З полиць зникають молочка й сигарети: удари рф по складах зламали логістику українського ритейлу

російські удари по розподільчих центрах великих торговельних мереж і виробників уже позначилися на асортименті українських магазинів.

Найбільше проблем виникає з молочною продукцією, дитячим харчуванням, охолодженим м’ясом і рибою та тютюновими виробами.

Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна.

Водночас йдеться переважно не про нестачу самого товару, а про розрив ланцюгів його доставки до магазинів.

Після атак на розподільчі центри Fozzy Group та Novus у мережах «Сільпо» та «Фора» тимчасово скоротився асортимент окремих категорій. Постраждали також потужності виробників, зокрема Danone, Lactalis і Яготинського молокозаводу дитячого харчування.

Проблеми виникли й у тютюновому сегменті. У Japan Tobacco International визнали, що знищення розподільчих центрів стало для торговельних мереж серйозним викликом і потребує перебудови логістичних процесів. Philip Morris Ukraine своєю чергою шукає альтернативні способи доставки продукції до магазинів.

Українська роздрібна торгівля десятиліттями будувалася навколо великих розподільчих центрів. Виробник відправляє товар не в сотні чи тисячі магазинів, а на один логістичний вузол мережі, звідки продукція вже розподіляється по торгових точках.

Коли такий вузол знищують, виходить із ладу не один склад – порушується ціла система постачання.

Особливо вразливими є товари з коротким строком придатності, для яких критично важлива холодова логістика. Тому саме молочна продукція, м'ясо, риба та дитяче харчування першими стикаються з перебоями.

Водночас виробничі потужності продовжують працювати. Тобто проблема зараз полягає не в тому, що Україна перестала виробляти достатньо продукції, а в тому, що частину виробленого товару стало складніше доставити до конкретної полиці.

На перший погляд, очевидним рішенням було б відмовитися від розподільчих центрів і возити продукцію безпосередньо від виробника в магазини.

Але, як пишуть оглядачі РБК-Україна, для більшості компаній така модель практично нереальна.

За оцінкою Спілки молочних підприємств України, близько 75% виробників не мають необхідного автопарку та персоналу, щоб регулярно доставляти невеликі партії товару до сотень торгових точок. Для великих мереж це означало б ще й різке збільшення кількості автомобілів, які щодня заїжджають на магазини.

Тому DSD-модель – direct store delivery – може бути лише тимчасовим рішенням для окремих маршрутів і категорій товарів.

У короткостроковій перспективі споживачі можуть бачити менше товарів на полицях, менший вибір брендів та їхню заміну альтернативними товарами.

Додаткові логістичні витрати також створюють ризик подорожчання продукції. Водночас учасники ринку наголошують: зараз немає підстав говорити про дефіцит продуктів.

Український ритейл намагається відновити постачання через альтернативні розподільчі центри, дистриб'юторів та інші маршрути. Проте швидкість відновлення асортименту залежатиме від того, наскільки швидко компанії зможуть перебудувати пошкоджені ланцюги постачання.

Бекграунд. Нагадаємо: у Мінагрополітики запевнили, що дефіциту продовольства в Україні немає. Міністр Тарас Висоцький повідомив, що до 40% втрачених розподільчих потужностей можна відновити порівняно швидко.