Як зміняться світові податкові системи в новій ШІ-реальності?

Вплив штучного інтелекту на життя людства загалом і світову економіку зокрема став лейтмотивом дискусій під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі (WEF 2026). А гіпотетичні сценарії розвитку, які обговорили такі авторитетні фахівці із ШІ та глобальної економіки, як Ілон Маск, Даріо Амодей, Крісталіна Георгієва та інші, наштовхнули експертне середовище до подальших роздумів на тему глобальних змін в епоху нових технологій.

Mind уже публікував прогноз податкового адвоката, аудитора і керуючої партнерки Saivena Group Олени Жукової з приводу того, які країни та компанії матимуть «профіт» від ШІ в найближчі 5–10 років.

Тепер же експертка поділилася баченням того, як ШІ змінює логіку оподаткування та як може вплинути на світові податкові системи.

Одним із висновків по слідах обговорень під час WEF 2026 стала необхідність освітніх трансформацій відповідно до вимог нової ШІ-реальності. Проте реформа освіти – лише перший крок. Не менш радикальних змін потребує і світова податкова система. Держави, які не зможуть адаптувати свої податкові моделі, програють.

Зі зміною цього джерела неминуче трансформується економіка, структура доходів і витрат, а разом із ними – і податкова база. Частина звичних податків «помре», натомість з’являться нові.

Які саме податки перестануть працювати?

Передусім – усі податки на працю: не лише зарплатні, а й усі соціальні внески. Це логічно: AGI (artificial general intelligence) зменшує фонд оплати праці, кількість працівників у високодохідних секторах і роль соціальних платежів загалом.

Ілон Маск неодноразово казав, що роботів буде більше, ніж людей, і вони зможуть повністю задовольняти людські потреби. У цьому контексті в мене виникає запитання: скільки людей узагалі працюватимуть і головне – навіщо?

Втім «неефективність» податків не обмежується лише оподаткуванням праці. Втрачає ефективність і класичний корпоративний податок. AGI-компанії мобільні, нематеріальні, легко оптимізуються через IP-структури.

Як наслідок, оподаткування прибутку за місцем реєстрації або управління просто перестає працювати. Найімовірніше, оподаткування рухатиметься такими напрямками:

• оподаткування не праці, а економічної ренти: обчислювальних потужностей, доступу до даних, енергоспоживання дата-центрів. Податковий тезис Давосу: «AGI should be taxed where it consumes real-world resources»;
• оподаткування за принципом використання інфраструктури, насамперед електроенергії, а також – води, землі, мереж. У цьому контексті вже звучать ідеї Маска щодо створення дата-центрів із власною енергосистемою на орбіті Землі. І одразу постає питання: як оподатковувати енергоспоживання дата-центру, якщо він у космосі? Яка юрисдикція? Очевидно, з’являться «позаземні» критерії податкового резидентства.
• замість податків на зарплату зросте роль податків на багатство, приріст капіталу та спадщину. Це буде перехід від «соціальної держави» до «держави капіталу».

Отже, фіскальна архітектура зміниться повністю.

Як зміни в податкових системах вплинуть на різні країни?

У «новому світі» відносно комфортно почуватимуться США – сучасний технологічний лідер. Контроль над ключовими моделями, венчурний капітал, енергетична автономія – усе це дає США величезну перевагу. Як бізнес-система, країна практично готова до AGI, хоча суспільна готовність ще має свої недоліки.

А що з Європою? Тут є величезні нюанси. У ЄС – надмірне регулювання, повільне впровадження інновацій, залежність від зовнішніх технологій. Надто сонна й бюрократична Європа може не встигнути. Бо зміни – дуже швидкі та масштабні. У мене, наприклад, є сумніви, що Євросоюз зможе оперативно перебудувати економічну модель.

До речі, схожі побоювання висловила в Давосі й Крісталіна Георгієва. Вона сказала, що найбільший її страх полягає в тому, що штучний інтелект регулюється недостатньо: «Це відбувається так швидко, а ми не знаємо, як зробити це безпечним. Ми не знаємо, як зробити це інклюзивним. Прокиньтеся, штучний інтелект існує реально, і він змінює наш світ швидше, ніж ми його випереджаємо».

Це – більш європейський погляд: нескінченні слова та страх не встигнути. Маск тим часом виводить десятки тисяч супутників на орбіту й будує там дата-центри. Китай – у шаленому темпі нарощує енергогенерацію.

Яким буде податкове планування в епоху ШІ?

Спрогнозуймо майбутню «податкову оптимізацію». Бо все зміниться. І зміниться радикально. Як саме?

