Що відбувається з держзамовленнями та експортом зброї в Україні

Українські приватні виробники оборонної продукції опинилися в ситуації, коли державні замовлення на 2025 рік значно скорочуються, а можливості експорту їхньої продукції залишаються обмеженими. За даними галузевих експертів, приватні компанії здатні виготовляти в кілька разів більше зброї, ніж вимагає держава. Однак вона не лише зменшує обсяги закупівель, а й фактично блокує можливості експорту, обмежуючи виробників у пошуку альтернативних ринків збуту.

Це створює кризову ситуацію, яка не лише ставить під загрозу саму галузь, а й має серйозні наслідки для економіки країни, її обороноздатності та міжнародного іміджу. Про те, до яких саме наслідків це може призвести та що слід зробити, щоб їх уникнути, спеціально для Mind розповів комерційний директор ТОВ «ІнтерПроІнвест» Денис Святокум.

Які проблеми породжує брак держзамовлень?

• Ризик банкрутства. Через відсутність державних замовлень та експортних можливостей більшість компаній не зможуть утримувати виробничі потужності. Брак доходів змусить їх скорочувати персонал, зупиняти виробництво та врешті-решт оголошувати банкрутство.

• Релокація бізнесу за кордон. В умовах обмежень на експорт багато компаній розглядають можливість перенесення своїх виробничих потужностей за межі України. Це призведе до втрати висококваліфікованих кадрів, інвестицій і технологій.

• Втрата стратегічної незалежності. Закриття оборонних підприємств у довгостроковій перспективі зробить Україну залежною від імпорту зброї, що суперечить прагненню до самодостатності у військовій сфері.

• Соціальні наслідки. Скорочення робочих місць у високотехнологічній галузі спричинить зростання безробіття серед інженерів, конструкторів та інших кваліфікованих спеціалістів.

Як забезпечити роботою українських зброярів?

1. Запровадити контрольований експорт озброєння.

• Механізм: створення чіткої системи контролю, яка дозволить експорт зброї за умови погодження контрактів з урядом. Це може включати перевірку на відповідність інтересам національної безпеки.
• Переваги: дозволить виробникам отримувати дохід, зберігати робочі місця та інвестувати в інновації.
• Приклад: подібні системи працюють у багатьох країнах, зокрема в США, де продаж зброї за кордон суворо регулюється, але не блокується.

2. Збільшити держзамовлення в межах стратегічних програм.

• Рішення: держава може розробити програми довгострокових закупівель або інвестувати в розвиток нових видів зброї, адаптованих до сучасних потреб.
• Переваги: це збереже виробничі потужності та забезпечить ЗСУ передовими технологіями.

3. Державна підтримка у вигляді субсидій чи податкових пільг.

• Рішення: тимчасове зменшення податкового навантаження для оборонних підприємств.
• Переваги: це дозволить компаніям уникнути фінансових проблем у період зменшення замовлень.

4. Розвивати державно-приватне партнерство.

• Рішення: активніше залучення приватних компаній до спільних проєктів із держсектором.
• Переваги: це стимулюватиме обмін досвідом, інвестиції та впровадження інновацій.

Чим ризикує оборонна промисловість зараз?

1. Закриття підприємств: галузь може втратити до 80% приватних виробників, що означатиме її серйозну деградацію.

2. Релокація: перенесення виробництва до інших країн, таких, як Польща чи Чехія, створить конкурентів для України на міжнародному ринку.

3. Втрата інноваційного потенціалу: закриття компаній зупинить розробку нових технологій, що призведе до технологічного відставання.

4. Зниження обороноздатності: у разі ескалації військової агресії Україна не зможе швидко відновити виробничі потужності.

5. Негативний вплив на економіку: галузь оборонної промисловості є однією з ключових вітчизняних високотехнологічних галузей. Її крах суттєво вдарить по ВВП країни.