У 2025 році експорт став ключовою стратегією виживання та масштабування для більшості українських компаній. Але вихід на зовнішні ринки завжди вимагає системної підготовки, роботи з аналітикою, маркетингом і локалізацією, а також потребує фінансової спроможності та командної роботи.
У цій статті ми поговоримо про те, як зрозуміти, що компанія вже готова до експорту, які кроки має містити стратегія виходу, як обрати країну та протестувати гіпотези. А головне – як уникнути хаосу й не витрачати марно ресурси. Як дієво використовувати тренди та ШI-інструменти, які дозволяють експортувати на принципово новому рівні, Mind розповіла Юлія Соловйова, бізнес-консультантка, засновниця CSV Group.
Перш ніж починати займатися експортом, вашій компанії потрібно мати стабільну внутрішню операційну діяльність і налагоджене виробництво, системно працювати на внутрішньому ринку. Також у компанії мають бути достатні ресурси: людські, фінансові, часові для виконання додаткових замовлень на експорт.
Бізнес точно не має горіти на внутрішньому ринку та втрачати фокус для масштабування.
Насправді досить часто підприємці вважають, що експорт – додаткова 10-відсоткова навантаженість на виробництво, а в дійсності експорт потребує достатньої кількості ресурсів. Є певні базові індикатори, які говорять про те, що бізнес готовий до експорту, це:
Якщо у вас є сумніви стосовно готовності до експорту та потрібна професійна думка, можна спробувати пройти тестування на спеціалізованих платформах, наприклад «Дія.Бізнес».
Стратегічне планування виходу на нові ринки варто починати не з хаотичних продажів на ринках, які потенційно зростають, а з розробки стратегії, котра включатиме аналіз ринку та покроковий план підготовки бізнесу до міжнародного масштабу.
Він має містити:
І головне, треба пам'ятати, що експорт – це командна гра. Для успіху важливо не тільки що, а і хто. Тому вам потрібно мати не лише внутрішнє розуміння стратегії, а й призначити ключових відповідальних за результати робіт спеціалістів, які спроможні досягати гарних результатів.
Без внутрішнього buy-in із боку керівництва ефективного експорту не буде. Вам потрібно чітко визначити ролі та відповідальних. Кого варто мати у штаті: керівник напрямку, який відповідатиме за візію та контроль, менеджера з міжнародного розвитку, маркетолога чи контент-менеджера, менеджера з логістики, фінансового менеджера або бухгалтера, юриста з фокусом на міжнародну діяльність.
Пам'ятайте, що експорт нерідко вимагає експериментів, тому дуже важливо людям у команді бути гнучкими та проактивними. Вміння розв'язувати проблеми на ходу – додатковий вагомий soft skill.
На цьому етапі ви можете створити таблицю з 5–7 ключовими критеріями та порівняти 3–5 країн. Також буде доречним провести аналіз попередніх сигналів. Для цього можна використати інструмент Google Trends – він допоможе вам зрозуміти, чи шукають взагалі користувачі ваш продукт у цій країні. Далі можна також проаналізувати Amazon, Etsy, Ebay чи аналоги на ринку, у який ви заходите.
Приклади критеріїв для матриці вибору ринку:
Після того як ви провели аналіз, не жалкуйте часу й мінімальних ресурсів на тестування гіпотез: запуск таргетованої реклами, лендинг для збору заявок, аналіз вартості ліда. Це дешевше, ніж одразу летіти на виставку в Дубаї.
Стратегія входу на зовнішні ринки всюди значно відрізняється. Оскільки кожен із регіонів має свої особливості в регуляції, культурі споживання продуктів, структурі каналів продажу, юридичних бар’єрах, підходах до партнерства.
Наприклад, у ЄС наявні прозорі правила, є певна сталість. При цьому повільні узгодження й у деяких сегментах складна сертифікація. Тоді як у країнах Близького Сходу краще працюють продукти преміумсегменту, є високі критерії до локалізації та особливості маркетингу, складна система дистрибуції через агентів.
Якщо ж ми говоримо про Азію, то там серед головних особливостей – культурна складова, висококонтекстний ринок, високі очікування до сервісу, естетики упаковки. Локальна конкуренція часто виграє завдяки довірі та репутації. Які є ризики: ментальні та мовні бар'єри, специфіка ведення бізнесу. Наприклад, у Японії дуже важливо враховувати візуальний смак людей. Тому навіть пакування там у деяких випадках є частиною культури, а не просто тара для товарів.
Часта причина провалу на міжнародному ринку – неякісна локалізація. Тому варто до цього процесу ставитися максимально відповідально: юридичні вимоги, маркетинг, а подекуди навіть логістика – усе це має бути адаптованим під конкретну країну чи регіон, культурний код локалів.
Що взагалі означає якісна локалізація? Це адаптація до локальної мови, комунікаційного стилю й особливостей менталітету в конкретному регіоні. Наприклад, у Німеччині зазвичай клієнтів треба переконувати статистикою та фактами. В ОАЕ важливі візуал, статус і престиж, естетика та інновації. Також важливу роль у локалізації відіграють культурні очікування. Наприклад, у США люди звикли до високого рівня сервісу, а в Японії – до естетики та бездоганної репутації. У Скандинавії сталість і чесність є невіддільними частинами комунікації та маркетингу.
А ось у Китаї специфічні вимоги, наприклад, до інгредієнтів та іноді й назв товарів. Тобто адаптоване позиціонування під місцеві болі та бажання локалів – суперважливий фактор успіху експортної діяльності. Локальні відгуки та рекомендації – ще один вагомий пріоритет.
Одна з найбільших помилок компаній, коли вони збираються виходити на новий ринок, – думати, що експорт це чистий аркуш. Насправді, у більшості бізнесів уже є вихід до інших країн. Він прихований у власній CRM, яка показує, з ким можна масштабуватися вже сьогодні:
Насправді їх дуже багато – як українських, так і міжнародних. Наприклад, Nazovni (платформа, створена за інституційної підтримки МЗС), яка надає контакти потенційних партнерів і план дій, щоб почати експортувати.

Також у нас є велика кількість грантових освітніх і менторських програм для малого та середнього бізнесу. Їхня перевага в тому, що вони дають доступи до міжнародних баз даних. Є і міжнародні круті інструменти, доступні для українців.
Окремо хочеться виділити добірку ЩI-інструментів, які допомагають ефективніше виходити на зовнішні ринки та масштабувати експорт без хаосу й додаткових ресурсів:

Розширення бізнесу за межі України – це не просто додаткова можливість для розвитку, наразі це вже стратегічна потреба. В умовах мінливої економіки, міжнародної конкуренції та технологічних проривів експорт став каталізатором зростання й довгострокової стабільності.
За допомогою експорту компанії диверсифікують ризики. Бізнес може не залежати виключно від внутрішнього попиту. Особливо, враховуючи те, що в країні йде війна, відстежується інфляція, зміна купівельної спроможності. Експортна діяльність формує сильний бренд компанії, сприяє збереженню робочих місць. Це антикрихкість для українського бізнесу та відповідь на турбулентність.