Корпорація кіборгів: шведський Epicenter масово імплантує чипи в співробітників
За допомогою цих мікрочипів можна відчиняти двері, відправляти документи на друк та користуватися власною кредиткою
150 працівників стокгольмського інноваційного офісного комплексу Epicenter вживили в підшкірний шар своїх долонь мікрочипи, що дозволяють дотиком руки відмикати дверні замки і управляти офісною технікою. Цей масовий експеримент дозволить протестувати технологію «Великого брата», яка істотно спростить людям життя, але позбавить його приватності.
Імплантат, що вживляють, розміром з два рисових зернятка (12 x 2 мм). Це мініатюрний датчик із вбудованим елементом живлення в корпусі, відносно якого не виникає реакції відторгнення живою тканиною, з гладкого та міцного скла. За допомогою шприца цей мікрочип уводять у підшкірний шар між великим і вказівним пальцями руки. Далі починається магія.
Активуючись безпосередньо біля таких об'єктів, як автоматичні турнікети або зчитувачі кредитних карт, імплантат дозволяє простим наближенням руки виконати безліч тих повсякденних операцій, для яких люди зазвичай використовують ключі, смартфони, клавіатури, електронні перепустки та платіжні картки.
«Ми хочемо розібратися в цій технології до того, як великі корпорації та уряди прийдуть до нас і скажуть, що ми повинні імплантувати чипи – вживити імплантати для обліку сплати податків, Google-імплантати або Facebook-імплантати», – каже організатор міжнародної кампанії з імплантації чипів радіочастотної ідентифікації добровольцям, глава Шведської асоціації біохакінга BioNyfiken Ханнес Сьоблад.
«Технології вже стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Сьогодні ми постійно повинні вводити пін-коди та паролі. А якщо вже так, то хіба не простіше виконувати аутентифікацію простим дотиком руки? Це ж логічно. Люди вже давно імплантують у своє тіло електрокардіостимулятори та інші прилади, набагато серйозніші, ніж маленький чип, що здатний взаємодіяти із зовнішніми пристроями», – аргументує Ханнес Сьоблад назрілу необхідність заміни пластикових карт на підшкірні імплантати.
Функціональні можливості мікрочипів, що імплантуються співробітникам технологічного центру Epicenter, поки що скромні. Вони зводяться до відчинення дверей у офісах, управління принтерами та придбання фруктових напоїв у торгових автоматах. Проте понад 150 осіб з приблизно 1000 працівників компанії добровільно забажали імплантувати собі під шкіру сторонні «рисові зерна».
За словами виконавчого директора Epicenter Патрика Местертона, співробітників його компанії спонукає вживляти імплантати їх зручність і постійна доступність. На відміну від звичайних ключів або пластикових карт, підшкірні чипи не потрібно шукати у кишенях, їх дуже складно загубити і неможливо забути.
Розробники «розумних імплантатів» запевняють, що роблять лише перші кроки на великому і перспективному шляху. В майбутньому підшкірні мікрочипи зможуть служити не тільки особистим цілям, але й інтересам громадської безпеки. Наприклад, імплантат, що відстежуватиме функціональний стан організму, може не дозволити людині завести автомобіль, якщо у неї підвищений рівень алкоголю в крові.
Чим досконалішими ставатимуть імплантати, тим більше загострюватимуться етичні та релігійні дилеми, пов'язані з їхнім використанням. За словами мікробіолога стокгольмського Каролінського інституту Бена Ліббертона, люди з імплантованими чипами можуть стати більш уразливими до хакерських атак.
«З електроніки, вмонтованої в тіло, можна отримати зовсім інші дані, ніж ті, що знаходяться на смартфонах або персональних комп'ютерах людей. Концептуально, ви зможете отримувати точну інформацію про здоров'я людини, про те, в яких місцях та в який час вона перебувала, скільки хвилин пропрацювала і скільки робочого часу провела на перекурах та в туалеті. Постає велике питання: якщо ці дані будуть зібрані, куди вони потраплять, хто їх використовуватиме і з якою метою», – розмірковує Бен Ліббертон.
Прагнення шведського офісного центру Epicenter стати ультрасучасним технологічним «хабом» надихає і лякає одночасно. Супротивники імплантатів непокояться, що приклад шведів можуть наслідувати компанії і держструктури, чиї помисли не такі чисті. Цілком ймовірно, що підшкірні мікрочипи удосконалюватимуться так само стрімко, як смартфони, що з'явилися лише 10 років тому. Тоді зовсім скоро керівників почне спокушати думка зробити вживляння імплантатів обов'язковою умовою прийому на роботу заради можливості відслідковувати «кожен крок» своїх співробітників.
