Перезавантаження БЕБ: як довго бізнесу терпіти маски-шоу
І чому законодавцям потрібно об'єднати зусилля для унеможливлення тиску на підприємців

Наприкінці червня набрав чинності довгоочікуваний закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Разом із тим його ухвалення не гарантує, що тиск на бізнес буде припинено, адже українське законодавство потребує і інших відповідних змін. Останні лягли в основу кількох законопроєктів, більшу частину з яких було відхилено. Наразі лише два документи №10440 та №9211 очікують на розгляд. Проте обидва вже давно припадають пилом у ВР. Зокрема, останній із наведених проєктів був зареєстрований понад рік тому. Тим часом бізнес продовжує відчувати тиск і потребує дієвих та термінових кроків від влади, щоб припинити свавілля правоохоронців. Єфрем Лащук, к.ю.н, доцент, фахівець із питань правової політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт «CASE Україна», проаналізував законодавчі ініціативи, що були зареєстровані у Верховній Раді, і розповів Mind, які зміни потрібні для унеможливлення тиску на бізнес, та чому їх варто об'єднати в одному законопроєкті.
Єфрем Лащук долучився до розробки законопроєкту №9211, а також брав участь у підготовці проєкту №2740.
Кількість кримінальних проваджень проти бізнесу у 2023 році зросла у 2,6 раза. При цьому 80% цих проваджень не мають вироків або справи взагалі не доходять до суду, повідомляє Опендатабот. За даними Офісу Генерального прокурора, у 2021 році прокурори взяли участь у 5675 розглядах слідчим суддею клопотань про проведення обшуку, у 2022-му – у 5797, у 2023-му – у 8482. Тобто з кожним роком кількість обшуків поступово зростає. Ці факти набувають широкого розголосу й часто потім закінчується нічим. Яскраві приклади: обшуки в інвестиційній компанії Concorde Capital і затримання її керівника Ігоря Мазепи, а також обшуки у власника й керівника IT-компанії MacPaw Олександра Косована.
Українські підприємці неодноразово закликали владу розв'язати проблему тиску на бізнес. Після проголосованого закону про перезавантаження БЕБ у парламент були внесені кілька законопроєктів, що мають на меті знизити тиск на бізнес. Серед них – №10440, що має на меті вдосконалити правові засади діяльності БЕБ, забезпечити гарантії дотримання прав юридичних осіб під час виконання ухвал слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та про обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності тощо.
Проте бізнес з пересторогою ставиться до цієї ініціативи та наполягає на доопрацюванні. Більшість пропозицій цього законопроєкту вже обговорювали під час розгляду попередніх законопроєктів «маски-шоу стоп», які й досі намертво зависли в комітетах парламенту.
Один законопроєкт об'єднає зусилля для допомоги бізнесу
У Верховній Раді ще торік був зареєстрований законопроєкт №9211. Однак прийняття цього проєкту закону не вигідне сучасній правоохоронній системі, яка боїться втратити щонайменші свої повноваження та владу над бізнесом.
Невигідне передусім тому, що законопроєктом встановлюється заборона вилучення комп'ютерної техніки й інших електронних пристроїв, якщо знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення виступає інформація, що в них міститься, а не самі ці пристрої. У разі вилучення техніки (пристроїв), особа, яка їх вилучає, зобовʼязана на вимогу власника надати можливість копіювати інформацію, що в ній міститься. Також встановлюється недопущення заборони використання зазначеної техніки, якщо вона не вилучалася під час процесуальних дій і використовується їх власником як предмети або засоби праці.
Наведені положення були частково запозичені для написання законопроєкту №10440-2. Крім того, з метою посилення захисту прав та інтересів бізнесу у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №10440-3.
Зазначені проєкти законів містять низку розумних пропозицій. Однак жоден із них окремо не розв'язує проблему в комплексі. Тому на їх основі слід розробити спільний законопроєкт, який би містив у собі весь комплекс необхідних правових інструментів захисту добросовісних підприємців і водночас не передбачав би необґрунтованих перепон для органів досудового розслідування.
Про що забули та що потрібно виправити?
Внесення змін до Кримінального процесуального кодексу як запобіжників неправомірним діям правоохоронців є лише частиною заходів, необхідних для припинення перманентних маски-шоу. Для цього також необхідно:
- Ліквідувати підрозділи інших правоохоронних органів (СБУ, Національної поліції), що створюють конкуренцію БЕБ у розслідуванні підслідних їм кримінальних правопорушень. Дублювання іншими правоохоронними органами повноважень БЕБ призведе до конкуренції цих органів за «жирних» бізнесменів, неузгодженості їх дій, підстав і скандалів, а загалом – втрати ефективності роботи обох органів.
- Очистити всі контролюючі та правоохоронні органи від кадрів, які є носіями старої корумпованої системи. При цьому процедури (пере)атестації мають відбуватися з дотриманням верховенства права та повагою до прав людини. Врешті далеко не всі колишні правоохоронці є представниками корумпованої системи, є й багато досвідчених, а головне, доброчесних професіоналів, які знають свою справу.
- Запровадити кримінальну відповідальність слідчих і прокурорів за грубі порушення порядку проведення обшуку й тимчасового доступу до речей і документів. Необхідно внести зміни до Кримінального кодексу та встановити покарання за умисне порушення слідчим або прокурором встановленого КПК порядку тимчасового доступу до речей і документів або тимчасового вилучення чи арешту майна, а так само порядку вилучення речових доказів під час огляду або обшуку, якщо це завдало істотної майнової шкоди власнику (законному володільцю) цього майна чи документів.
Отже, розв'язати проблему тиску на бізнес неможливо без послідовного й комплексного здійснення зазначених заходів, постійного діалогу з владою та широкої участі в їх обговоренні громадськості, бізнес-асоціацій та аналітичних центрів.
Крім того, ця проблема має бути врахована при написанні нової Національної стратегії доходів, петиція про перегляд якої набрала понад 25 тис. голосів, особливо в частині недопущення розширення дискреційних можливостей фіскальних органів, наділення їх повноваженнями, які притаманні суду й правоохоронним органам, а також налагодженні ефективної роботи БЕБ
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.