Бізнес в очікуванні чергових змін до Податкового кодексу, якими уряд планує відновити перевірки всіх платників податків. З іншого боку, вже два місяці як податкові органи можуть перевіряти певні категорії підприємств, зокрема тих, що віднесено до ризикових. Тож, як ситуація із перевірками платників податків виглядає зараз, чого очікувати і як підготуватись розповів Mind старший юрист ESQUIRES, адвокат Владислав Головатюк.
Чи знали Ви, що із початку повномасштабного вторгнення країни-агресора редакція Податкового кодексу України змінювалася більше 40 разів?
Така кількість змін, у більшості випадків, була обумовлена необхідністю врегулювання правовідносин між платниками податків та контролюючих органів в умовах воєнного стану, особливостей оподаткування та подання звітності у цей період, а також ряду інших, необхідних, у тому числі, для підтримання обороноздатності України, змін та тимчасових особливостей.
При цьому, більшість змін сприймалося платниками податків позитивно та й справді мали цілком підтримуючий для бізнесу та громадян характер (згадайте лишень запровадження 2% єдиного податку та тимчасовий фактично мораторій на перевірки контролюючих органів).
Читайте також: Без 2% єдиного податку і з перевірками: бізнес «стимулюють» до розвитку
Проте, як кажуть, все хороше рано чи пізно закінчується, що стосується і мораторію на проведення перевірок контролюючих органів. Поступово, законопроект за законопроектом, вносили до Податкового кодексу України зміни, що дозволяли контролюючим органам потихеньку повертатися до контрольно-перевірочної діяльності.
Спочатку було дозволено проводити камеральні перевірки деяких декларацій та фактичні перевірки, а потім відповідний перелік все поповнювався та поповнювався.
Слід зазначити, що останнім законодавчим актом, що має значний вплив на правовідносини у сфері податкових перевірок став Закон України від 30 червня 2023 № 3219-IX (законопроект 8401).
Читайте також: Повноцінні податкові перевірки та штрафи: які зміни чекають на платників податків із 1 серпня
Зокрема, цим законом було встановлено, з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених пп. 78.1.1, пп. 78.1.2, пп. 78.1.5, пп. 78.1.7, пп. 78.1.8, пп. 78.1.9, пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, пп. 78.1.14-78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПК України пп. 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а також документальні позапланові перевірки платників податків у разі порушення валютного законодавства.
При цьому право на проведення документальних та фактичних перевірок у працівників контролюючих органів можливо реалізувати за наявності безпечних умов для проведення перевірки (доступ до територій, приміщень; доступу, допуску до документів; проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Окрім цього, вказаним законом було установлено можливість включення (із 1 серпня 2023) до плану-графіка проведення документальних планових перевірок виключно:
Тобто, фактично поновлено проведення документальних планових перевірок щодо певних категорії платників податків.
Таким чином, станом на сьогодні, контролюючі органи мають право проводити:
Важливо! Окрім цього, слід пам’ятати, що із 1 жовтня 2023 року відновлюється відповідальність за порушення у сфері застосування РРО.
Читайте також: Податки та перевірки знову як раніше. Верховна Рада розгляне законопроєкт про повернення «довоєнного» оподаткування
Ні для кого уже не є секретом, що вказаний вище закон було ухвалено з метою виконання Україною зобов’язань перед МВФ в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року.
Разом із тим, як зазначив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, МВФ не зараховує прийняття законопроекту № 8401 як виконання структурного маяка. А невиконання умов МВФ – це неотримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 10016 від 6 вересня 2023 та чотири альтернативних законопроекти. Документами пропонується залишити мораторій на податкові перевірки для певних категорій платників, тобто бізнес поки в режимі очікування, але враховуючи позицію МВФ – до повернення на «довоєнні» та «докарантинні» рейки у сфері податкових перевірок потрібно готуватися вже.
Декілька порад тим платникам податків, що вже знайшли себе у плані-графіку чи кого у майбутньому буде включено до такого плану.
Щодо першочергових дій, то ми б радили встановити підстави правомірності включення підприємства до плану-графіку, адже саме це і є тією «відправною крапкою» із якої починається правомірність процедури перевірки.
Слід зауважити, що включення до плану-графіку відбувається відповідно до встановленого та затвердженого Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, тож Вам слід:
Чому це важливо?
По-перше, існує можливість у судовому порядку оскаржити відповідну дію.
По-друге, у подальшому, при оскарженні рішень контролюючих органів прийнятих за наслідком проведення перевірок, посилатися на відповідні факти – адже процедурні порушення та надмірний податковий контроль у деяких випадках призводять до протиправності рішень прийнятих за результатами протиправних перевірок.
Так, якщо не було підстав для проведення перевірки та не була витримана відповідна процедура, то й ні про які штрафи не може бути й мови.
Слід зауважити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанова від 21 лютого 2020 року за справою № 826/17123/18) незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Тобто, якщо платник податків зможе довести суду очевидну протиправність призначення відповідної перевірки (відсутність підстав для проведення перевірки, грубі порушення процедури проведення перевірки тощо) – суд навіть не буде вивчати та аналізувати порушення виявлені ревізорами, що зафіксовані у акті, а скасує відповідні рішення контролюючих органів через наявність відповідних порушень.
Пам’ятайте, податкові перевірки несуть за собою велику кількість ризиків, зокрема: