Мобілізаційне та оборонне законодавство зазнало значних змін, що є прагненням держави зберегти баланс між її захистом і продовженням функціонування бізнесу під час війни. Зокрема, актуальним є питання бронювання працівників. Як «забронювати» працівника, які підприємства мають на це право, чи повинні вони надавати списки працівників та яка відповідальність за порушення правил ведення військового обліку, розповів Mind провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич.
Читайте також: Бізнес в умовах війни: 3 напрямки бронювання критично важливих працівників
З ухваленням Кабінетом Міністрів України постанови №76 від 27 січня 2023 року, якою урегульовано деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу, у підприємств з’явилася нова можливість забронювати своїх працівників.
Зараз бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники, які працюють в органах державної влади, на підприємствах, в установах і організаціях, які виконують мобілізаційні замовлення, на підприємствах, в установах і організаціях, які забезпечують потреби ЗСУ і є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Допустима кількість заброньованих працівників дорівнює 50% від військовозобов’язаних працівників, при тому до такого списку не включаються працівники зняті з військового обліку, працівники з дефіцитними ВОС, працівники, що не підлягають призову під час мобілізації (мають відстрочку згідно зі ст.23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), але може перевищувати 50% при наявності «обґрунтованої потреби».
Підприємство може отримати статус критично важливого, якщо воно відповідає щонайменше трьом критеріям, таким як:
Після бронювання працівників підприємства щокварталу складають звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом, подають звіт до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Підприємства, які визначені критично важливими, подають звіт до військової адміністрації або профільного міністерства.
Відстрочка заброньованому працівникові може бути анульована, якщо закінчено строк дії бронювання (сплило шість місяців), підприємство позбавлено статусу критично важливого чи ліквідовано, або через звільнення «заброньованого» працівника з підприємства.
Непоодинокими стали випадки отримання бізнесом запитів про надання списків працівників чоловічої статі, як від районних державних адміністрацій, так і від ТЦК та СП.
З прийняттям нового порядку військового обліку у військкоматів є широкі повноваження отримати ці списки не тільки від підприємства, а і від інших суб’єктів. Проте важливо звернути увагу на відправника такого запиту, оскільки ці відомості можуть запитувати тільки ТЦК та СП . Якщо такий запит отримано НЕ від військкомату, підприємство має право не надавати таку інформацію.
Читайте також: Бронювання працівників: Кабмін із травня удосконалив процедуру
Потрібно стежити за правилами ведення військового обліку, адже за порушення передбачена адміністративна відповідальність керівників підприємств.
Згідно зі ст. 210-1 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», повторне протягом року вчинення порушення, передбачене частиною першою статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягне за собою накладення штрафу для посадових осіб у розмірі від 5100 до 8500 грн.
Штраф накладається начальником ТЦК та СП шляхом винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності керівника підприємства.