На початку лютого Національний банк України традиційно оприлюднив оновлену статистику частки непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі за 2024 рік. На перший погляд, вона має доволі оптимістичний вигляд – частка NPL станом на 1 січня цього року скоротилася до 30,3% проти показника станом на 1 січня 2024 року, коли він перевищував 37% (обсяг NPL за 2024 рік скоротився на 29,1 млрд грн, до 393,2 млрд грн). Це, звичайно, свідчить про позитивну динаміку. Та чи справді це є ознакою сталого оздоровлення банківської системи, чи, може, це тимчасовий ефект у передвиборчий рік на тлі війни? Спеціально для Mind про це розповів Юрій Пінчук, заступник керівника практики по роботі з NPL та Due Diligence Investment Lawyer Group.
Як звітує НБУ, банки дійсно активно нарощують гривневе кредитування: загальний обсяг їхнього кредитного портфеля за рік зріс майже на 15% (на 167,5 млрд грн), що розмило частку «поганих» кредитів.
Особливо помітне зниження проблемної заборгованості у фізичних осіб. Завдяки списанню непрацюючих кредитів, передусім роздрібних, частка NPL у кредитному портфелі фізосіб за цей час знизилася за рік на 8 в. п. – до 15,5%, тоді як у корпоративному секторі вона зменшилася на 5,2 в. п. – до 39%.
Приватні та іноземні банки тримають ситуацію під контролем – їхній рівень NPL уже нижче 13%. Водночас державні банки залишаються слабкою ланкою системи: вони все ще мають частку непрацюючих кредитів на рівні 43%, а значна частина боргів історично тягнеться ще з 2014–2015 років.
На перший погляд, цифри, представлені НБУ, свідчать про прогрес у розв'язанні проблеми непрацюючих кредитів. Але реальна картина у сфері NPL складніша. Частина боргів просто списана, що саме по собі не означає поліпшення платіжної дисципліни. Значна частина непрацюючих кредитів реструктуризована, тобто тимчасово виведена зі статистики NPL. Але це не гарантує, що вони не повернуться до проблемного статусу вже 2025 року.
Є питання і до державних банків – там досі накопичена критична маса проблемних активів, які або доведеться списати з величезними втратами, або у якийсь спосіб повертати, що малоймовірно.
Ситуацію також ускладнює те, що 2025 рік потенційно стане роком президентських виборів. І це неминуче вплине на фінансовий сектор. Банки в передвиборчий період зазвичай діють обережніше, зменшують обсяги нового кредитування, а бізнес своєю чергою відкладає довгострокові фінансові рішення через невизначеність. У таких умовах боржники, які могли б погашати свої зобов’язання, можуть затягувати виплати в очікуванні змін у політичній та економічній ситуації.
Окремий фактор – війна, яка залишається ключовим ризиком для економіки. Попри адаптацію бізнесу до нових реалій, невизначеність залишається високою, а будь-яка ескалація може вдарити по платоспроможності підприємств і населення.
Для прикладу, якщо вірити звіту НБУ про фінансову стабільність, на кінець 2024 року найгірший фінансовий стан спостерігався в боржників – підприємств енергетики, будівництва та компаній, що здійснюють операції з нерухомістю. І якщо проблеми перших пов’язані з російським енерготерором і задавненими проблемами з розрахунками за «зеленим» тарифом, то останні дві галузі якраз і потерпають від зниження платоспроможності населення після повномасштабного вторгнення.
Ще одним потенційним ризиком є можливі зміни в міжнародній підтримці України. Економіка нашої країни значною мірою спирається на зовнішнє фінансування, і будь-які скорочення цього ресурсу можуть мати негативний вплив на фінансову стабільність.
Якщо нинішні тенденції в економіці України збережуться, то частка NPL у 2025 році може знизитися до 25–27%, і це є цілком реалістичним сценарієм. Але, якщо економіка почне сповільнюватися, а політичні ризики посиляться, можливий і зворотний процес – повернення до зростання непрацюючої заборгованості.
Своєю чергою зниження частки NPL нижче 20% стане реальним лише в разі стабільної економічної ситуації та ефективної політики управління проблемною заборгованістю в банківському секторі.
Поки що цифри, які демонструють позитивну динаміку у скороченні частки NPL у кредитному портфелі банків, більше схожі на проміжний успіх, а не на фінальну перемогу. І цілком імовірно, що саме 2025 рік стане ключовим випробуванням: або банківська система зміцнить свої позиції та закріпить позитивні тенденції, або ж Україна зіткнеться з новою хвилею зростання проблемної заборгованості.