Очевидно, податкове резидентство для компаній визначатиметься вже не «за місцем реєстрації», а за «місцем, де фізично відбувається обчислення». Ну справді: може, Маск не лише геніальний інженер, який переносить енергогенерувальні потужності та дата-центри на орбіту? Може, він робить це й для того, щоб у його компаній не було «планетарного» податкового резидентства – адже «орбітальну ДПС» ще не побудували.

І що тоді виходить? В AGI-бізнесі:

• основна вартість = обчислення + дані + енергія;
• праця – мінімізована;
• прибуток – легко переміщується (а інфраструктура – ні).

Тоді який вигляд матиме майбутній AGI-офшор?

«Офшор майбутній» – ідеальна податкова модель для ШІ-компаній. Це будуть країни:

• з дешевою, стабільною та достатньою енергією: Китай, США (окремі штати), Канада, Норвегія, Туреччина;
• з податковими режимами для R&D та IT, а також із низькою ефективною податковою ставкою – обов’язково з пільгами для інвестицій у дата-центри;
• без агресивного ШІ-регулювання, щоб можна було зростати, масштабуватися та працювати з мінімумом ліцензування;

Тобто виграють країни «дешево та достатньо енергетичні» і регуляторно гнучкі.

Фактично ми стоїмо на порозі створення нового різновиду «ШІ-офшорів» – юрисдикцій, де є дешева електроенергія, стабільні мережі, податкові пільги для серверів і дата-центрів, мінімальні обмеження на обробку даних. Такий собі «офшорний обчислювальний хаб».

Щодо першого запитання, то тут отримала дуже цікавий, подекуди неочікуваний перелік: Туреччина, Близький Схід (ОАЕ, Саудівська Аравія), Північна Європа.

Щодо другого, яке є надзвичайно важливим для України, цікавило, як нам поводитися, якщо ми хочемо жити добре: не виживати, а саме жити гарно. І ChatGPT запропонував «кроки останнього шансу» – що може зробити країна, яка не була лідером у попередніх технологічних хвилях.

Переваги країн «другого ешелону», які можуть і мають бути використані, бо вони дають шанс на розвиток (за версією ШІ). Ці країни:

• не обтяжені старими інститутами (менше профспілок, регуляторних бар’єрів, соціальних зобов’язань);
• готові «торгувати суверенітетом» за інвестиції (запроваджувати податкові канікули, спецрежими, інфраструктурні гарантії);
• мають демографічний потенціал, адже ШІ не скасовує потреби в інженерах, операторах, сервісних екосистемах.

Які країни, на думку ChatGPT, сьогодні перебувають у зоні можливостей?

Це: Туреччина, Польща, В’єтнам, Мексика, Індонезія. Ці держави можуть «вистрілити» не як стартапи, а як платформи для ШІ-економіки.

Податкові моделі в новій ШІ-реальності

Повернімося до податкових моделей. Податкова карта світу формуватиметься вже не кордонами, а інфраструктурою. І фіскальна модель залежатиме від рівня розвитку країни. Умовно їх можна поділити на чотири групи.

1. Найбільш розвинені (і «податково жирні») країни – це так звані обчислювальні держави (Compute States). Вони:

• контролюють дата-центри;
• мають дешеву енергію;
• здатні швидко запроваджувати податкові пільги під compute (обчислення).

Прогнозована податкова модель для таких держав:

• низький податок на прибуток для ШІ;
• податкові канікули на 5–10 років;
• податок, фактично «вшитий» у тариф на електроенергію.

2. Другі за значимістю – «регуляторні держави» (Rule States).

Вони не контролюють compute, зате контролюють ринок і доступ до споживача. Оподаткування в таких юрисдикціях відбуватиметься через цифрові податки, ШІ-ліцензії та подібні інструменти. У таких державах ШІ-бізнес, імовірно, мінімізуватиме свою присутність.

3. Третє коло держав – «фіскальні аутсайдери». Країни, не залучені до ШІ-процесів (обчислень). На них чекають: падіння бюджетних доходів, агресивні податкові експерименти, ризик цифрової ізоляції.

4. І четверті – нові «ШІ-офшори». Юрисдикції, спеціально «заточені» під ШІ-інфраструктуру. Це будуть спеціальні ШІ-зони з мінімальною ефективною податковою ставкою (0–5%), з мінімальним регулюванням. Там, де держава позиціює себе як партнер ШІ-бізнесу.

Найімовірніше, до таких юрисдикцій належатимуть: Туреччина, ОАЕ, Саудівська Аравія, В’єтнам, а також інші країни, які своєчасно зорієнтуються та поставлять собі за мету «піднятися» на ШІ-бізнесі.

