«10, 19, 23» – так у зведеннях новин 10 вересня збільшувалася кількість російських БпЛА , які вночі увійшли в повітряний простір Польщі. Явище безпрецедентне – до цього дрони залітали в Польщу, але поодинці. Цієї ж ночі мала місце атака, яку вже важко буде списати на якусь помилку чи випадковість. Чого хоче досягнути рф, що означає реакція НАТО та чого очікувати далі, Mind розповів Андрій Харук, військовий експерт, професор кафедри Національної академії сухопутних військ України.
Реакція польського військово-політичного керівництва була безпрецедентною, без жодної іронії. Вперше дрони зайшли в повітряний простір Польщі не з України, а з Білорусі, вперше були закриті аеропорти (обидва варшавські, а також у Любліні та Жешуві), вперше по дронах була застосована зброя (унаслідок чого вдалося збити три чи чотири БпЛА).
Ще одним дуже цікавим і показовим моментом стала реакція Білорусі: її начальник генштабу генерал-майор Павло Муравейко підтвердив факт заходу БпЛА в Польщу саме з білоруського боку, заявивши, що чергові сили та засоби протиповітряної оборони Республіки Білорусь постійно відстежували БпЛА, які «заблукали» через вплив засобів РЕБ, а відповідну інформацію передали ППО Польщі та Литви, сповістивши про наближення невідомих літальних апаратів до території їхніх країн. Ця заява не дозволить росіянам звинуватити Україну в атаці на Польщу.
Це не атака, це провокація – а значить, немає підстав введення в дію славно(сумно)звісної п'ятої статті статуту Альянсу, яка передбачає: у разі якщо союзник по НАТО зазнає збройного нападу, кожен член Альянсу вважатиме цей акт насильства збройним нападом на всіх членів і вживатиме дій, які вважатиме за необхідне, аби допомогти тому союзнику, який зазнав нападу. Принагідно нагадаю, що перший (і єдиний наразі) раз стаття 5 вводилась в дію 11 вересня 2001 року за зверненням США – після терактів у Нью-Йорку та Вашингтоні.
Чи означає така реакція НАТО на дії російських дронів, що Альянс не захищає Польщу? Ні, не означає. На території Польщі перебувають військові контингенти союзників, а на перехоплення дронів, поряд з польськими F-16C підіймались і F-35A Королівських Повітряних сил Нідерландів. Понад те, саме на рахунку нідерландських літаків частина збитих дронів – якщо взагалі не усі. Тож наразі за Польщу хвилюватися не варто – союзники її підтримають. А далі все залежатиме від розвитку подій.
Цілі, які ставить перед собою російське керівництво, вдаючись до провокацій проти країн – членів НАТО, багатовимірні й багатопланові. На прикладі кейсу «російські дрони в повітряному просторі Польщі» ми бачимо, як відносно скромними засобами можна досягти достатньо масштабних цілей (наголошую: ці цілі ще не досягнуті в повному обсязі, але до цього йдеться).
Перш за все – це визначення «больового порогу», тобто наскільки далеко можна зайти в цих провокаціях. «Один дрон – стерпіли, два – теж... будемо підвищувати дозу...» – ймовірно, такою є логіка ухвалення рішень у московських кабінетах. А відсутність чи слабкість реакції з боку НАТО, Євросоюзу не тільки спонукатиме росіян до нових провокацій, а й підважуватиме віру членів цих організацій в ефективності системи колективної безпеки. Чи варто умовному німецькому солдату гинути за Сувалкський коридор? Питання нове за формулюванням, але не за суттю. Згадаймо переддень Другої світової. Це питання теж звучало, але було інакше сформульоване: чи варто умовному французькому солдату гинути за Данцигський коридор?
Підвищення «больового порогу» – це не самоціль, а лише проміжний етап до досягнення глибинної мети: розколу суспільств європейських країн. «Це не наша війна!», «Не дозволимо втягнути Польщу у війну!» – такі гасла є досить популярними серед частини польських виборців. І цими провокаціями російське керівництво прагне підтримувати такі настрої. У перспективі це може позначитися на підтримці України.
Зараз не йдеться про прихід до влади неприховано проросійських сил – хоча й такий сценарій не є неможливим. Я говорю про акції значно менш глобальні, але відчутні: скажімо, блокування військових вантажів польськими громадянами на польсько-українському кордоні під гаслом «Ця зброя потрібна для Польщі!». Та, зрештою, і Євросоюз може ухвалити рішення – перенаправити Польщі частину озброєння, призначеного для України. Такий розвиток подій є цілком ймовірним і дуже неприємним для нас.
Варто звернути увагу й на суто військовий аспект цієї атаки. Судячи з опублікованих фото з місця падіння дронів, росіяни застосували «гербери» – доволі примітивні і недорогі приманки-імітатори «шахедів», які, проте, можуть бути оснащені розвідувальною апаратурою й нести невеликі бойові частини (до 5 кг). Як зазначають аналітики Defense Express «маршрути російських дронів дивним чином «збіглися» з основними шляхами у бік Варшави та Любліна, а також двох із трьох постів дальнього радіолокаційного дозору польських Повітряних сил на східному кордоні».
Уламки ще одного дрона знайшли за 10 км від військової авіабази в Мальборку. Цілком логічним є припущення, що російські військові, поряд із вищезгаданими військово-політичними, ба навіть геополітичними завданнями, намагалися вирішити і суто прикладні військові: розвідку системи ППО Польщі в напрямку основних шляхів умовного удару на Люблін і Варшаву.
Не люблю бавитися в Касандру чи Нострадамуса, але, думаю, провокації не припиняться. Я не бачу готовності США та європейських країни (принаймні їхньої більшості) до таких дій, які змусили б російське керівництво відмовитися від них. Ба більше, масштаб їх зростатиме. Кордон перетинатимуть уже не приманки-«гербери», а повноцінні ударні «шахеди», а то й якась крилата ракета «випадково» залетить.
Немає сумнівів в тому, що Польща – наш партнер, країна, яка надає Україні значні обсяги допомоги й на території якої розташовані основні логістичні хаби. Тож у цій ситуації гарним жестом, який приніс би і практичну користь, може стати скерування до Польщі української технічної місії з фахівців, які «зуби з’їли» на полюванні за «шахедами». Польська система ППО орієнтована на протидію традиційним повітряним цілям – перш за все реактивним бойовим літакам і крилатим ракетам. А от до боротьби з дронами вона не готова ані організаційно, ані технічно. Безпека Польщі – це прямий інтерес України.