У понеділок, 29 травня, директор інтернет-магазину «Розетка» Владислав Чечоткін написав у себе на сторінці в Facebook про те, що відтепер митниця забороняє фізособам ввезення в Україну товарів, права на торговельні марки яких заявлені в митному реєстрі. І хоча він уточнив, що поки покупці зіткнулися лише з затримками посилок з телефонами китайських марок Meizu і Xiomi протягом останніх двох тижнів, в інтернеті з'явився великий перелік іноземних брендів, які нібито вже підпадають під заборону. Водночас жодних офіційних повідомлень про заборону представники ДФС (Державної фіскальної служби) не публікували. Пізніше у фіскальній службі спростували інформацію про наявність якихось заборон на ввезення посилок фізособами. Однак, за словами Чечоткіна, митники діють на підставі негласної, але суворої інструкції.
У розпорядженні Mind опинився лист на адресу ДФС від Вікторії Цитович – у реєстрі об'єктів прав інтелектуальної власності вона значиться як представник правовласника ТМ Meizu, а раніше працювала в «Цитрус-Трейд» (інтернет-магазин «Цитрус» до недавнього часу називав себе єдиним офіційним продавцем цього бренду в Україні). Митний реєстр діє в Україні з 2007 року і містить інформацію про бренди і торгові марки, які захищені авторським правом, а також про офіційних представників цих брендів у нашій країні.
У листі Цитович повідомляє про відомі їй факти контрафактних поставок в Україну телефонів Meizu з Польщі та вимагає вжити заходів для захисту інтелектуального права. І хоча про контрабанду в листі не йдеться, Чечоткін вважає, що об'єктом атаки в даному випадку стала незаборонена законом крос-бордерна торгівля. Саме на підставі цього листа, а також аналогічного листа щодо бренда Xiomi, ДФС затримує посилки, які в тому числі замовили за кордоном покупці через сайт «Розетки», говорить він. «Такі норми «захисту» митницею прав інтелектуальної власності в Україні існують давно. Але вперше такий спосіб застосовується стосовно фізичних осіб, кінцевих покупців», – обурюється директор «Розетки».
У коментарі Mind Вікторія Цитович підтвердила наявність листа, але акцентувала, що ця дія спрямована виключно на боротьбу з контрафактом (підробками бренда). «Офіс торгового представництва США видає щорічну редакцію звіту Special 301, присвяченого захисту прав інтелектуальної власності у світі. Україна, як і минулого року, залишається в списку Priority Watch List разом з ще 11 країнами. Наявність України в цьому списку – сигнал для міжнародних брендів пильно стежити за захистом інтелектуальної власності тут», – говорить вона.
Коментар же ДФС щодо цієї ситуації не можна назвати ані підтвердженням, ані спростуванням інформації про затримки посилок фізосіб. «Обмеження можливі на вимогу правовласників або їхніх представників. Затримка відбувається лише в разі, якщо продукція контрафактна або її походження не вдалося встановити», – наводить прес-служба ДФС слова директора департаменту організації митного контролю Олексія Василенка. Водночас твердження про те, що на ввезення посилок фізособами є якісь заборони, він категорично спростував. «Митницям не надходили такі вказівки ані письмово, ані усно», – запевняє Василенко.
Mind звернувся до представників інших інтернет-магазинів з питанням про те, чи стикалися вони останнім часом з будь-якими претензіями митниці або з затримками з боку постачальників, пов'язаними зі зверненнями правовласників. «У нас поки прецедентів не було», – каже Андрій Логвин, директор онлайн-магазину – шопінг-клубу modnaKasta. «Ніяких затримок немає, але ми або імпортуємо продукцію самі, або купуємо в офіційних уповноважених постачальників», – зазначає директор Goodwine Володимир Шаповалов.
Серед магазинів, які, за аналогією з «Розеткою», намагаються використовувати можливості крос-бордерної торгівлі та маркет-плейса – магазин онлайн-електроніки F.ua. «На сайті F.ua ми теж зараз проводимо експеримент з розміщенням товарів від партнерів з-за кордону. До нього ми підключили не такі поширені бренди, як смартфони Meizu і Xiaomi, передусім через те, що з економічних міркувань це не є доцільним. Проводимо експеримент в інших продуктових групах. Щодо них інформації про проблеми з поставками не надходило», – говорить Дмитро Покотило, керуючий партнер магазину F.ua. Дмитро Басов, директор MoYo, сказав, що у його магазину також немає проблем, оскільки компанія працює лише з офіційними представництвами компаній-виробників.
