Податки та перевірки знову як раніше. Верховна Рада розгляне законопроєкт про повернення «довоєнного» оподаткування
І чому цей законопроєкт напевно буде ухвалено
Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні 20 лютого ухвалив рішення про те, щоб рекомендувати Верховній Раді ухвалити законопроєкт №8401. Про це Mind повідомив голова профільного комітету Данило Гетманцев.
Цей законопроєкт розроблено в рамках домовленостей, які Україна взяла на себе у новому меморандумі з МВФ, підписаному в грудні 2022 року. Головні податкові зобов'язання, які має виконати українська сторона, пов'язані зі скасуванням пільгової системи оподаткування єдиним податком за ставкою 2%, відновленням повноцінних перевірок бізнесу та поверненням штрафних санкцій за податкові порушення.
За словами Гетманцева, Верховна Рада планує розглянути законопроєкт №8401 у березні-квітні.
Mind розбирався в ключових нормах цього документа та в тому, як вони вплинуть на платників податків.
Скасування єдиного податку за ставкою 2%. Пільговий механізм оподаткування для малого та середнього бізнесу було запроваджено ще навесні 2022 року. Верховна Рада 14 березня 2022 року ухвалила законопроєкт №7137-д (зараз це закон №2120-ІХ), норми якого дали право суб'єктам господарювання на період дії воєнного стану перейти на спеціальний режим зі сплатою 2% податку з обороту. По суті це аналог єдиного податку для 3-ї групи спрощеної системи оподаткування, але з ще більш привабливою ставкою.
Для цього платник податків мав бути резидентом України (якщо це юрособа – резидентами мають бути власники) та мати річний дохід у розмірі до 10 млрд грн. При цьому кількість найманих співробітників не обмежувалася, а при переході на 2% податок платник податків також звільнявся від сплати ПДВ при реалізації товарів/послуг на території України.
Утім згодом депутати заговорили про те, що система почала завдавати більше шкоди, ніж користі. За оцінками податкового комітету парламенту, через те, що спецрежимом масово користувалися не лише підприємці, а й великі компанії, держбюджет у 2022 році втратив близько 10 млрд грн.
У результаті Україна зобов'язалася перед МВФ, який наполягав на поверненні «довоєнних» умов оподаткування, скасувати пільговий механізм зі сплатою 2% з обороту в 2023 році. Згідно із законопроєктом №8401, це відбудеться з 1 липня 2023 року.
Усі платники податків, які наразі використовують цю систему, автоматично переводяться на умови оподаткування, які вони використовували раніше. Наприклад, якщо підприємець був на 3-й групі єдиного податку, він сплачуватиме 5% з обороту. Якщо пільговим механізмом користувалася юрособа на загальній системі, вона після скасування спецрежиму повернеться на сплату податку на прибуток за ставкою 18%.
Скасування податкових «канікул» для СПД 1–2 груп єдиного податку. Згаданий уже закон №2120-ІХ, у тому числі, надає право підприємцям, які обрали 1-шу та 2-гу групи спрощеної системи оподаткування, не сплачувати єдиного податку під час військового стану. Законопроєкт №8401 таку нагоду ліквідує. Тобто після його ухвалення всі без винятку підприємці будуть зобов'язані платити ЄП, навіть у тому випадку, якщо вони не провадять діяльність.
Відновлення документальних перевірок. Важливою зміною стане повернення податкових перевірок бізнесу. Чинне законодавство поки що обмежує права податкових інспекторів. Згідно із законом №2260-IX, податківці можуть проводити камеральні, фактичні та документальні позапланові перевірки. Але за певних обставин. Наприклад, якщо платник податків претендує на бюджетне відшкодування ПДВ або ж у податкової є інформація про те, що платник порушує валютне законодавство.
Законопроєкт №8401 передбачає скасування пункту 69.9 Податкового Кодексу. Саме він обмежував можливості фіскалів щодо перевірок. Таким чином, починаючи з 1 липня 2023 року податкові інспектори зможуть здійснювати повноцінні документальні та фактичні (що передбачає особистий візит до платників податків) перевірки.
Щоправда, контрольно-ревізійні заходи можливі за умови, що інспектор матиме безпечний доступ на територію підприємства, до його виробничих цехів, офісних приміщень тощо. Якщо ж податківець не може потрапити на об'єкт, де потрібно провести перевірку, і перебувати там без ризику для життя, керівник Державної податкової служби має право (але не зобов'язаний!) відстрочити перевірочний захід.
Що ще важливо, буде розблоковано документальні перевірки, розпочаті (але не завершені) до 24 лютого 2022 року. Вони поновлюються на той термін, який заплановано спочатку. Скажімо, перевірка мала тривати 14 днів. Інспектори перевіряли платника податків 4 дні, але призупинили ревізію через введення воєнного стану. Відповідно, починаючи з 1 липня 2023 року вони зможуть завершити цю перевірку і «відпрацювати» 10 днів, що залишилися.
До речі, згідно з планом-графіком, який розміщено на сайті ДПС, податкова протягом 2023 року має намір перевірити 2500 юридичних осіб, фінансових установ та представництв нерезидентів в Україні, а також близько 1500 платників податків – фізичних осіб (йдеться про документальні перевірки).
Повернення штрафних санкцій. Ще однією не дуже приємною новиною для бізнесу стане відновлення штрафів.
По-перше, це штрафи за порушення, пов'язані з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Поки що тих платників податків, які зобов'язані застосовувати у своїй діяльності РРО, карають лише у тому випадку, якщо вони займаються продажем підакцизних товарів.
Як і у випадку зі скасуванням пільгового оподаткування за ставкою 2%, повноцінні штрафи повернуться з 1 липня 2023 року. Їх розмір залежить від характеру порушення.
Наприклад, при продажі товарів без використання РРО, за перше подібне порушення штраф становитиме 100% вартості товару, за кожне наступне – 150% вартості товару. За несанкціоноване втручання у конструкцію або програмне забезпечення касового апарату передбачено штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн), а за неподання до Державної податкової служби звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та фіскальних звітних чеків, штраф становитиме 30 неоподатковуваних мінімумів (510 грн).
По-друге, повернуться штрафи за порушення, пов'язані з несвоєчасною чи неповною сплатою єдиного соціального внеску (ЕСВ). Відповідно до чинних норм закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», такі штрафи не застосовуються. Але починаючи з 1 липня 2023 року за несплату, неповну або несвоєчасну сплату ЄСВ накладатиметься штраф у розмірі 10% від суми. Хоча у платник податків все одно залишиться законна можливість уникнути цих санкцій (див. нижче).
Деякі послаблення та спрощення. Є у законопроєкті №8401 норми, які передбачають певну лібералізацію для платників податків.
Наприклад, якщо під час документальної податкової перевірки, яку проводитимуть фіскали вже після 1 липня 2023 року, виявиться недоплата за єдиним соціальним внеском (ЄСВ) та підприємець протягом 30 днів цю недоїмку покриє, до нього не застосовуватимуться штрафні санкції за виявлене порушення.
Те саме стосується й тих випадків, коли перевіряльники фіксують факт несплати/недоплати податкового зобов'язання. Якщо платник податків не пізніше ніж через 30 днів заплатить до держбюджету необхідну суму податків, йому не загрожують штрафи та пені.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
