Нові тарифи на електроенергію: хто скільки платитиме

Кабінет міністрів з 1 червня підняв на понад 60% – до 4,32 грн/ кВт*год, тарифи на електроенергію для населення. Зазначене суттєве підвищення додало напруги населенню, особливо на тлі віялових відключень електроенергії. Проте, як запевняють у Кабміні, це дійсно необхідний крок за теперішніх умов. Хто ж має платити за повною ставкою, хто матиме пільги, як будуть рахувать вартість за наявності двохфазного лічильника та про інші моменти, пов'язані з підвищенням ціни, розповів Mind заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков.

Читайте також: Відключення електроенергії: яка ціна енергетичної незахищеності

Електроенергія є не суспільним благом, а товаром, який має свою вартість і ціну. Більше того, електроенергія є життєво важливим товаром першої необхідності для всіх секторів економіки. Як і будь-який інший товар (продукти харчування, одяг, електроніка, автомобілі та ін.), електрична енергія характеризується витратами, пов’язаними з її виробництвом, доставкою тощо. Ціна товару, як правило, перевищує витрати і забезпечує виробникам та іншим учасникам “ланцюжка доданої вартості” достатній або прийнятний прибуток, що стимулює інвестування в сектор, забезпечення технологічного розвитку виробництва та транспортування, покращення якості товару і супутніх послуг та інше. Втім, ціна на електроенергію в Україні часто підкоряється іншим, неринковим “законам”.

Яка різниця між тарифами для населення та для непобутових споживачів?

Варто сказати, що принципи ціноутворення істотно різняться для побутових споживачів (тобто населення чи домогосподарств) та непобутових (промислові компанії, сфера послуг, державний сектор тощо). Ціна електроенергії для непобутових споживачів частково обумовлюється кон’юнктурою ринку, а частково – регулюється. Ціни для побутових споживачів наразі повністю регулюються урядом.

Кінцева ціна на електроенергію для побутових та більшості непобутових споживачів складається з таких основних компонентів:

• оптова ціна, за якою постачальник закуповує електроенергію на різних сегментах оптового ринку;
• тариф за передачу електроенергії, тобто транспортування магістральними мережами, затверджується регулятором (НКРЕКП) для оператора системи передачі (ОСП) “Укренерго” на певний період, як правило, рік;
• тариф за розподіл електроенергії, тобто транспортування локальними мережами оператора системи розподілу (ОСР), затверджується НКРЕКП для ОСР на певний період, як правило, рік і відчутно відрізняється за областями України;
• маржа електропостачальника (для населення – це тариф постачальників універсальних послуг (ПУП), тобто послуг з продажу електроенергії споживачу, що затверджується НКРЕКП на певний період, як правило, рік. Для непобутових споживачів ця маржа не регулюється і визначається договором між постачальником та споживачем; Згідно із Законом України “Про ринок електричної енергії”, універсальна послуга – це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електроенергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
• податки, зокрема ПДВ.

Оптова ціна електроенергії  – це найбільш гнучкий і змінний компонент кінцевої ціни для споживачів. Водночас, оскільки постачальник закуповує електроенергію на різних сегментах ринку за різними цінами (погодинними), то при розрахунку роздрібної ціни використовується середньозважена оптова ціна закупівлі. Для спрощення розрахунку за показник оптової ціни можна взяти середньозважену ціну на ринку “на добу наперед” (РДН). За даними ДП “Оператор ринку”, по торговій зоні ОЕС України цей показник становив:

• у 2020 році – 1 341,27 грн/МВт∙год,
• у 2021 році – 2 062,95 грн/МВт∙год (+53,8% до 2020 року),
• у 2022 році – 2 812,31 грн/МВт∙год (+36,3% до 2021 року),
• у 2023 році – 3 617,60 грн/МВт∙год (+28,6% до 2022 року),
• за 5 місяців 2024 року – 3 558,52 грн/МВт∙год (+13,0% до аналогічного періоду 2023 року).

Таким чином, середньорічна оптова ціна електроенергії в Україні впродовж 2020-2024 років характеризується сталим висхідним трендом. Регульовані тарифи на передачу, розподіл та постачання щорічно переглядаються Регулятором і також ростуть.

Якщо скласти п’ять вищенаведених компонентів ціни, то за даними 2023 року, середньорічна роздрібна ціна для споживачів України другого класу напруги (всі побутові споживачі і переважна більшість непобутових) становила б близько 7,08 грн/кВт∙год (з ПДВ).

Джерело: DiXi Group

За перші п’ять місяців поточного року реальна ціна для таких споживачів становила б близько 7,16 грн/кВт∙год (з ПДВ). Ціна електроенергії для крупних промислових споживачів, що підключені до електромереж ОСР першого класу напруги, була б нижчою за рахунок меншого тарифу на розподіл. А для споживачів, що підключені до високовольтних мереж ОСП, ціна була б ще нижчою, оскільки у такому випадку вони не сплачують за послугу з розподілу взагалі.

Читайте також: Імпорт електроенергії: дорожче ніж завжди через об'єктивні обставини

Як відрізняється ціна для побутових споживачів, та що це за «будинки з електроопалювальними установками»?

