Цифрова трансформація держави залежить не лише від технологій, реєстрів чи електронних сервісів. Не менш важливо, чи є в державних інституціях люди, здатні переводити цифрові цілі в управлінські рішення, координувати зміни, будувати команди, працювати з даними, політиками, процесами та партнерами.
Саме із цим завданням працює програма «Цифрова трансформація у публічному врядуванні» національного освітнього проєкту CDTO Campus, який готує лідерів цифрової трансформації для державного сектору, а саме CDTO (Chief Digital Transformation Officer) – керівників, відповідальних за впровадження інноваційних технологій і цифрових рішень у публічному врядуванні.
Як за два роки еволюціонувала ця програма та чого від неї очікувати в майбутньому, Mind розповів Павло Худ, академічний директор CDTO Campus.
Перші навчальні програми CDTO Campus стартували у 2024 році. За два роки проєкт провів чотири ітерації кастомної програми «Цифрова трансформація у публічному врядуванні» і вже випустив 113 лідерів цифрової трансформації. Зараз на програмі навчаються 45 спеціалістів.
За чотири ітерації програма помітно еволюціонувала. Вона починалася як курс, що формував системне розуміння цифрової держави, згодом перейшла до формату роботи з конкретними державними запитами, а нині зосереджена на розвитку інституційної спроможності цифрових лідерів у державному секторі.
Перші дві ітерації програми були побудовані навколо завдання сформувати системне розуміння цифрової трансформації в державі. На той момент для багатьох органів влади цифровізація ще не була окремою управлінською функцією з власними процесами та пріоритетами.
Програма першої когорти тривала 9 місяців і складалася з 14 модулів, які охоплювали ключові компоненти цифрової держави: державну політику, публічну цифрову інфраструктуру, реєстри, електронні послуги, цифрову ідентифікацію, моделі фінансування цифровізації, побудову цифрових команд, відкриті дані, кібербезпеку, захист персональних даних, цифрову культуру, комунікації та цифрову освіту.
Такий підхід дозволяв учасникам побачити цифрову трансформацію як систему взаємопов’язаних елементів − від законодавства і фінансування до сервісів, даних і команд.
Модель оцінювання поєднувала модульні завдання та чотири case studies, які моделювали різні управлінські контексти − регіональний, обласний, національний і міжнародний.
Друга ітерація зберігала цю рамку та продовжувала формувати спільну професійну мову та базове системне розуміння цифрових змін у державному секторі. Проте її тривалість скоротили до 6 місяців, щоб зробити навчання більш динамічним і якісним.
Важливою частиною програми стали випускні проєкти учасників, які вони презентували під час Crash Test Day − спеціальної сесії для тестування ідей, отримання експертного фідбеку та доопрацювання цифрових рішень перед впровадженням.
Третя ітерація помітно відрізнялася від попередніх за своїм навчальним дизайном. Якщо перші дві програми були побудовані навколо системного огляду тем цифрової трансформації, то третя зробила акцент на практичній роботі з державними запитами та розробці рішень.
Навчання було організоване у форматі командної роботи над прикладними кейсами. Учасники працювали з реальними викликами державного сектору − від формулювання проблеми до створення прототипу рішення. У центрі навчального процесу були не лише лекції та практичні модулі, а й спільна робота над проєктами, які мали потенціал для подальшого розвитку в державних інституціях.
Програма завершувалася Demo Day, де команди представляли результати своєї роботи експертам і представникам державних інституцій. Навчальна траєкторія була побудована як послідовний рух від розуміння проблеми до створення proof of concept.
Важливу роль у програмі відігравала методологія дизайн-спринта, яка дозволяла швидко переходити від ідеї до тестування рішень. Учасники працювали з інструментами дослідження користувачів, проводили глибинні інтерв’ю, аналізували дані, формували ціннісну пропозицію продукту, створювали прототипи та перевіряли їх у практичних сценаріях.
Такий підхід значно посилив прикладний компонент навчання. Учасники набували досвіду роботи в команді, взаємодії зі стейкхолдерами, управління продуктом і презентації рішень. Це навички, які безпосередньо пов’язані з реалізацією цифрових проєктів у державному секторі.
