Підвищення податків в Україні: розмір і наслідки

Минулого тижня парламент прийняв за основу проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Цим документом передбачено підвищення податків, яке в експертних колах уже називають історичним. Йдеться, зокрема, про підвищення військового збору з 1,5% до 5%, обкладання цим податком тих груп підприємців, яких він досі не зачіпав; збільшення податку на прибуток банків до 50% тощо. Основні новації цього законопроєкту та їхні наслідки спеціально для Mind проаналізувала Світлана Кучер, керівник практики аудиту та консалтингу аутсорсингової компанії Nota Group.

Номер і дата реєстрації: 11416-д від 30.08.2024

Ініціатори законопроєкту: Гетманцев Д. О., Лукашев О. А., Мотовиловець А. В. 

Альтернативи: законопроєкт не має будь-яких альтернатив на момент публікації цього матеріалу.

Етап: 17 вересня 2024 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №11416-д

Зміст. Законопроєктом №11416-д передбачається:

• підвищення військового збору з 1,5% до 5% для зарплат, дивідендів та інших доходів фізичних осіб;
• запровадження військового збору в розмірі 1% від доходу юридичних осіб і ФОП платників єдиного податку 3 групи додатково до єдиного податку;
• запровадження фіксованого військового збору для 1 та 2 групи ФОП додатково до єдиного податку;
• авансові внески по податку на прибуток для АЗС;
• підвищення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік до 50%;
• підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%.

Хто буде у плюсі. У виграші від законопроєкту будуть передусім держава та  її бюджет, оскільки ці зміни забезпечать значні поповнення. Зокрема очікується надходження близько 58 млрд грн у 2024 році та 137 млрд грн у 2025-му. Гроші будуть спрямовані на оборону, що є пріоритетом для країни в умовах війни. Також матимуть розвиток державні військові програми, адже підвищення військового збору з 1,5% до 5% прямо спрямоване на забезпечення армії.

Хто буде в мінусі. Роботодавці, фізичні особи – підприємці, власники АЗС, небанківські фінансові установи, яким доведеться звикати вести діяльність в умовах підвищених податкових ставок.

Позиція експерта. Цей законопроєкт  викликав неабиякий шквал обговорень, обурень чи то – навпаки – підтримки. Завжди слід пам’ятати, що кожна медаль має дві сторони, тому однозначного за чи проти щодо цього питання бути не може. Так, країна терміново потребує вирішення певного фінансового тягаря, проте більше розуміння й підтримки було б досягнуто в умовах прозорості прорахунків податкових навантажень і цілей спрямованості майбутніх грошових потоків – чіткий і регламентований список «користувачів» кожної бюджетної статті витрат.

Чому ця проблема на часі? За підсумками останніх періодів державний бюджет не стягує фактичну потребу в забезпеченні військових виплат, особливо акцентується увага на виплатах заробітних плат, соціальних і медичних забезпечень військових та їх робіт, а також на виплатах за полеглими. Істотно відчувається недофінансування військових програм.

Висновки.  Отже, які фундаментальні зміни на нас очікують: 

• Підвищення військового збору (ВЗ) підвищить податкове навантаження на зарплати працівників і всі інші види доходів, виплачувані податковими агентами. Роботодавцям, щоб зберегти рівень виплат «на руки», доведеться збільшити зарплати, що може стати фінансовим тягарем для бізнесу. Зросте тінізація заробітних плат.  
• Нові правила для ФОПів створять додаткове фінансове навантаження, незалежно від факту отримання доходу та змусить збільшити вартість товарів і послуг.
• Зміни в адмініструванні податків. Уперше ФОПи 1, 2 та 4 групи повинні будуть сплачувати авансові внески з ВЗ до 20 жовтня 2024 року. А із січня 2025 року вводиться щомісячна звітність із ПДФО, ВЗ та ЄСВ для податкових агентів, що ускладнить процес звітування.
• Ризики для бізнесу. Бізнес критично сприйняв підвищення ВЗ, оскільки це може стимулювати «тінізацію» трудових відносин, а також збільшить витрати на адміністрування податків. Якщо ж закон буде ухвалено із запізненням, виникнуть проблеми з нарахуванням і виплатою ВЗ заднім числом.
• Наслідки для роботодавців. Підприємцям доведеться коригувати зарплати й систему оподаткування, що ускладнить бухгалтерське ведення та може створити додаткові витрати для роботодавців. Ці зміни викликали занепокоєння серед підприємців і роботодавців, оскільки вони збільшують фінансове навантаження й можуть спричинити складнощі в адмініструванні нових правил.
• Наслідки для АЗС. оскільки законопроєктом прописано, що перевищення сум авансових платежів із податку на прибуток не переноситься до наступного періоду та не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) і на неї не поширюються положення ст. 43 цього Кодексу. Вбачається збільшення коригування діяльності підприємств «у ручному режимі», подорожчання пального.
• Щодо фінансових установ, то безпосередньо НБУ підтримав постійне підвищення податку на прибуток фінансових компаній із 18% до 25%, зокрема щоб уникнути податкового арбітражу з банками, для яких цей податок було підвищено з 18% до 25% від початку 2024 року, проте дебати стосовно цього ще точаться.

А ось на скільки ефективним і вдалим виявиться цей законопроєкт, покаже лише час за умови відкритості та прозорості, відсутності корупційної складової в освоєнні додаткових бюджетних надходжень і наявності комунікації між можновладцями, представниками бізнес-спільноти та громадськістю.