Чому сотні мільйонів гривень прибутку Ocean Plaza можуть замість держбюджету України дістатися російському олігарху
І що з цим можна зробити
Після початку повномасштабної війни Україна провела низку гучних націоналізацій. Під управління держави перейшли великі бізнес-активи громадян країни-агресора та підприємства, афілійовані з російськими олігархами. За задумом, надалі ці активи мали б знайти нових власників, чиї інтереси не конфліктуватимуть з інтересами національної безпеки України. Проте на ділі в цьому процесі раз по раз виникає безліч підводних каменів, зокрема й ризик повернення націоналізованого майна під вплив підсанкційних осіб. Про конкретні приклади таких історій, супутні ризики та можливості їх подолання, спеціально для Mind розповів Андрій Журжій, засновник та СЕО інвестиційної REIT-компанії Inzhur.
Розберемо на одному прикладі – він максимально показовий. На початку минулого року Україна націоналізувала київський торговий центр Ocean Plaza і зараз готує аукціон із його приватизації. До повномасштабної війни ТЦ володів путінський олігарх Аркадій Ротенберг. Ocean Plaza – це великий і прибутковий бізнес. Щорічно підконтрольне Ротенбергу керівництво ТЦ в обхід податків виводило на кіпрський офшор $30–40 млн чистого прибутку.
Усе згорнулося після початку повномасштабної війни, коли частка росіян, 66,65%, перейшла до держави, а саме до Фонду держмайна.
Якщо подивимося фінзвітність компанії, то побачимо, що виручка Ocean Plaza з 2022 року по ІІІ квартал 2024 становила 1,34 млрд грн. 2022 рік обрано за точку відліку, тому що після цього прибуток компанії не розподілявся й акумулювався на рахунках.
Разом близько 1,1 млрд грн, або $26 млн, станом на 1 жовтня було на рахунках компанії, де мажоритарний власник – держава, яка одержує 66,65% від потенційно розподілених дивідендів. Ці кошти зберігаються на рахунках у той час, як ми щодня чуємо з екранів телемарафону скарги чиновників на дефіцит бюджету, скрутний фінансовий стан, поганих партнерів, які невчасно переказують нам гроші, та інші труднощі. Коли потрібно взяти й ухвалити рішення про розподіл прибутку ТЦ серед акціонерів. Чудова можливість для держави поповнити дірявий бюджет щонайменше на мільярд за рахунок прибутків торгового центру, конфіскованого в російського олігарха.
Чому цього не відбувається?
Ризикну припустити, що тут йдеться вже не про недбалість, а про навмисний саботаж керівництва торгового центру й Фонду держмайна. Якщо подивимося на керівництво Ocean Plaza, то там усе ще працює той самий менеджмент, який свого часу призначив Ротенберг. Ці люди аж до початку війни виконували прямі вказівки москви, допомагали російському олігархові уникати санкцій, порушуючи закони, та виводили весь чистий прибуток торгового центру в кіпрський офшор.
Ще один представник уже державної юрособи Ocean Plaza – такий собі Валлабх Андреа Рішааль. Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, це швейцарський юрист сім'ї Ротенбергів. З чого б пособникам ворога хвилюватися про наповнення українського держбюджету?
Змінити керівництво на проукраїнське може Фонд держмайна, але там навіть не приховують, що не збираються цього робити. Публічна риторика чудова – торговий центр же працює, навіщо там щось змінювати?
Які наслідки такої бездіяльності?
По-перше, держава не побачить у бюджеті щонайменше мільярда гривень. Зате чиновники, які допустили це, не забудуть потім розповісти українцям і західним партнерам, що гроші знову закінчуються.
Друге, не менш важливе: Ротенберг зробить усе можливе, щоб «відкупити» ТЦ назад. У цьому можуть допомогти завислі на рахунках гроші, кишенькове керівництво й підозріло пасивні чиновники.
Зупинимося на цьому моменті докладніше. Юрособа, яка володіє Ocean Plaza, формально винна структурам Ротенберга $150 млн. «Борг» виник ще далекого 2009 року, коли ТОВ «ІС Либідь» взяло в нього фейковий кредит під 20% і після цього, оминаючи податки, весь прибуток виводило на Кіпр під приводом виплати відсотків за кредитом.
Уже озвучувалося те, що кредит потрібно списати на користь держави, інакше проводити аукціон із приватизації немає сенсу – жоден бізнесмен при здоровому глузді не викладе кілька десятків мільйонів доларів за актив, на якому висить борг у $150 млн. З цим боргом торговий центр не коштує нічого. Відразу ж після угоди структури Ротенберга, формально з ним не пов'язані, через суд вимагатимуть борг назад, і новий власник Ocean Plaza залишиться і без грошей, і без активу.
Як з цим боротися?
Нещодавно Мін'юст зробив правильний і логічний крок, зажадавши через суд списати кредит на користь держави. Це відкриває шлях до прозорого та справедливого аукціону, але ламає плани Ротенберга щодо повернення активу. Керівництво ТЦ намагалося завадити Мін’юсту списати фейковий борг перед Ротенбергом. Юрист Ганна Іщенко, представник державної ІС «Либідь» у цьому процесі, просила суд зупинити розгляд справи про списання кредиту від Ротенберга у $200 млн у дохід держави, мотивуючи це тим, що ІС «Либідь» уже звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про часткове оскарження кредитного договору.
На щастя, це не спрацювало, і Вищий антикорупційний суд задовільнив позов міністерства юстиції та наклав санкції на російського олігарха Ротенберга і стягнув у дохід держави права вимоги за кредитним договором до ТЦ Ocean Plaza (ТОВ «ІС «Либідь») у розмірі $148 млн боргу за кредитом і $67 млн відсотків за кредитом. Зараз іде розгляд в апеляційній інстанції.
Що станеться в разі невдачі?
Якщо процес списання боргу на користь держави забуксує, то, як наслідок, ніхто, крім підставних осіб Ротенберга, на аукціон не прийде, а частку держави буде викуплено за державні ж гроші, які накопичуються на рахунках торговельного центру. Новий-старий власник Ocean Plaza, який контролюватиме рахунки, просто розрахується з державою цими грошима.
Оформити таку схему нескладно, наприклад, як ще один кредит на кіпрський офшор із формально «незалежними» індійськими директорами, який своєю чергою перекаже ці гроші державі. Що в результаті? Замість $80–100 млн, які реально коштує доля росіян, держава отримує в кращому разі $40 млн, з яких $22 млн (близько 911 млн грн) уже лежать на рахунках Ocean Plaza.
Завдяки все тим же геніальним виконавцям із фонду держмайна, стартова ціна в аукціоні – лише $40 млн, трохи більше середнього річного прибутку за останні 10 років, і щонайменше вдвічі-втричі нижча за реальну вартість активу. А поки аукціон відбудеться – менеджери Ocean Plaza якраз встигнуть накопичити потрібну суму, щоб їхній шеф отримав торговий центр назад, не витративши на це жодної копійки особистих грошей.