Як розшукати активи за допомогою соціальних мереж
Чим корисний Facebook, Twitter та Instagram для розшуку та повернення виведених активів
24 травня 2017 року в Києві відбувся Форум з розшуку активів, організований виданням «Юридична практика». У зв’язку з ліквідацією декількох десятків українських банків, проблема виведених активів стала ще більш актуальною і це послужило поштовхом до розвитку доволі нового напряму, який носить назву «Asset tracing» (з англ. «розшук активів»). Дуже часто для успішного розслідування необхідно залучати іноземних експертів та фахівців з різноманітних сфер: юристів, аудиторів, бухгалтерів, детективів та представників правосуддя. Особливого успіху в цьому напряму досягла Великобританія, де через суд можна добитися розкриття даних про боржника та його активи, а потім накласти на них арешт.
У рамках форуму Патрік Гілл, старший директор K2 Intelligence, провів майстер-клас на тему розшуку активів за допомогою соціальних мереж, та поділився досвідом Великобританії з цього питання. Чим корисний Facebook, Twitter та Instagram для розшуку активів – читайте в матеріалі Mind.
В інтернеті все частіше з’являються добірки фотографій розкішного життя дітей та дружин «бідних» українських політиків і бізнесменів, у яких в податкових деклараціях одні прочерки. І доки ці фотографії лише пасивно обурюють українську спільноту, британські юристи навчилися відновлювати справедливість, використовуючи такі матеріали для повернення «схованих» активів.
Інформацію з соціальних мереж зовсім нещодавно почали використовувати у розслідуваннях, пов’язаних з розшуком та поверненням активів, проте вони є дуже корисним джерелом зачіпок. Наразі вони є визнаною складовою так званої розвідки на основі відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT). Їх використовують як правоохоронні органи, так і у приватних розслідуваннях.
Соціальні мережі дають гарне уявлення про поведінку та стиль життя людей. І навіть ті, хто дуже ретельно слідкує за тим, що потрапляє про них в інтернет, іноді можуть випадково надати зайву інформацію про себе. Крім того, дуже важко стерти свій інформаційний слід, тому навіть якщо підозрюваний «почистив» свій профіль, бо знає, що до нього зараз прикута увага правоохоронних органів чи детективів, він міг мати більш «активне» соціальне життя раніше, коли необхідності в анонімності було менше. А інтернет приховує дуже багато архівної інформації.
Важливо зазначити, що зазвичай ті, хто задіяний у злочинних операціях, ведуть більш потайний спосіб життя. Втім, якщо у своєму профілі можна відредагувати налаштування приватності, то контролювати інших людей майже неможливо. Вони можуть поставити тег, текстово позначити людину в пості, або ж навіть привітати публічно з днем народження, надаючи інформацію, яка могла бути недоступна до цього. Ці часточки інформації можуть стати чудовою зачіпкою та надати більш комплексного розуміння про життя людини, яка потенційно може бути задіяна у махінаціях.
Особливим джерелом інформації є діти, яким дуже важко пояснити, чому не можна викладати в інтернет фотографії нової машини, яхти чи будинку. Крім імен родичів, місця проживання та іншої базової інформації, можна також дізнатися, куди підозрюваний планує поїхати найближчим часом, та навіть почитати про роздуми та життєві принципи, які до появи соціальних мереж можна було дізнатися хіба що під час особистої розмови.
Патрік Гілл поділився декількома прикладами, коли соціальні мережі сприяли прориву в розслідуваннях. У першій історії його компанія знайшла в одній з соціальних мереж фотографію підозрюваного, який стояв навпроти будинку в Іспанії. Їм вдалося відслідкувати точне розташування цього будинку за допомогою тегу, а згодом і підтвердити, що ця людина дійсно є власником будинку. Стеження, допити та інші традиційні способи розслідувань навряд чи привели б до цього будинку, бо підозрюваний рідко туди їздив.
У другому прикладі зачіпкою стала фотографія з Instagram, на якій була виставлена геолокація однієї з вулиць Лондона. На фото було видно вуличний вказівник з поворотом праворуч, за допомогою якого компанія вирахувала квартал та будинок. Перевірка власника підтвердила, що контактною особою є помічник одного з членів сім’ї підозрюваного, і це допомогло довести їхній зв’язок з даною нерухомістю. Сім’я підозрюваного ж стверджувала на початку, що жодної нерухомості у Британії не має.
Патрік Гілл, старший директор K2 Intelligence
Кожна соціальна мережа для подібних розслідувань корисна по-різному.
Facebook через свою надмірну популярність є одним з найкращих джерел інформації. По-перше, тут можна знайти базову інформацію про користувача – контактні дані, такі як телефон та e-mail, дату народження, місце проживання, компанії, в яких людина працювала раніше. На перший погляд здається, що інформація дуже проста, але на ранніх стадіях розслідування вона може бути надзвичайно корисною.
По-друге, фотографії користувача можуть стати гарним індикатором того, де і як людина проводить час, та яку приватну власність має.
У разі, коли користувач має декілька зареєстрованих профілів, пошук у Facebook стане в нагоді. За номером телефона чи e-mail іноді можна знайти всі профілі, які до них прив'язані. Це може вирішити проблему, коли користувач використовує вигадане ім’я.
Є техніка, за допомогою якої можна побачити список друзів, навіть якщо він прихований. Потрібно створити новий профіль, за його допомогою знайти потрібну людину, додати її в друзі, а потім одразу ж відмінити запит. Потім натиснути «знайти друзів» – і перед вами з’явиться список друзів потрібної вам людини. Ця техніка працює не завжди, але вона варта того, щоб спробувати. Також можна ввести імена двох користувачів і таким чином іноді отримати перелік їхніх спільних друзів. Це допомагає визначити потенційно пов’язаних осіб.
Патрік Гілл радить для таких розслідувань заводити нові аккаунти, а не користуватися власними. Соціальна мережа LinkedIn, наприклад, показує, хто заходив на вашу сторінку. Але навіть у Facebook, який цього не робить, після того як ви зайдете на сторінку іншого користувача, система згодом пропонуватиме йому додати вас у друзі.
У цій мережі можна знайти старі та навіть видалені твіти, наприклад, за допомогою таких сервісів, як undetweetable.com. Цей сервіс уже заблоковано, але те, що зберігалося до моменту блокування, ще можна знайти. Перших та останніх доданих друзів можна знайти за допомогою tweettunnel.info.
Twitter також корисний для знаходження пов’язаних людей: друзів, партнерів чи членів родини.
Видалення аккаунту в Twitter не означає видалення твітів, які були з нього зроблені. Через Google іноді можна знайти кешовані версії сторінок.
У нагоді також може стати сервіс GeoSocialFootPrint, який малює «відбиток» людини згідно її переміщень та публікацій з різних місць.
INSTAGRAM та аналіз фотографій
Пошук через Instagram може викликати труднощі, але є сервіси на кшталт web.stagram.com, які можуть стати в нагоді.
За допомогою фотографій у соціальних мережах часто можна відслідкувати, де саме і навіть яким пристроєм це фото було зроблено, а потім знайти інші фотографії, які були зроблені тим самим пристроєм. За допомогою реверсивного пошуку фото можна визначити інші сервіси, якими користується людина.
