Реформа БЕБ: чи вдасться передомовитися державі та бізнесу

Створене 2021 року Бюро економічної безпеки мало започаткувати новий етап прозорих відносин держави з бізнесом. Натомість уже через два роки не тільки бізнес, а й провідні міжнародні партнери України одностайно заявляли про необхідність його якнайшвидшого реформування. Цьогорічна реформа має дати відповідь, наскільки можливо виправити помилки, закладені ще на початку існування БЕБ. На що слід зважати в першу чергу, спеціально для Mind пояснює Денис Шкаровський, адвокат, партнер VB Partners.

Створенням БЕБ мав завершитися довгий і складний пошук державою оптимального розв'язання проблем відносин бізнесу та правоохоронців:

• бізнес страждав від постійних та повторюваних перевірок різних органів;
• правоохоронні органи через слідчі дії та арешти лише здійснювали тиск на бізнес, тоді як реальних результатів боротьби зі злочинністю в економічній сфері не було;
• тривалі й безрезультатні провадження призводили виключно до вагомих репутаційних втрат бізнесу.

Розв'язати такі проблеми мало БЕБ як єдиний орган боротьби з економічною злочинністю. За задумом, бюро повинно було покінчити із силовим тиском на бізнес.

Читайте також: Перезавантаження БЕБ: як довго бізнесу терпіти маски-шоу

Чому БЕБ доводиться реформувати?

Перші роки функціонування бюро засвідчили системні проблеми в його роботі:

1. Штат органу майже повністю був сформований з колишніх співробітників податкової, незадовільна оцінка роботи яких і була однією з причин створення БЕБ.
2. Низькі результати розслідувань, неефективне витрачання ресурсів:

• витрати на функціонування БЕБ у 2022 більш ніж у 10 разів перевищували розмір відшкодованих збитків;
• 2023 року БЕБ повідомило про підозру лише в 6% зареєстрованих проваджень за ст. 212 КК, у 20% проваджень – за ст. 209 КК і в 3% – за ст. 191 КК.

3. Акцент на «силових» методах слідства (замість анонсованого аналітичного вектора діяльності).

Це призвело до вкрай негативної оцінки діяльності бюро:

4. Бізнес-асоціації (СУП, ЄБА, ACC та ін.) неодноразово виступали з ініціативою перезавантаження БЕБ.
5. Рада бізнес-омбудсмена не тільки виступила за оновлення БЕБ з урахуванням вимог бізнесу та міжнародних партнерів, а й зазначила, що «функціонування БЕБ у поточному вигляді не відповідає заявленій ідеї створення єдиного прозорого органу із розслідування економічних злочинів».
6. Генпрокурор, звітуючи про результати 3-місячного аудиту проваджень проти бізнесу, серед пріоритетних напрямків для зменшення тиску на підприємців назвав оновлення БЕБ і проведення прозорого відбору його керівництва та кадрів.
7. Про важливість реформування БЕБ наголошували також МВФ (реформа є одним зі структурних маячків для кредитування фонду), ЄС та посли G7.

Яким має бути БЕБ 2.0?

За результатами тривалої публічної дискусії Верховна Рада таки прийняла допрацьований з урахуванням позицій міжнародних партнерів і бізнес-асоціацій закон щодо удосконалення роботи БЕБ.

Серед ключових інституційних змін закон передбачає:

1. Оновлену процедуру призначення директора БЕБ. Обирається конкурсною комісією, до складу якої входять члени, визначені міжнародними (іноземними) організаціями-донорами (мають ключовий голос при ухваленні рішень).
2. Конкурсну процедуру наповнення штату БЕБ. Формуються кадрові комісії, члени яких у тому числі визначаються РГК при БЕБ, громадськими організаціями.

3. Періодичний аудит ефективності:

• проводиться через 1 та 3 роки після призначення директора БЕБ;
• здійснюється незалежною комісією у складі 3 осіб;
• члени комісії визначаються КМУ на підставі пропозицій міжнародних (іноземних) організацій-донорів.

4. Оновлення Ради громадського контролю при БЕБ та Дисциплінарної комісії (до складу останньої відтепер буде входити особа визначена Радою бізнес-омбудсмена);
5. Запровадження обов’язкової атестації працівників БЕБ – для підтвердження рівня доброчесності та компетентності.

Водночас законом так і не були вирішені інші системні проблеми діяльності бюро – оперативний супровід співробітниками інших органів, підслідність тощо. Низка законопроєктів щодо цих питань наразі перебувають на опрацюванні ВР.

Що треба усвідомити вже зараз?

Теперішня реформа БЕБ засвідчує не лише наявність проблеми тиску з боку слідства на бізнес, а й готовність держави налагоджувати діалог у цій сфері.

Оновлення конкурсних процедур за зразком НАБУ та САП, залучення до них міжнародних партнерів можуть стати необхідним фундаментом для реального перезавантаження відносин держави та бізнесу.