Але вогонь все-таки є – як мінімум в емоціях кінцевих споживачів. Оливи до нього підливає недавня інформація про те, що ДФС втручається в роботу «Нової Пошти», зокрема роботу відділу міжнародної доставки. У компанії заявили, що необґрунтоване втручання співробітників податкової протягом минулого робочого тижня призвело до затримок отримання посилок замовниками. Але в коментарі Mind у прес-службі повідомили, що не вважають претензії податківців якось пов'язаними зі зверненням правовласників. «На нашу думку, ці події між собою не пов'язані», – кажуть у прес-службі. Також там уточнили, що факти втручання і перешкоди роботі тривали з 18 по 29 травня, проте вже на 30 травня вони припинилися. Учасники ринку говорили про те, що з проблемами з митницею останнім часом зіткнулась і поштово-логістична компанія «Міст-Експрес», однак перевірити цю інформацію не вдалося: її представники на момент публікації не вийшли на зв'язок. В мережі у коментарях до новини зустрічались підтвердження від споживачів про затримки їх посилок, але достоменно невідомо, чи пов'язані вони із додатковими перевірками митниці.
Варто відзначити, що між магазинами «Розетка» і «Цитрус» уже якось спалахував публічний конфлікт на ґрунті прав продажу китайського телефону Meizu. У червні минулого року директор з маркетингу «Цитруса» Віктор Шолошенко звинуватив «Розетку» в продажах контрафактних телефонів, оскільки, за його словами, тільки «Цитрус» є єдиним авторизованим продавцем цього бренда в Україні. Щоправда, у присвяченому цим звинуваченням прес-релізі співробітники «Цитруса» послалися на представника Meizu Філіпа Лі, якого, як пізніше з'ясували журналісти, у природі не існує. У «Цитрусі» визнали помилку. Проте підкреслили, що це не заперечує того факту, що їхні телефони Meizu в Україні є оригінальними і легальними, а ті, що на «Розетці» – ні.
Владислав Чечоткін у свою чергу впевнений, що переваги крос-бордерної торгівлі, якими користується також і «Розетка» як маркет-плейс, дозволяють покупцям купувати ті ж самі оригінальні телефони, але за нижчими цінами. «Через те що в Україні розмите законодавство в галузі інтелектуального права, питання дозволу на продаж зводиться до розподілу продавців на бажаних і небажаних. Це призводить до штучного обмеження конкуренції, і в результаті – того, що різниця в цінах у нас і у розвинених країнах божевільна, іноді вдвічі», – стверджує власник «Розетки». Він вважає, що через те ж недосконале законодавство схема отримання права на представлення торгової марки в Україні є корупційною і не гарантує споживачеві захисту від контрафакту.
Отримати коментар від представників «Цитруса» не вдалося, вони не відповідали на дзвінки і запити. До речі, за інформацією Mind, магазин нещодавно втратив право ексклюзивно представляти бренд Meizu в Україні через напругу у відносинах з правовласником, і китайський виробник виходить на український ринок самостійно. Не виключено, що саме з цим пов'язана активізація представників бренда щодо захисту своїх інтелектуальних прав. Вікторія Цитович не стала коментувати цю інформацію, повідомивши, що питання комерції та торгівлі не входять до сфери її компетенції, і вона відповідає лише за захист інтелектуальних прав. Mind також звернувся до pr-служби, що представляє інтереси Meizu в Україні, однак відповідь від неї поки не отримано.
Ситуація із затримкою митницею посилок фізичних осіб має дві площини – питання боротьби з контрафактом (захист прав власності) і контрабандою. В обох випадках українське законодавство влаштовано так, що будь-яка із зацікавлених сторін має можливості трактувати закон на свою користь або використовувати лазівки в ньому. Багато хто сприйняв новину про блокування митницею приватних посилок як черговий виток боротьби між офіційними виробниками та їхніми дистриб'юторами, з одного боку, і ритейлерами, що використовують альтернативні легальні чи напівлегальні канали поставки, – з іншого.
