Кредитний ринок України перебуває на етапі структурної трансформації. Як свідчать відповідні дані за рік (з I кварталу 2025 року до I квартал 2026 року), відбулася суттєва переорієнтація кредитів між галузями, банки активніше сконцентрувалися на великому бізнесі та перейшли від коротких «швидких» грошей до фінансування триваліших інвестиційних або операційних циклів. Також фіксується тенденція, коли з кредитного поля вимивається мікробізнес.
Крім того, банкіри зазначають, що держава своєю нинішньою фіскальною та монетарною політикою створює тиск на капітал і залишає корпоративне кредитування залежним від бюджетних вливань. Такий підхід ставить під питання здатність банківської системи фінансувати відновлення економіки в принципі.
Які ще тенденції впливають на кредитування бізнесу та чого підприємцям очікувати далі з огляду на поточні умови й монетарну політику Національного банку, у межах спецпроєкту «Бізнес і банки: діло кредиту» Mind розповів Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків.
Загальний обсяг кредитування за останній рік зріс з 804,41 млрд грн до 811,49 млрд грн: тобто приріст становить приблизно 0,88%. Про це свідчать дані НБУ про кредити, надані нефінансовим корпораціям станом на 1 квітня 2025 року та 1 квітня 2026 року.
Попри незначне зростання загальної суми, відбулася суттєва переорієнтація кредитів між галузями. Сталися структурні зміни, зокрема, у таких сферах:
| Торгівля та ремонт авто | Залишається найбільшим сектором, проте демонструє значне падіння. Частка в портфелі скоротилася з 40,33% до 33,25%, а сума зменшилася на 54,58 млрд грн. |
| Переробна промисловість | Показала найбільше зростання. Сума кредитів зросла з 156,26 млрд грн до 198,35 млрд грн, що збільшило її частку в портфелі на 5 в. п. (до 24,44%). |
| Сільське господарство | Стабільно зростає. Обсяг збільшився на 32,39 млрд, а частка зросла з 14,02% до 17,89%. |
| Операції з нерухомим майном | Спостерігається суттєве скорочення кредитування – сума впала з 51,47 млрд грн до 35,63 млрд грн (частка знизилася з 6,40% до 4,39%). |
| Професійна та наукова діяльність | Обсяг кредитування зріс більш ніж удвічі – з 8,19 млрд грн до 17,98 млрд грн. |
| Будівництво | Відбулося значне зниження – на 6 млрд грн (з 2,51% до 1,75%). |
Ці дані свідчать, що пріоритети кредитування змістилися від торговельних операцій і нерухомості в бік реального сектору виробництва (переробна промисловість) та агропромислового комплексу. Це може свідчити про структурну перебудову економіки або зміну ризикових апетитів банківського сектору.
Щодо кредитування суб’єктів господарювання залежно від їхнього розміру, то тут можна виділити тенденції за такими ключовими показниками.
1. Загальна динаміка:
2. Зміни за сегментами бізнесу:
3. Аналіз мікропідприємництва
Сегмент мікробізнесу демонструє різноспрямовані тренди залежно від рівня доходу
Якщо підсумувати, то в аспекті залучення кредитів залежно від розміру суб’єктів господарювання спостерігаються такі тенденції:
| Концентрація на великому бізнесі | Банківський сектор став активніше кредитувати великих гравців, що може бути пов'язано з нижчими ризиками або реалізацією масштабних інвестиційних проєктів. |
| Криза мікрокредитування | Суттєве падіння заборгованості в сегменті мікропідприємств (особливо з доходом до 50 тис. євро) свідчить або про масове погашення кредитів, або про значне обмеження доступу до нового фінансування для найменшого бізнесу. |
| Стабільність малого бізнесу | На тлі падіння мікросегмента малий бізнес демонструє здорове зростання. |
Аналіз даних, що відображає обсяг кредитної заборгованості в розрізі розміру суб’єктів і строків кредитування (2025–2026 роки), свідчить про такі тренди.
1. Подовження строковості кредитного портфеля
Спостерігається чітка тенденція до збільшення строків кредитування.
