Новини з Міжнародного економічного форуму в Давосі (WEF 2026) цього року рясніли здебільшого заголовками на політичну тематику: виступ Зеленського, заяви Трампа, «гренландське питання», дискусії щодо кризи та зміни західного порядку тощо.
Проте говорили там не лише про геополітику, навіть переважно не про неї. І основною темою Давосу–2026 став штучний інтелект (ШІ). Було дуже багато різних (і надзвичайно цікавих) промов, озвучено чимало яскравих думок.
Спеціально для Mind ці виступи проаналізувала Олена Жукова, податковий адвокат, аудитор, керуюча партнерка Saivena Group і голова Комітету ААУ з міжнародного оподаткування. Експертка розбірала ключові глобальні сигнали з дискусій WEF 2026 щодо майбутнього економіки, технологій і ролі штучного інтелекту, та спробувала відповісти на запитання: хто саме виграє в новій реальності AGI (artificial general intelligence), а хто ризикує опинитися серед аутсайдерів.
На WEF 2026 було два типи обговорень ролі штучного інтелекту:
Перший тип (спікери: Ілон Маск, Юваль Ной Харарі) – «картина широкими мазками». Майже імпресіонізм. Широкий горизонт. Без опрацювання дрібних деталей. Політ думок – всесвіт, що розширюється.
Другий тип (спікери: Сатья Наделла, Джеймі Даймон, Даріо Амодеї, Кен Гріффін та інші практики, лідери технологічного сектору) – формулювання та прикладний аналіз «деталей». Чітке розуміння того, з якими глобальними проблемами ми зіткнемося у зв’язку з розвитком ШІ. Пропозиції – що саме країни та корпорації мають зробити для розв’язання цих проблем (і недопущення вкрай небезпечних наслідків).
Почнемо з перших. Отож.
Про що говорив Ілон Маск? Основні думки – дві:
Запам’ятаємо це (обмеження для ШІ – електроенергія).
Основні думки Юваля Ноя Харарі:
Безумовно, такі думки – революційні. Вони потребують глибокого осмислення. Нам жити в реальності ШІ. Як ми будемо до нього ставитися? А він – до нас? (Якщо ШІ за кілька років буде розумнішим за все людство разом узяте).
Далі щодо другого типу розмов навколо штучного інтелекту.
Про що говорили практики – лідери технологічного сектору?
Сатья Наделла (Microsoft):
ШІ має стати рушійною силою зростання зайнятості та мобільності на ринку праці. Основний виклик – не лише технологія, а й перепідготовка кадрів і структурна перебудова роботи. Важливо не тільки те, що робить ШІ, а й те, як ми адаптуємо системи освіти, структуру навичок, логіку кар’єр і політику зайнятості до ШІ.
Джеймі Даймон (JPMorgan):
Швидке розгортання ШІ може спричинити серйозні соціальні проблеми (зростання безробіття, суспільну напруженість). Потрібне поетапне впровадження, програми перекваліфікації та соціальної підтримки.
Даріо Амодеї (Anthropic):
ШІ може радикально збільшити ВВП, але водночас – і нерівність на ринку праці. Суспільство має бути готовим до масштабних економічних змін.
Кен Гріффін (Citadel):
Частина ажіотажу навколо ШІ – це гіпероптимізм. Реальні економічні ефекти (особливо щодо продуктивності) у короткостроковій перспективі не є очевидними.
Деміс Хассабіс (Google DeepMind):
Імовірність появи AGI (artificial general intelligence, загальний штучний інтелект) до 2030 року – близько 50%. AGI кардинально змінить економіку.
Якщо все підсумувати іа звести докупи: провідні експерти дають консервативні п'ять – десять років до досягнення глобального штучного інтелекту. Це зовсім небагато з огляду на масштаб змін. Зміниться все.
Форум у Давосі концентрувався не лише на технологіях, а й на етичних, соціальних та управлінських аспектах ШІ. Власне, саме це (етика, а не технології) має стати ключовим питанням для обговорення. Саме це є наріжним каменем, на якому буде збудовано фундамент нашого майбутнього.
У світу вже немає вибору – бути ШІ чи не бути, є лише питання балансу між:
І, на мій погляд, найважливіше питання – як зберегти агентний контроль людини (а не ШІ).
З економічної точки зору також цікавим є погляд на ШІ як на нову форму глобальної конкуренції між державами. Адже, як зазначалося в Давосі, країни та компанії, які не інтегрують ШІ у свою економічну модель уже сьогодні, через 5–10 років опиняться на периферії світової економіки.
Ми стоїмо на порозі нової ери – ери ШІ, і водночас на порозі нового перерозподілу світу. Усе зміниться. Зміниться кардинально.
