Дмитро Крепак: «Українців треба терміново навчати фінансової грамотності»
В.о. глави регіону СНД і Південно-Східної Європи компанії Visa – про те, як нові технології визначають напрями розвитку країни, як подолати шахрайство з банківськими картами та яким чином чемпіонат з кіберспорту може популяризувати бесконтактні платежі
У І кварталі 2017 року частка безготівкових (карткових) платежів в Україні зросла до 38,4% (на початок 2017-го – 35,5%). За даними НБУ, загальна кількість таких операцій досягла 679 млн, а сума платежів склала майже 426 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року відбулося зростання кількості та обсягів операцій з використанням платіжних карток – відповідно на 28,2 і 22,9%. Крім того, з квітня цього року власники карт з технологією безконтактної оплати Visa PayWave можуть оплачувати ними проїзд в столичному метро. За оцінкою експертів, за І квартал 2017 року кількість терміналів збільшилася на 17%.
За минулий рік кількість безготівкових операцій по Україні в компанії Visa зросла на 43%, а їхній обсяг – на 16%. Приріст преміальних карт склав 92%. Якщо говорити про глобальні цифри, то станом на 31 березня 2017 року загальний оборот по картах Visa сягнув $9,5 трлн, платіжний оборот – $6,7 трлн, кількість карт досягла 3,1 млрд. Якщо раніше компанія була спонсором на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу з футболу FIFA, то сьогодні вона орієнтується на локальні проекти. Найбільшим з них став конкурс Євробачення-2017. Багато проектів платіжної системи тестуються і контролюються саме з Києва.
Дмитро Крепак, в. о. глави регіону СНД і Південно-Східної Європи (Україна, Кавказ, Центральна Азія, Білорусь, Молдова і Південно-Східна Європа), прийшов до київського офісу Visa на посаду регіонального менеджера з розвитку бізнесу компанії в грудні 2015 року. Призначенню Дмитра Крепака в «Visa Україна» передувала його інтенсивна банківська кар'єра. До кінця листопада 2015 року він обіймав посаду голови правління Кредобанку, на яку прийшов у липні 2012-го. Раніше протягом шести років був співробітником Першого українського міжнародного банку (ПУМБ) і Райффайзен Банку Аваль.
Крепак закінчив Московський державний університет міжнародних відносин і Уортонську школу бізнесу Пенсільванського університету в США. До 2006 року працював у США, зокрема у сфері енергетики. А в 2006 році повернувся на батьківщину.
В інтерв'ю Mind Дмитро розповів про плани щодо розвитку Visa, про особливості спонсорської підтримки Євробачення-2017, роботи з банками і взаємодії з НБУ, а також про нові проекти і розвиток безготівкових платежів.
– Дмитро, ви – успішний банкір, який декілька років тому вирішив перейти з суто банківського бізнесу в суміжний. І обрали для цього одну з найбільших міжнародних платіжних систем у світі – Visa. Опинившись тепер, як то кажуть, по іншу сторону барикад, розкажіть, у чому специфіка і особливості роботи глави київського офісу Visa? Яке тепер ваше бачення процесів роботи платіжних систем «зсередини»? І провокаційне запитання: де цікавіше – у банках чи у великих компаніях міжнародних платіжних систем? Чи не шкодуєте про зроблений вибір?
– Коли працював у банку, завдання було зробити успішним і прибутковим один конкретний банк, але в усіх областях його діяльності. Тепер моє завдання – зробити успішними десятки банків, але в одному конкретному напрямку – картковому бізнесі. Завдання цікаве, оскільки охоплює банки на 17 ринках СНД і Південно-Східної Європи. Регіон дуже динамічний і різноманітний, отже нудьгувати, однозначно, не доводиться.
– Усі знають, що Visa Inc. – один зі світових лідерів на ринку платіжних систем, але хотілося б почути останні цифри – як світові показники, так і безпосередньо ваші досягнення – як українського офісу. Що являє собою зараз компанія Visa і яка її питома вага на українському ринку? Хто головні конкуренти і в чому, на вашу думку, основні «фішки» Visa у нашій країні?
