиск на органи державної влади, що здійснюють контроль за витратами політичної партії, – Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно до пояснювальної записки альтернативний законопроєкт №9419-1 теж не потребує додаткових витрат з Державного бюджету. Проте, як і в проєкті №9419, пропонується знизити відсотковий бар'єр (з 5% до 3%), необхідний для отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії. Це також збільшить тиск на контролюючий орган, а значить, потенційно збільшиться і стаття видатків.
Також в проєкті №9419-1 відсутня пропозиція замінити прив’язку до «мінімальної заробітної плати» на «прожитковий мінімум для працездатних осіб», що унеможливлює мінімізацію видатків на фінансування політичних партій в Україні. Останнє означає, що підхід закладений у законопроєкті №9419-1 є «менш економним», аніж в проєкті №9419.
Читайте також: Вудка, а не риба: чому реформу корпоративного управління в держсекторі потрібно завершити якнайшвидше
Зміст. Кабмін законопроєктом №9419 пропонує:
Законопроєктом №9419-1, суб’єкт законодавчої ініціативи пропонує:
Читайте також: Кандидат до ЄС: Україні доступне додаткове фінансування з фондів ЄС
Позиція політолога. Законопроєкти №9419 та №9419-1 передбачають відновлення подання звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру політичних партій, зокрема й тих, які відповідно до закону «Про політичні партії в Україні» мають право на державне фінансування їх статутної діяльності. І це, безперечно, є позитивним рішенням, що відповідає інтересам громадян України та запиту міжнародних партнерів.
Щоквартальне звітування – це обов’язок політичних партій, запроваджений 2015 року, як необхідний крок для отримання безвізового режиму з ЄС.
Проте вже понад три роки політичні партії не подають до Національного агентства з питань запобігання корупції звіти про свою діяльність: фінансування партій, витрати партійних коштів (зокрема, й отримані з державного бюджету) тощо.
Така ситуація зумовлена пандемією COVID-19 і повномасштабною російською агресією проти України. 30 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Цим документом передбачено, що політичні партії мають прозвітувати не пізніше ніж на сороковий день після закінчення карантину.
На всій території України карантин був скасований лише 1 липня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651. Отже, до 9 серпня 2023 року партії мали б надати звіт про свою діяльність.
Проте є і інший бар’єр на шляху відновлення звітування політичних партій щодо зобов’язань фінансового характеру. Закон України №2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» передбачає, що звітування має бути відновлено протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Відповідно ухвалення необхідних законодавчих змін дозволяють відновити подання звітів політичних партій та їхню подальшу перевірку.
Відновлення державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій та законним і цільовим використанням ними коштів посилить транспарентність функціонування вітчизняних політичних партій і наблизить Україну до ЄС. Ця пропозиція наявна в обох законопроєктах.
Також зниження відсотку голосів виборців від їх загальної кількості, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі – з 5% до 2% (№9419), або з 5% до 3% (№9419-1) необхідних для державного фінансування статутної діяльності партій, з одного боку дозволить підтримати «малі» партії, які не подолали виборчий бар’єр (5%).
Водночас такі зміни створять додатковий тиск на антикорупційний орган, що здійснює перевірку. Адже, як приклад, застосовуючи норму законопроєкту №9419 до результатів позачергових парламентських виборів 2019 року, коштом державного бюджету забезпечувалося б функціонування не 5 політичних партій, а 11 (за нормою альтернативного проєкту №9419-1 – 8 партій).
Варто зауважити, що у світовій практиці існують обидві моделі фінансування політичних партій із державного бюджету:
Згідно із законом «Про політичні партії в Україні», передбачено дві форми державного фінансування політичних партій:
Запропоновані в проєкті закону №9419 зміни до ст. 15 закону «Про політичні партії в Україні», що регламентують обмеження у здійсненні внесків на підтримку політичних партій, певною мірою сприятимуть зменшенню прямого впливу груп інтересів на функціонування політичних партій. Адже пропозиції щодо запровадження інструментів обмеження можливості здійснення внесків на користь політичних партій фізичними особами, які не мають достатніх легальних доходів для здійснення таких внесків, посилить незалежність політичних партій від різноманітних груп впливу.
Також викликає питання положення проєкту закону №9419-1 щодо ст. 14 закону «Про політичні партії в Україні».
Проєктом пропонується встановити, що «кошти політичної партії, у тому числі кошти державного фінансування статутної діяльності політичної партії, можуть розміщуватися на поточному або вкладному (депозитному) банківському рахунку з метою отримання пасивного доходу у вигляді процентів на поточний або вкладний (депозитний) банківський рахунок». Надання політичним партіям права розпоряджатися бюджетними коштами в зазначений спосіб виглядає дискусійним, з огляду на природу та особливий режим використання цих коштів.
Подібна ініціатива вже з’являлася 2021 року, і тоді експертне середовище звернуло увагу на «технічний» ризик того, що отримані з депозитів кошти надходитимуть на рахунок для держфінансування.
Хто буде в плюсі. Обидва законопроєкти відповідають інтересам громадян України. Адже в обох ініціативах пропонується відновити контроль за використанням бюджетних коштів, направлених на фінансування статутної діяльності політичних партій.
Також від обох проєктів закону виграють представники малих партій, що не подолають виборчий бар’єр, проте наберуть 2% (або 3%, згідно з положенням законопроєкту №9419-1) голосів від загальної кількості голосів виборців і зможуть розраховувати на державне фінансування. А отже, певною мірою менше залежатимуть від потенційних «приватних спонсорів». Згідно з нормами проєкту №9419, виграють й особи з інвалідністю, адже запропонована форма державного фінансування політичних партій враховує їхній інтерес. Відповідно до законопроєкту №9419-1 виграють насамперед політичні партії, що фінансуються з державного бюджету з 2019 року, адже з них частково знімається відповідальність за неточність поданих даних внаслідок пандемії COVID-19 і повномасштабної російської агресії проти України, а також зберігається обсяг державного фінансування.
Хто буде в мінусі. Згідно з урядовим законопроєктом, політичні партії, які знову будуть зобов’язані звітувати про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру; великі політичні партії, що подолають виборчий бар’єр і будуть змушені розділити бюджетні асигнування порівну з позапарламентськими партіями; групи тиску, що будуть дещо обмежені у впливі на політичні партії.
Згідно з проєктом №9419-1, політичні партії, які знову будуть зобов’язані звітувати про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру; великі політичні партії, що подолають виборчий бар’єр, і будуть змушені розділити бюджетні асигнування порівну з позапарламентськими партіями (проте меншою мірою, ніж це було б відповідно до проєкту №9419).
Висновки. Урядовий законопроєкт №9419 Комітет з питань правової політики рекомендував відхилити, а альтернативний проєкт №9419-1 прийняти за основу. Адже альтернативний законопроєкт більше відповідає інтересам політичних партій представленим у Верховній Раді. До того ж ініціаторами альтернативного законопроєкту є депутати всіх фракцій: «Слуга народу», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Голос» та двох депутатських груп: «Довіра» та «Платформа за життя та мир».
За таких умов імовірність доведення до логічного завершення проєкту закону 9419-1 є вкрай високою. До того ж, найімовірніше, законопроєкт №9419-1 буде ухвалений на найближчих пленарних засіданнях. Адже основна мета законопроєкту № 9419-1 – відновити звітність політичних партій, що є однією із семи обов’язкових рекомендацій Європейського Союзу Україні, необхідних для початку переговорів про членство в ЄС.