Випускники представили свої напрацювання, а органи влади почали впровадження цих рішень на місцях.
Учасники навчання розробили цифрові рішення для центральних органів виконавчої влади – від сервісів для громадян до інструментів, що поліпшують внутрішні процеси держави. Серед таких проєктів:
Окремі команди працювали над рішеннями для соціально чутливих і критично важливих сфер. Зокрема, для Міністерства у справах ветеранів було розроблено цифровий сервіс для підтвердження права на пільговий проїзд та автоматизації компенсацій перевізникам за перевезення ветеранів та членів сімей загиблих захисників і захисниць.
Інший проєкт стосувався цифровізації процесу видачі дозволів на перевезення великогабаритних вантажів для Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
Саме тому формат, у якому відбувалося навчання третьої когорти студентів, буде реалізований у межах CDTO Campus і в майбутньому.
Нинішня версія «Цифрової трансформації у публічному врядуванні» − це комплексна програма навчання та підвищення кваліфікації CDTO центральних органів виконавчої влади й обласних військових адміністрацій. Вона дає практичні інструменти для управління змінами, командами, стратегією, даними та цифровими проєктами − від ідеї до впровадження.
Програма виходить із ключового виклику цифрової трансформації держави: розриву між задекларованими цілями реформ і реальною спроможністю інституцій ці зміни впроваджувати.
Відповідно змінився і зміст навчання. Фокус програми − не на окремих технологіях, а на лідерстві, управлінні змінами, стратегічному плануванні, побудові цифрових команд, управлінні проєктами, роботі з даними, кібербезпеці, штучному інтелекті, комунікаціях і взаємодії з партнерами.
Цифрова трансформація розглядається не як набір інструментів, а як повноцінна управлінська функція, яка потребує чітких ролей, процесів і механізмів реалізації.
У цій моделі освіта спрямована не лише на розвиток компетентностей окремого учасника, а й на впровадження змін у самих інституціях. Очікується, що учасники працюватимуть із реальними викликами власних організацій, застосовуватимуть інструменти програми в роботі та поступово змінюватимуть управлінські практики.
Навчання на програмі вже розпочалося, студенти працюватимуть шість місяців у гібридному форматі – онлайн та офлайн – і розроблятимуть власні рішення для органів влади.
Одним із ключових елементів програми став capstone-проєкт − підсумкова трансформаційна ініціатива, над якою кожен учасник працює протягом усього навчання.
Це власний проєкт цифрової трансформації в межах інституції учасника. У процесі роботи потрібно визначити проблему, сформулювати трансформаційну мету, побудувати дорожню карту, модель governance та систему метрик результату.
У такій моделі навчання безпосередньо інтегрується в управлінську практику. Підсумкова оцінка базується не лише на засвоєнні матеріалу, а й на здатності використати інструменти програми для запуску змін у власній організації.
Крім того, у навчальний дизайн було інтегровано ШI-асистента. Роль ШІ тут − підтримувати учасників між модулями, допомагати працювати над власними трансформаційними ініціативами та переводити навчальні інсайти в конкретні управлінські кроки.
Завдяки загальному огляду програми в усіх ітераціях видно її послідовний розвиток − від курсу про цифрову трансформацію до освітньої інфраструктури для цифрових лідерів державного сектору.
Це свідчить про розвиток не лише самої програми, а й підходу до освіти в публічному секторі.
Освіта перестає бути додатковим елементом реформ, а стає одним із механізмів їх реалізації.
Цифрова трансформація держави рідко зупиняється через нестачу ідей. Частіше проблема полягає у слабкій координації, нечітких пріоритетах, розмитих ролях, недостатній роботі зі стейкхолдерами або складності закріплення змін після запуску.
Саме тому програми для цифрових лідерів у державному секторі мають виходити за межі розмов про технології чи сервіси. Еволюція програми «Цифрова трансформація у публічному врядуванні» показує, що CDTO Campus поступово змістив акцент із передачі знань на створення умов для реальної зміни управлінської практики.
У цьому сенсі головний результат розвитку програми полягає в тому, що програма дедалі точніше відповідає на ключове питання цифрової трансформації держави: не що саме потрібно цифровізувати, а хто і як саме має провести ці зміни всередині інституцій.