Нагадаємо, останнього разу офіційні представники брендів програли свій раунд. Асоціація підприємств інформаційних технологій (АПІТУ), що представляє їх інтереси, минулого року зареєструвала законопроект про зниження неоподатковуваного ліміту для приватних посилок зі 150 до 22 євро, мотивуючи це тим, що приватні посилки є одним з каналів «паралельного» (в обхід офіційних постачальників) імпорту. Ритейлери називають це дозволеною в більшій частині світу транскордонною торгівлею, яка дозволяє в тому числі замовляти громадянам товари у зарубіжних магазинах. Пізніше законопроект був відізваний.
Звернення до органів митниці з вимогою захисту своїх інтелектуальних прав – ще один інструмент боротьби з неакредитованими постачальниками. Однак використання цього інструмента впирається в недосконалість українського законодавства в цій сфері. Його визнають і в АПІТУ. «Можливо, мета цього інформаційного закиду (список нібито заборонених до ввезення приватними особами брендів. – Mind) – показати недоліки існуючої системи митного контролю та в жодному разі не допустити можливих змін у законодавстві, які посилять і вдосконалять контроль за перетином митного кордону України фірмових (таких, що містять торгові марки) імпортних товарів, а що найголовніше – які демотивують контрабанду», – говорить юрист Олександр Мамуня, партнер ЮФ AEQUO, що представляє інтереси Асоціації.
Про які зміни йдеться та про які недоліки законодавства говорять обидві сторони? У світі є два основних принципи вичерпання інтелектуальних прав (тобто контролю правовласника за товарами свого бренда), пояснюють юристи. Перший – міжнародний (правовласник не має права забороняти використання ТМ після введення товару в цивільний обіг), другий – національний (право власності на ТМ вичерпується тільки після введення товару в цивільний обіг правовласником на території конкретної держави). Суперечності у трактуванні закону дозволяють вважати, що в Україні діє міжнародний принцип, прийнятий в більшості розвинених країн. Це означає, що власник бренда втрачає всі права і не може обмежувати переміщення або перепродаж товару після того, як товар проданий.
Однак лобісти виробників і провідних світових брендів, які зацікавлені в тому, аби контролювати продажі своїх товарів та ціни на них, ініціюють закріплення в Україні національного принципу. На нього, власне, і посилається сьогодні митниця, реагуючи на звернення правовласників. Існування митного реєстру правовласників дає ДФС підстави трактувати діючий принцип вичерпання прав як національний. Остаточно він буде закріплений у законі в тому разі, якщо буде прийнятий законопроект 5419, зареєстрований у ВР у листопаді минулого року. Цю поправку ініціювали представники АПІТУ. Щоправда, її підтримують представники не всіх компаній, що входять до асоціації. «Повноцінне застосування правил принципу національного вичерпання авторських прав матиме негативний вплив (на ринок роздрібної торгівлі та електронної комерції. – Mind). Особисто я – за міжнародний принцип вичерпання прав», – говорить Андрій Панасюк, радник власників «ІКС-Маркет». Він також є членом правління АПІТУ і членом її комітету з роздрібної торгівлі та електронної комерції, однак він підкреслив, що озвучує не позицію Асоціації, а свою особисту думку.
Тож не дивно, що серед юристів немає єдиної думки щодо правочинності тих чи інших аргументів. «Дії митниці із затримання товару за ознаками порушення прав інтелектуальної власності є поширеними і правомірними, бо процедура врегульована Митним кодексом України. Таке блокування проводиться повсюдно», – говорить Юлія Курило, партнер Адвокатського об'єднання «СК ГРУП». «Блокування окремих посилок фізосіб на митниці через порушення прав інтелектуальної власності законним назвати можна навряд чи», – не згоден керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз. Положення Митного кодексу, уточнює він, прямо передбачають, що заходи, пов'язані із призупиненням митного оформлення з метою захисту прав інтелектуальної власності, не застосовуються при ввезенні особистих речей громадян, а також товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, переміщуються через кордон для власних потреб громадян і не призначені для виробничої або підприємницької діяльності.
При цьому юрист погоджується, що у цієї медалі є й другий бік – «паралельний імпорт», за якого товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, імпортуються дрібними партіями під виглядом посилок для особистих потреб, а в подальшому використовуються в комерційних цілях. «Однак довести «паралельний імпорт» досить складно», – підсумовує він.