Захист бізнесу чи нові ризики: що готує законопроєкт №12439

У Верховній Раді готується друге читання законопроєкту № 12439  «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження» (далі – законопроєкту №12439). Його прийняття викликане потребою знизити тиск правоохоронних органів на бізнес в умовах воєнного стану. На перший погляд, документ є прогресивним, але юристи й експерти вже застерігають: окремі його положення приховують суперечності, здатні обернутися новими ризиками для підприємців. Докладніше про законопроєкт Mind розповіла Анастасія Діденко, радниця Юридичної групи LCF.

Номер та дата реєстрації: 12439 від 24.01.2025.

Ініціатори законопроєкту: Іонушас Сергій Костянтинович, Павлюк Максим Васильович, Бужанський Максим Аркадійович, Мінько Сергій Анатолійович, Мамка Григорій Миколайович.

Етап: законопроєкт №12439 уже прийнято за основу й наразі його готують до розгляду у Верховній Раді у другому читанні.

Ключові положення законопроєкту 12439:

1) Більше прав для учасників провадження. Потерпілі зможуть отримувати письмову інформацію про суть підозри, а також збирати й подавати свої докази.

2) Регулювання арешту майна. Обмеження строку до 2 місяців із можливістю продовження лише за обґрунтованої потреби.

3) Прозорі обшуки:

• Захисники, адвокати та потерпілі матимуть право безперешкодно вести аудіо- та відеофіксацію.
• Невідкладні обшуки дозволятимуться лише для врятування життя людей чи майна, а також у разі переслідування осіб, підозрюваних у тяжких та особливо тяжких злочинах: умисному вбивстві, терористичних актах, бандитизмі, контрабанді зброї, наркотиків чи культурних цінностей тощо, а також проти основ національної безпеки.
• Вводиться право на апеляційне оскарження ухвали про легалізацію невідкладного обшуку. Власника приміщення чи майна обов’язково повідомлятимуть про судове засідання, що надає йому право бути присутнім і висловити свої заперечення.

4) Строки й наслідки розгляду клопотань. Клопотання мають розглядатися швидше (наприклад, тимчасовий доступ до документів – до 15 днів). Якщо прокурор або слідчий не з’явився без поважних причин, клопотання можуть залишити без розгляду.

5) Окремі ухвали про порушення процесуальних обов’язків. З’являється новий інструмент – суд може офіційно фіксувати порушення процесуальних обов’язків учасниками кримінального провадження.

6) Зміни щодо реєстрації заяв про вчинення кримінального правопорушення. Зміни до статті 214 передбачають, що до ЄРДР вноситимуть тільки ті заяви, які містять «достатні дані». Злочини у сфері господарської діяльності (наприклад, за ст. 191 ККУ) реєструватиме виключно керівник прокуратури.

На перший погляд, законопроєкт є значним крок уперед у захисті бізнесу, проте варто звернути увагу на низку положень, які можуть створити нові ризики:

• Що таке «достатні дані» для реєстрації кримінальних проваджень? Доповнення до ст. 214 КПК, що вимагає «достатніх даних» для внесення відомостей до ЄРДР, може стати передумовою для вибіркового підходу до відкриття кримінальних проваджень, а також підставою для відмови в реєстрації кримінального провадження (і знову потерпілі повинні будуть через суд забов'язувати внести відомості до ЄРДР). Тому у такій редакції норми не вбачаю жодних позитивних змін і запобіжників проти реєстрації проваджень стосовно бізнесу.
• Які причини є поважними для прокурора? Ідея визнати неявку прокурора підставою для відмови в арешті майна є логічним, але водночас законопроєкт не встановлює, що саме слід вважати «поважною причиною». Не зрозумілий  механізм перевірки судом таких обставин. Чи відпустка – це поважна причина, чи участь у слідчій дії – це поважна причина, маємо риторичні запитання. Тому, на жаль, на практиці цей механізм може не працювати. Та і які санкції від такої ухвали?
• Деталізація підстав для обшуку, чи допоможе на практиці? У законопроєкті №12439 деталізовано вичерпний перелік випадків, коли можливий невідкладний обшук. Логіка норми зрозуміла, щоб обмежити зловживання правоохоронців на проведення обшуків без ухвал слідчого судді як невідкладний (що досить розповсюджено було цього року). Проте на практиці є нюанс, бо звуження підстав для його проведення не гарантує усунення зловживань, адже проблема не в регламентації КПК цієї норми, а в механізмі їх застосування на практиці. Так, зараз КПК уже містить чітких підстав для невідкладного обшуку, проте правоохоронці обходять судовий контроль, аргументуючи «ризиком втрати доказів» чи іншими загальними формулюваннями. Якщо немає ефективного механізму перевірки та відповідальності, навіть деталізований перелік статей КК не зніме проблему, що обшуки можуть і надалі проводитися з порушеннями, а потім «легалізуватися» через суд.

А отже, законопроєкт №12439 справді містить низку важливих і прогресивних ідей, особливо у сфері захисту бізнесу від свавілля правоохоронців та уніфікації строків арешту майна. Водночас через недопрацьовані механізми та суперечності, окремі положення можуть не тільки не полегшити ситуацію, а й створити нові інструменти для зловживань. Ключове завдання законодавця – зробити так, аби задекларований «захист бізнесу» справді працював на практиці та не залишився лише формальністю.