Всесвітньо відомі університети приваблюють своїми програмами, адже можуть дати гарний старт як на початку кар'єри, так і на будь-якому етапі її розвитку. Одним із таких вишів є Стенфорд. Які програми пропонує цей заклад українцям, що вже мають досвід ведення бізнесу, як вступити на них, а також про враження від навчання у Стенфорді розповіла Mind стипендіантка Стенфордської програми 'Strengthening Ukrainian Democracy and Development' (SUDD), інспекторка Ради бізнес-омбудсмена, членкиня The Peace Coalition Олена Куцай.
Цього року мені вдалося спіймати вдачу за хвіст і стати однією з шести обраних українців – учасників Стенфордської програми Strengthening Ukrainian Democracy and Development (SUDD), 10-тижневого інтенсиву для лідерів публічного та приватного секторів з України.
Я вболіваю за те, щоб якнайбільше талановитих українців мали змогу потрапити до Стенфорду, тому в цій статті спробую передати свій досвід проходження відбору й перебування в стінах найавторитетнішого університету США та світу.
Процес відбору розпочинається за 7 місяців до початку програми й передбачає заповнення аплікаційної форми (питання переважно щодо вашої кар’єри, професійних планів, особистого вкладу) та відео з аргументацією, чому, власне, відібрати мають саме вас. Програма розрахована на mid-career professionals, які вже мають неабиякий досвід у своїй сфері. Отже, будьте готові до жвавих і нестандартних дискусій, виходити із зони комфорту, бути лідером серед лідерів.
Заповнення моєї аплікаційної форми припало на листопад – грудень 2022 року – період важких бомбардувань України й тотального блекауту. Я заповнювала форми вночі, коли світло вмикали, а в самому відео так і зазначила: ніщо не стане на заваді моєму бажанню потрапити до Стенфорду й випробувати себе. Думаю, щирість та наполегливість спрацювали.
Порада номер один – намагайтеся бути відвертими, не використовуйте «шаблонних відповідей» при заповненні аплікаційної форми. Під час запису відео візьміть за основу техніку elevator pitch – коли ти привертаєш увагу та діймаєш до живого в короткий проміжок часу.
Важлива ремарка та порада номер два: продумуйте, хто саме даватиме вам персональні рекомендації. Ваші шанси зростуть, якщо це будуть визнані експерти, лідери думок тощо. Стенфорд приділяє значну увагу рекомендаціям, тому попрацюєте завчасно над цим питанням.
Якщо ви подаєтеся на програму Strengthening Ukrainian Democracy and Development, у вас має бути чітке розуміння, над яким проєктом ви працюватимете в стінах університету. В ідеалі у вас має бути орієнтовний план зустрічей з експертами для його живого наповнення. Чим конкретніше та «вужче» проєкт – тим чіткіше розуміння, як Стенфорд буде вам корисний. Адже найголовніша мета програми – реальна допомога вам, як фахівцю у конкретній галузі – набратися досвіду та контактів і робити реальну роботу в Україні.
Отже, пару місяців нервувань, і в середині квітня я отримала заповітний імейл про те, що мене відібрано! Неймовірні емоції щастя переповнюють і приходить розуміння, що ця поїздка буде знаковою та матиме позитивний вплив на мою подальшу кар’єру, професійне й персональне зростання.
Візу отримано, квиток куплений, і ось я в Стенфорді – розпочинається перший етап програми Fisher family summer fellowship program (щедро підтримана родиною Fisher), який збирає 33 учасники з різних куточків світу, зокрема з Африки, Узбекистану, Індії, Пакистану, білорусі, Грузії, Колумбії, Лівану, Лівії, Молдови та інших.
Перші три тижні програма складається із суперінтенсивних лекцій на теми розбудови демократії, верховенства права, правосуддя перехідного періоду, гендерної рівності. Лекції – це по суті живий діалог із професорами, і в авдиторії з нами були такі майстри своєї справи, як Френсіс Фукуяма, Ларрі Даймонд, Ерік Дженсен, Майкл Макфол і Кетрін Стонер. Щоденні активності доповнюються вивченням конкретних кейсів із досвіду різних країн. Розбираємо стейкхолдерів; вирішуємо хто який вплив має на процес ухвалення рішень та брейнстормимо, що можна зробити краще для імплементації проєктів в публічному секторі.
Будьте готові до того, що інтенсивність обміну думками й активність учасників будуть тримати вас у неабиякому тонусі. Розслаблятися зовсім немає часу, особливо коли вам поставлять завдання підготувати свій перший ted talk.
