Законопроєкт № 6490-д про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів прийнято в цілому. У Верховній Раді 17 вересня 2024 року за це рішення віддали голоси 260 народних депутатів. Але це – лише перший крок на шляху до системного реформування Митної служби в Україні. Чому ця реформа є надважливою та які подальші кроки на черзі, спеціально для Mind пояснює фахівець із питань правової політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт «CASE Україна» Єфрем Лащук.
Прийняття закону є одним із нових структурних маяків у Меморандумі з МВФ, а також вимогою українського бізнесу та громадськості.
Зараз очікуємо на:
Митниця є критично важливим джерелом наповнення бюджету, але водночас залишається сферою, де існують значні виклики для влади, бізнесу, громадян і самих митників. Незважаючи на воєнний стан, залишаються актуальними проблеми корупції, низької ефективності роботи, сірого імпорту й контрабанди.
Фахівці «CASE Україна» та Інституту соціально-економічної трансформації за підтримки CIPE провели порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення / уникнення оподаткування в Україні. У дослідженні зазначається, що найбільші схеми пов'язані з контрабандою та іншими порушеннями митних правил. Щорічні обсяги потенційної контрабанди та «сірого імпорту» знаходяться в діапазоні 270–450 млрд грн. Державний бюджет від цієї групи схем щороку втрачає близько 80–150 млрд грн.
Втрати бюджету в цьому разі пояснюються просто – системна корупція. Останнім часом ЗМІ не перестають рясніти гучними заголовками про системну корупцію на митниці. Так, 8 серпня на Одеській митниці СБУ викрили корупційну схему, яку організував головний державний інспектор одного із митних постів, який налагодив схему систематичного вимагання хабарів за безперешкодне переміщення товарів через митний кордон.
Перед цим, 9 липня, СБУ затримала посадовців Центрального апарату Держмитслужби, які, одержували хабарі від керівників регіональних митниць. НАБУ та САП 4 квітня повідомили чотирьом посадовим особам Волинської митниці про підозру в незаконній мінімізації митних платежів та участі у злочинній схемі, яка завдала збитків державі на 475 млн гривень.
За даними НАЗК, митниця посідає перше місце за поширеністю корупції. Про корупційний досвід (при відповіді на пряме запитання) зізнаються 35,2% опитаних, а про перебування в конкретних контактних ситуаціях, що містили ознаки корупції, зазначили 35,2% респондентів. 27,1% опитуваних, які стикалися з митною сферою, повідомили, що працівники митниці ініціювали корупційні ситуації. Це найвищий показник серед інших сфер (і залишається на «лідерських» позиціях третій рік поспіль).
Респонденти також зізнавалися, що робили неофіційні платежі службовцю або надавали йому послуги за швидке проходження митних формальностей (30,7%), за митне оформлення автомобілів (10,5%), за «непомічання» неправильного визначення митної вартості (її заниження) та/або коду класифікації товарів (9,9%), за нефіксування службовцями під час митного огляду незадекларованих товарів (3,2%).
По-перше, є вкрай необхідним забезпечити прозорість та ефективність митних процедур (у тому числі шляхом запровадження певних ІТ-рішень – так званої електронної або Е-Митниці), а також ухвалити законопроєкт №10380 про впровадження автоматизованого розмитнення в Дії.
По-друге, викорінити практику презумпції вини в податковому та митному адмініструванні – це створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання.
По-третє, якнайшвидше гармонізувати вітчизняне законодавство з нормами права ЄС (законопроєкт №10411), а також прийняти новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС та низку інших пов’язаних із цим законодавчих актів.
По-четверте, сформувати ефективні KPI для Держмитслужби (спрямовані не на виконання плану, а насамперед на мінімізацію «схем») і постійно моніторити їх виконання для більш обґрунтованої оцінки її діяльності, а також запровадити інститут митного представництва (представництва інтересів підприємств у митних органах).
По-п'яте, забезпечити автоматичний обмін митною інформацією з найбільшими торговими країнами-партнерами та створити дієвий механізм автоматизованого зіставлення відповідних документів і митної вартості товарів, яка в них зазначена.
Крім того, нещодавно прийнята Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва на період до 2027 року передбачає низку заходів, що стосуються митних органів. Зокрема, це проведення щорічного дослідження щодо бюрократичного навантаження на мале та середнє підприємництво у сферах податкового й митного адміністрування; забезпечення прозорої кадрової політики БЕБ, ДПС і Держмитслужби.
Щойно прийнятий закон у поєднанні із зазначеними заходами дозволять створити ефективну, прозору та сучасну митну службу, яка відповідатиме європейським стандартам і сприятиме економічному розвитку України. Зволікання з реалізацією митної реформи є неприпустимим, адже щороку втрачаються сотні мільярдів, які так необхідні сьогодні для фінансування Сил безпеки і оборони України.