2. Домінування великого та середнього бізнесу
Ринок продовжує концентруватися навколо великих гравців:
3. Критичне скорочення короткострокового мікрокредитування
Найбільш разюча зміна відбулася в сегменті мікропідприємництва (річний дохід до 50 тис. євро):
Загалом зазначені вище тенденції свідчать про стабілізацію та «подорослішання» кредитного ринку: банки переходять від коротких «швидких» грошей до фінансування триваліших інвестиційних або операційних циклів (1–5 років).
Однак цей позитивний тренд супроводжується вимиванням мікробізнесу з кредитного поля, особливо в частині короткострокової ліквідності. Основними бенефіціарами кредитування залишаються великі компанії та середній бізнес, які мають доступ до ресурсів на строк понад рік.
Прогнози на поточний рік свідчать про те, що кредитний ринок України перебуває на етапі структурної трансформації. Після значного зростання портфеля у 2025 році (на 18,4%), 2026 року очікується подальша стабілізація з акцентом на довгостроковість і ринкові умови.
Нижче – деталізований прогноз за ключовими параметрами:
| 1. Загальні обсяги та динаміка |
|
||||
| 2. Галузева структура |
На основі поточної динаміки, пріоритетними у 2026 році залишаться галузі, що забезпечують життєдіяльність країни та експортний потенціал:
|
||||
| 3. Формати бізнесу: великі компанії vs МСБ |
|
||||
| 4. Строковість кредитів |
|
Якщо підсумувати прогнози: у 2026 році кредитний портфель стане більш «важким» (довгим за строками) і сконцентрованим у реальному секторі виробництва. Головним викликом залишиться доступність кредитів для мікробізнесу, який зараз вимивається з ринку через високі ставки та ризики.
Будуючи прогнози щодо майбутнього ринку бізнес-кредитування в Україні, варто також врахувати, як на нього впливають монетарна політика НБУ та фіскальна політика держави взагалі (мається на увазі податок на прибуток на рівні 50%), а також субсидовані (державні) програми й гарантії міжнародних партнерів.
Вплив зазначених чинників на корпоративне кредитування створює складну екосистему, де державні стимули й міжнародна підтримка намагаються компенсувати жорсткі монетарні та фіскальні обмеження під час воєнного стану.
Ось детальний аналіз того, як ці компоненти взаємодіють між собою (та чим є по суті):
1. Субсидовані державні програми та гарантії (стимулятори)
Державні програми (наприклад, «Доступні кредити 5-7-9%») і портфельні гарантії від міжнародних фінансових організацій (МФО, таких, як ЄБРР чи Світовий банк) зараз є «рятувальним колом» для ринку.
2. Монетарна політика НБУ (регулятор вартості та ліквідності)
Монетарна політика діє як основний обмежувач або акселератор через вартість грошей.
3. Фіскальна політика: податок на прибуток 50% (фактор гальмування)
Тимчасове (або вже сприймане як постійне) підвищення податку на прибуток банків до 50% має прямий негативний вплив на потенціал кредитування.
Фіскальна політика, зокрема плани підвищити ставки податку на прибуток банків до 50%, зменшує можливості фінустанов щодо нарощення капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку. Це обмежує їхній потенціал для розширення кредитування економіки в середньо- та довгостроковій перспективі. Таким чином, пріоритет короткострокового збільшення бюджетних надходжень може супроводжуватися зниженням спроможності банківської системи підтримувати інвестиційне відновлення економіки.
Водночас жорсткі монетарні умови, зокрема високий рівень процентних ставок, підвищують вартість кредитних ресурсів і посилюють вимоги до фінансової стійкості позичальників. Це звужує коло підприємств, здатних залучати банківське фінансування на прийнятних умовах.
За таких умов у довгостроковій перспективі корпоративне кредитування може залишатися значною мірою залежним від державних програм підтримки та бюджетних стимулів. Для формування стійкого ринкового зростання кредитування доцільним є поєднання збалансованої фіскальної політики, яка не стримуватиме капіталізацію банків, з поступовим пом'якшенням монетарних умов у міру зниження інфляційних ризиків.
Якість портфеля: банки очікують, що якість корпоративних кредитів залишиться стабільною попри складну макроекономічну ситуацію та енергетичну кризу.