– Почну з України. Кількість безготівкових операцій по Україні за минулий рік зросла на 43%. Обсяг безготівкових операцій – на 16%. Приріст преміальних карт – 92%. Якщо говорити про глобальні цифри, то станом на 31 березня 2017 року загальний оборот по картах Visa склав $ 9,5 трлн, платіжний оборот – $ 6,7 трлн, кількість карт досягла 3,1 млрд.
Основною «фішкою» компанії для мене, як банкіра і, головне, клієнта платіжної системи Visa, є дуже прості і зрозумілі речі – допомога і особиста увага. На глобальному і регіональному рівнях у компанії є багато переваг – сильний бренд, потужна мережа VisaNet, інноваційність, які, безумовно, важливі, і ми багато і довго можемо говорити про наші досягнення.
Але нашим клієнтам-банкам важливо, що відбувається конкретно в Україні і який рівень підтримки вони отримують тут, на місці. І нам є що запропонувати. У Києві знаходиться регіональний офіс, який працює на 17 країн нашого регіону, СНД і Південно-Східної Європи. Тут представлені практично всі функціональні підрозділи – операційно-технічна команда, інновації, команда маркетингу, комунікації, розвиток мережі прийому карт і роботи з торгово-сервісними підприємствами тощо.
Дмитро Крепак
Ми стали більше орієнтуватися на локальне спонсорство. Раніше ми більше фокусували зусилля на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу з футболу FIFA. Для українського офісу Visa дуже важливо партнерство з Eurovision Song Contest 2017. Це безпосередній внесок у розвиток платіжної інфраструктури та підтримка України. Крім того, це чудовий майданчик для взаємодії з клієнтами і кінцевими користувачами. Так, у рамках Євробачення разом з чотирма банками ми представили ряд платіжних інновацій: платіжні додатки, безконтактні стікер і карти, які можна було протестувати і тут же придбати. Крім того, ми «активували» Євробачення в інших країнах нашого регіону через масштабні рекламні кампанії.
– Наскільки ви самостійні в прийнятті рішень по нашому регіону? Адже не секрет, що більшість великих структур диктує своїм «дочкам» все, і це призводить до того, що часто «західний» досвід не приживається в наших реаліях і нашій ментальності?
– Процес прийняття рішень досить структурований. Рішення приймаються на різних рівнях, при цьому враховується безліч чинників: обсяг інвестицій і пов'язані ризики, потенційний вплив на організацію і бренд при різних сценаріях розвитку проекту тощо.
Міжнародні корпорації як раз сильні тим, що окремі регіони можуть радитися з глобальним офісом, який бачить ширшу картину і може підказати оптимальні рішення. Тому міжнародні корпорації так довго і успішно функціонують, розвиваються і продовжують завойовувати нові ринки. З моєї точки зору, це одна з сильних переваг.
При цьому регіональні офіси володіють достатньою свободою для прийняття рішень і просування необхідних для країни або регіону ініціатив. Досвід Visa з партнерством Євробачення-2017 у Києві – тому приклад. Ми в Києві розуміли потенціал і значимість цього партнерства для країни і регіону в цілому, зуміли захистити цей проект на більш високому рівні та в кінцевому підсумку – реалізували.
Такі проекти піднімають Україну на інший рівень в очах менеджменту Visa від Сан-Франциско до Дубая. Багато хто приїхав сюди, подивилися на масштаби конкурсу та організацію і сказали, що все було фантастично. Це як організувати Олімпійські ігри: стільки ж людей бере участь, такого ж масштабу, стільки ж енергії та майже така сама підготовка. Проект насправді допоміг нам уявити наш регіон у цілому і Україну зокрема в іншому світлі та на якісно іншому рівні. Це перевага, яка допомагає прискорити багато питань і по-іншому приймати рішення, які стосуються ресурсів, що виділяються на розвиток бізнесу Visa в Україні.
– З якою кількістю банків працює Visa?
– Близько 60. І ще декілька в процесі узгодження співпраці.
– Які ризики у Visa є в роботі з банками? Як працюєте з ними?
– Одне з наших завдань – забезпечити стабільну роботу платіжної екосистеми в цілому і мінімізувати ризики для всіх її учасників. Є інструменти, які допомагають нам це робити.