І ось перша частина програми для мене завершена. Три тижні пролетіли як один день. В моїй скарбниці – нові друзі з усього світу, нові практичні знання та відпрацьоване helicopter view – можливість бачити проблему чи питання з різних кутів, можливість враховувати інтереси багатьох сторін; можливість складати як пазл нові ідеї та проєкти, а також брати за основу досвід інших країн, який може бути корисним для України (у контексті відбудови та повоєнного відновлення, поліпшення бізнес-середовища, зростання економічного потенціалу).
Я неймовірно прокачала свої дипломатичні якості, зуміла досягнути балансу між якісним і водночас неагресивним просуванням «українського питання» на різних майданчиках Стенфорду.
Ще одна порада – будьте гнучкими та супердипломатичними. У ваш кінцевий сумарний бал враховується не лише думка професорів щодо вашої активності, а й те, як ви взаємодіяли з іншими учасниками програми. Бути лідером та одночасно командним гравцем не завжди легко, і тут є тонка грань, яку треба відчувати.
Що варто згадати окремо – це неймовірна територія Стенфордського університету. Місце сили, знань та історії. Щодня я відкривала для себе щось нове, і насправді необхідно декілька тижнів, щоб повністю дослідити кожен закуток Стенфорду. Стенфордська школа бізнесу, Стенфордська школа права, Стенфордська школа медицини, Стенфордська школа інженерної справи – кожна будівля окремий витвір мистецтва.
Випускники Стенфорду заснували Nike, Hewlett-Packard, Yahoo!, Cisco Systems, Google та ще десяток компаній із списку Fortune. Університет дає поштовх до генерування нових ідей і мотивує тебе, ніби говорячи: «Ризикуй! Дій! Створюй!» Свобода винахідництва та підтримка гарантовані на кожному етапі. Це і є дух Університету, і він скрізь – у кожній лекції, кожному дворику, навіть у кожній кав’ярні.
Декілька днів передиху, і я розпочала другу частину програми, яка цілковито присвячена Україні й конкретним проєктам, пов’язаним з Україною. Тут варто зазначити неймовірну підтримку з боку менеджменту CDDRL, зокрема керівниці програми SUDD Кетрін Стонер. Для нас відкривали всі двері та організовували зустрічі всіх рівнів, у тому числі з топпрофесорами Стенфорду, віцегубернатором Каліфорнії та мером Сан-Франциско, лідерами Goolge, Microsoft та Facebook. Ми розмовляли з українською діаспорою і думали, як побудувати Кремнієву Долину в Україні, шукали нові ідеї для залучення інвестицій та розмовляли з топекспертами з повоєнної відбудови.
Від рівня зустрічей і зацікавленістю українським питанням я відчувала запаморочення. Водночас я чітко розуміла, що ці контакти є міцним підґрунтям для подальшої роботи в Україні.
Стенфорд розширяє твої зв’язки до неймовірних величин. Одна зустріч дає поштовх іншій. Ще вчора здавалося сном, що з тобою розмовлятиме ексдиректор USAID, а сьогодні це – реальність. Неможливе стає можливим.
Ти fellow зі Стенфорду? Тебе вислухають всі: професори, бізнесмени, політики, представники think tanks, інвестори з Black Rock. І тут можна додати ще одну пораду – знайте, у які двері стукатися для того, щоб провести свій час у Стенфорді максимально ефективно. Презентація ваших проєктів – це по суті початок більш системної та кропіткої праці, яку ви маєте зробити після повернення додому.
Окремо зазначу неймовірну гостинність Майкла Макфола, який у минулому був амбасадором США в росії та учасником санкційної комісії Єрмак – Макфол. Я не зустрічала ще людини, яка б на такому рівні була занурена в українське питання. Місія Майкла – допомогти нашій країні Перемогти. Це означає – вплинути, переконати, провести мільйон зустрічей і зум-колів із чиновниками всіх рівнів. А по факту– це отримання нашими хлопцями це більше якісного озброєння, яке збереже сотні життів та наблизить Перемогу. Кожен день і час свого життя він присвячує цій місії, і всі наші дискусії були присвячені тільки Україні.
Насамкінець, я хочу зазначити про три неймовірні речі, які вразили мене чи не найбільше в Каліфорнії та змінили мою систему суджень назавжди:
Стенфорд тепер назавжди частина мене, а я частина Стенфорду. І за цей доленосний досвід найщиріші слова подяки моїй сім’ї, колективу Ради бізнес-омбудсмена та особисто Роману Ващуку, великій родині Стенфорду та нашим героям, завдяки яким ми продовжуємо жити у вільній України. Завжди використовуйте всі шанси у своєму житті! Fortes fortuna adiuvat!