Кінець BEPS

BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) був створений для світу, в якому додану вартість генерує людина. У цьому світі прибуток можна «перекладати» між юрисдикціями через IP, функції та ризики.

Це – славнозвісні «три кити BEPS»:

1. людська функція (people functions);
2. економічна присутність (PE, DEMPE);
3. юридичний контроль над IP.

Уся ця конструкція чудово працює, поки код пише людина, рішення ухвалює менеджмент (людина), а IP має «батьків» – людей.

А що відбувається в епоху штучного інтелекту? ШІ ламає всі три базові фундаменти BEPS.

1. Зникає людська функція

ШІ сам створює код, сам оптимізує моделі, сам масштабує бізнес. Ми звикли до головного питання substance: «Де працюють люди?» Але цього питання більше не буде. Ілон Маск взагалі говорить, що працюватимуть виключно роботи, а людство увійде в еру повного достатку – коли людина просто не знатиме, чого ще можна побажати.

2. DEMPE більше не прив’язується до юрисдикції

В еру ШІ це має такий вигляд:

• development – автоматичний;
• enhancement – безперервний;
• maintenance – машинний;
• exploitation – глобальний.

Де це відбувається? Який тут substance? Його просто немає. Немає «офісу з персоналом». Є лише дата-центр, у якому може не бути жодного співробітника.

3. Інтелектуальна власність (IP) перестає бути активом, а стає процесом

ШІ – не патент, не код на GitHub і не «know-how». Це безперервний процес обчислення.

А що BEPS? BEPS не вміє оподатковувати процес. Його цьому просто не вчили. Його створювали для зовсім іншого світу – світу без ШІ.

Що буде замість BEPS? Нова логіка оподаткування. Кардинальна зміна критеріїв:

• джерело вартості: обчислення (замість людей);
• ключовий актив: обчислення (замість IP);
• податкова база: інфраструктурна рента (замість прибутку);
• контроль: фізичний (енергія) замість юридичного.

Усе це – поза межами BEPS.

Хто виграє від смерті BEPS? Ті, хто контролює інфраструктуру та не застряг у BEPS-комплаєнсі. Ті, хто здатен швидко переписувати правила.

Хто програє? Країни з людською, але не інфраструктурною базою. Держави, які роблять ставку виключно на регулювання.

Трансфертне ціноутворення та substance в епоху ШІ

Разом зі смертю BEPS у минуле піде й трансфертне ціноутворення (ТЦУ). Чому? Тому що ТЦУ завжди базувалося на простій ідеї: можна знайти порівнянну операцію між незалежними сторонами. Усі методи ТЦУ (CUP, TNMM, Cost Plus, Resale) потребують незалежних ринкових аналогів.

А для ШІ-бізнесу пошук таких аналогів – неможливий. ШІ взагалі не має аналогів: він працює з унікальними даними, постійно змінює власну модель, самонавчається. А отже:

• CUP – неможливий:
• TNMM – штучний;
• маржинальні діапазони – фікція.

ШІ – це світ унікальних систем, кожна з власною архітектурою. «ТЦУ-порівняність» закінчується. Ми більше не зможемо знайти ані аналога, ані еталона.

Те саме відбувається й із substance. Класичний substance – це: персонал, офіс (з персоналом), ухвалення рішень людиною, контроль ризиків людиною. Усе це логічно доти, доки людина є носієм вартості. Але ШІ нівелює людський критерій, сам ухвалює рішення, сам оптимізує ризики, сам навчається.

Де тепер substance? У юрисдикції з 200 співробітниками? Або на «позаземному» дата-центрі, розміщеному на орбіті, енергія для якого генерується в космосі тисячами супутників – сонячних електростанцій?

Податкові органи бачитимуть «порожні компанії» (сьогоднішні компанії-оболонки), але не бачитимуть алгоритмічного substance.

І це доведеться не просто усвідомити, а прийняти. А головне – переписати правила гри. Податківці більше не аналізуватимуть функції DEMPE (Development, Enhancement, Maintenance, Protection, Exploitation), бо це – людські функції.

Новий податковий аудит ШІ досліджуватиме зовсім інші об’єкти, а саме:

• структуру обчислень;
• власні канали даних;
• енергоспоживання;
• API-архітектуру.

Нові питання податкових органів у епоху ШІ:

• Де фізично працює модель?
• Хто контролює доступ до даних?
• Яка юрисдикція блокує або дозволяє масштабування?

Світ змінюється. Вище – моє бачення світових податкових систем епохи ШІ в контексті гіпотез, висловлених у Давосі. Чи буде саме так – побачимо. Чекати залишилося недовго. Одне знаю точно: у дуже цікаві часи живемо.