Бо дата-центри стають «новими заводами», а доступ до обчислювальних потужностей – новою формою нерівності. Хтось (окремі країни) стрибне в неймовірний ХХІІ вік. Хтось – сповзе у ХІІ століття.
І тут доречно ще раз нагадати про головне обмеження, на яке звертав увагу Ілон Маск:
Ці тези варто розшифрувати чіткіше. Зазвичай складно «осягнути» подібні цифри (особливо великі). Скажімо, що таке гігават (ГВт)? 1 ГВт – це 10⁹ ват, або мільйон кіловат, або тисяча мегават. Наприклад, сумарна потужність Запорізької АЕС (найбільшої в Європі) становить 6000 мегават, тобто 6 ГВт.
Повернемося до цифр із виступу Маска. Зростання виробництва електроенергії в Китаї – колосальне. Вони будують 100 ГВт ядерної потужності вже зараз. Потужності сонячної енергетики в Китаї – близько 1500 ГВт на рік. Вводять понад 1000 ГВт щорічно. Якщо порахувати постійне навантаження (поділити на 4), отримаємо приблизно 250 ГВт щороку.
Середнє енергоспоживання США – близько 500 ГВт. Китай лише на сонячній енергії забезпечує близько 50% від цього показника. Команди SpaceX та Tesla працюють над тим, щоб виробляти 2 × 100 ГВт у США – протягом трьох років. Кінець цитати.
Висновок: сьогодні є два безумовні лідери (ШІ та виробництво енергії) – Китай і США. Та кілька інших країн, які мають дуже непогані шанси увірватися в цей новий, яскравий світ.
Про них далі.
Які країни? Як я зазначала раніше, висновок Давосу жорсткий: економічні вигоди матиме не весь світ, а ті, хто контролює інфраструктуру AGI.
Перш за все країни з дешевою енергією та розвиненою інфраструктурою. Сьогодні це передусім Китай, США, Канада, країни Перської затоки, частково – Туреччина як енергетичний хаб.
Загалом формула проста: AGI = енергія + обчислення. Лише це забезпечить економічний прорив на рівні держав.
Це якщо дивитися «у масштабі». А якщо спуститися на нижчий рівень?
Що для компаній? Тут у виграші будуть компанії-платформи: власники моделей, власники хмар, власники даних. Висновок Давосу: AGI створить нову версію Big Tech – ще більш концентровану, ще більш потужну. І – зовсім іншу, ніж ми маємо сьогодні.
Ми вже визначилися з майбутніми переможцями. А хто програє? Тут – цікаво (і логічно): програють країни з економікою дешевого людського капіталу. Це передусім аутсорсинг, back-office, прості IT-послуги. Цей висновок універсальний – як для країн, так і для компаній.
А якщо спуститися ще на сходинку нижче – як це вплине на життя та перспективи окремих людей (спеціалістів, професій)?
AGI швидко автоматизує фінансову аналітику, юриспруденцію, консалтинг, управлінські функції. Це означає, що постраждає середній клас (у тому числі в розвинених країнах). Не те щоб робота повністю «зникне» – ні. Але зникнуть звичні кар’єрні траєкторії.
ШІ ламає стандартну логіку кар’єри: джуніор – мідл – сеньйор. На тлі дешевого й ефективного ШІ нікому не потрібні дорогі та неефективні джуніори (та й мідли теж). Принаймні в тому вигляді, у якому це існує сьогодні. Усе це доведеться переробляти, переналаштовувати.
До речі, голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва у Давосі акцентувала увагу саме на освіті та структурному виклику ринку праці. За її словами, ШІ стане «цунамі, що вдарить по ринку праці», а найбільше постраждає молодь. Ось дві її цитати:
«Ми очікуємо, що протягом наступних років у розвинених економіках 60% робочих місць постраждають від штучного інтелекту – або будуть поліпшені, ліквідовані, або трансформовані. У світі – 40%».
«Завдання, які ліквідуються, зазвичай є тим, чим зараз займаються початкові позиції, тому молодим людям, які шукають роботу, буде значно складніше отримати гарне місце».
Тому державам конче потрібно вже зараз замислитися, як реформувати освіту. Зокрема, як зробити так, щоб джуніори знову стали потрібними і щоб їх повністю не витіснив ШІ. Ті держави, які не реформують освіту відповідно до вимог нового ШІ-світу, програють.
Але реформувати потрібно не лише освіту. Повної перебудови потребує і світова податкова система. Держави, які не адаптують свою податкову модель, також програють.
Окрему колонку щодо змін податкової системи в новій ШІ-реальності читайте в наступній колонці Олени Жукової, яку Mind незабаром опублікує.