Ухвалене урядом рішення про підняття ціни для населення передбачає пільгову ставку для споживачів, що проживають у квартирах або будинках, які обладнані в установленому порядку електроопалювальними установками (електрокотли, електрообігрівачі тощо) в опалювальний період. Відповідно Закону України «Про архітектурну діяльність», підтвердженням того, що будинок в установленому порядку обладнаний електроопалювальними установками, є відповідна проектна документація.

Такі споживачі у період з 1 жовтня по 30 квітня у разі споживання ними до 2 000 кВт∙год на місяць будуть сплачувати за електроенергію за ціною 2,64 грн/кВт∙год (за весь спожитий обсяг). Разом з тим, у разі, якщо їх місячне споживання становитиме понад 2 000 кВт∙год, вони сплачуватимуть за ціною 4,32 грн/кВт∙год за весь спожитий обсяг електроенергії.

В цілому, встановлений урядом граничний обсяг електроспоживання 2 000 кВт∙год на місяць в опалювальний період виглядає доволі адекватно. Так, наприклад, за даними НКРЕКП за 2020 рік, кількість домогосподарств, що проживали у квартирах або будинках, обладнаних електроопалювальними установками із споживанням в опалювальний період до 2 000 кВт∙год на місяць, становила біля 92%. І лише 8% сімей споживали понад цей обсяг.

Чи діятимуть двозонні лічильники?

Диференціація ціни електроенергії для населення за зонами доби збережеться. Тобто споживачі, помешкання яких обладнані приладами із зонним обліком, за обсяг спожитої у “денний” період (з 7:00 до 23:00) електроенергії будуть сплачувати повну ціну – 4,32 грн/кВт∙год, а за спожиті кіловат-години у “нічний” період (з 23:00 до 7:00) половину вартості – 2,16 грн/кВт∙год.

Як розумно економити побутовим та непобутовим користувачам?

Очевидно, що з підняттям тарифу більш актуальним стало питання економії світла, щоб мати економію й у платіжках. Серед найбільш очевидних і дієвих способів економії споживачів на оплаті електроенергії можу виокремити такі:

1. Утеплення приміщень. Цей захід не лише забезпечить кращий життєвий комфорт, але й дозволить економити як на сплаті за централізоване опалення за наявності індивідуального теплового лічильника, так і на доопаленні, для якого часто використовуються саме електроприлади (обігрівачі, кондиціонери).
2. Використання більш енергоефективного обладнання та систем освітлення. Заміна ламп накалювання на LED лампи допоможе відчутно економити на електроспоживанні для освітлення приміщень. Заміна старої побутової техніки на нову, більш енергоефективну, також скоротить електроспоживання та розмір рахунку за електрику;
3. Встановлення приладів диференційованого обліку (так звані “зонні” лічильники) та управління електроспоживанням. Механізм “зонних” цін стимулюватиме встановлення домогосподарствами “розумних” лічильників і раціональне управління електроспоживанням впродовж доби. Зокрема, варто випрацювати звичку переносити частину автоматизованих побутових процесів на нічний період (наприклад, приготування їжі в мультиварці, робота пральної, посудомийної машин, нагрів води в електробойлерах, електроопалення, заряджання пристроїв тощо). До того ж, таке управління електроспоживанням зможе підтримати нашу енергосистему.

Також супутніми ефектами від управління електроспоживанням можуть стати стримування підвищення оптових цін на електрику та краща екологічність її виробництва, адже зменшуватиметься потреба у використанні вугільних (яких, щоправда, залишилося мало) та газових електростанцій у періоди пікового споживання електроенергії в енергосистемі.

Чи означає підняття цін, що відключень світла не буде?

Підняття цін відбулося на тлі відновлення графіків відключень електроенергії. Оскільки в інформаційному просторі зараз є багато маніпуляцій на обидві ці теми та їх взаємозв’язок, раджу не шукати чорну кішку у темній кімнаті. Відключення споживачів викликані дефіцитом електроенергії в енергосистемі в цілому та окремих її частинах. Вони були як до підвищення ціни, так, на жаль, залишатимуться і після.

Наприкінці травня DiXi Group презентував огляд ситуації в енергетиці України та літній прогноз, в рамках якого було зазначено, що теплова генерація втратила близько 85% своїх потужностей. До літа, та і навіть до зими відновити великі енергооб’єкти не вдасться. Разом тим, немає і гарантій, що росіяни не зруйнують відновлене. Влітку цього року дефіцит електроенергії зберігатиметься. Втім, і у наших з вами руках – можливість підтримати енергосистему завдяки ощадливості споживання електроенергії, допоки її потужності не будуть відновлені в достатній мірі.

І, безперечно, після підвищення ціни на електроенергію для населення уряд має інформувати громадян про напрями та ефективність використання додаткових коштів, отриманих в результаті підняття цін. Інакше кожна наступна така реформа може викликати дедалі більше обурення і несприйняття через нерозуміння, як наслідок –  погіршення платіжної дисципліни і зростання боргів. Якщо ж питання ціноутворення та витрачання коштів чітко і прозоро прокомунікувати із споживачами, сприйняття таких реформ і їх готовність платити будуть значно кращими.