Крім того, ми допомагаємо банкам, торговцям і фізособам закривати їхні ризики, пов'язані з картковим шахрайством. Банкам ми надаємо інструменти, що допомагають боротися з шахрайством, такі, наприклад, як багаторівнева платформа для обробки електронних платежів з посиленим захистом від шахрайства CyberSource або система авторизації операцій за платіжними картками та управління ризиками Visa Advanced Authorization/Visa Risk Manager (VAA/VRM).
Кінцевому користувачеві пропонуємо чіп, він безпечніший, ніж просто магнітна стрічка, і технологію VbV на базі 3D Secure, яка забезпечує захист від шахрайства в інтернеті. Є свої інструменти і для торгово-сервісних підприємств.
Окрема тема – соціальна інженерія, коли людина сама віддає свою інформацію і технічно її не можна захистити. Наприклад, повідомляючи шахраям номер карти і пін-коду або одноразовий пароль, що прийшов у СМС. Таким чином, людина сама ламає ті інструменти захисту, які ми і банк їй надаємо. Тому дуже важлива фінансова грамотність та обізнаність. Статистика, яка у нас є, показує, що втрати банків від шахрайства менше копійки на сто гривень, йдеться про операції по картах Visa, процесованих у VisaNet.
Але якщо врахувати соцінженерію, цифри більші. Ще одна складність у тому, що такі втрати не завжди потрапляють у звітність банків.
Важливо навчати власників карток фінансовій грамотності. І в цьому повинні брати участь всі: Нацбанк, банки і ми, платіжні системи. Багато з банків роблять прості, але ефективні речі: наприклад, попереджають клієнтів у СМС: не повідомляйте пароль нікому, запам'ятайте пароль і видаліть СМС тощо, пишуть на сайтах про те, що співробітники банку або кол-центру ніколи не дзвонять клієнтам і не вимагають жодних даних. Розміщують подібні повідомлення на заставках банкоматів.
– Яке найпопулярніше шахрайство з картками?
– В Україні зараз – виманювання конфіденційної інформації. Довірливі українці найчастіше самі видають всю інформацію телефоном. З цим дуже важко боротися, потрібна масова комунікація для власників карт. Якщо, наприклад, елементи фінансової грамотності з'являться в серіалах, то навчання спрацює швидше. Це дорогий спосіб, але ефективний. Якщо вкласти гроші в такі ігрові формати, то протягом року можна отримати гарний результат. Якщо йти складнішим шляхом – освіта в школах, інститутах, робота банків зі своїми клієнтами, то це вимагатиме більше часу – від трьох до п'яти років.
Дмитро Крепак
– Що відбувається при банкрутстві банку, з яким ви працюєте, і який механізм закриття збитків? Чи втрачаєте ви як компанія щось у такому випадку? Якщо так, то який розмір втрат, наприклад, за 2016 рік та І квартал 2017 року?
– Visa з самого початку ретельно підходила і підходить до оцінки банків. Дуже багато уваги приділяється ризик-менеджменту, оцінці фінансового стану банку на етапі, коли ми тільки починаємо співпрацювати. Завдяки такому зваженому підходу в нас немає фінансових втрат, пов'язаних з тим, що якісь гравці йдуть з ринку.
Щодо клієнтської бази, то, якщо власник картки Visa був активним і в одному банку, швидше за все, він перейде в інший банк, але як держателя картки ми його не втрачаємо.
– Як ви взагалі оцінюєте, і за допомогою яких показників, перспективність того чи іншого регіону, проекту, продукту?
– Ми оперуємо базовими показниками для оцінки потенціалу будь-якого ринку. Це співвідношення PV/TV – обсяг платіжних транзакцій до загального обсягу по картах, другий критерій PCE (Personal Consumption Expenditures) – відсоток проникнення карткових платежів у загальному обсязі витрат населення. В Україні PV/TV становить близько 20%, при цьому ми спостерігаємо зростання PV/TV приблизно на 15–20% на рік, це хороші темпи зростання. PCE становить близько 11%. Для прикладу: в сусідній Білорусі – 22%, у Туреччині – 35%. Як бачите, в Україні дуже благодатне підґрунтя для розвитку безготівкових платежів і колосальний потенціал для зростання. У нас величезна країна з великим населенням, і далеко не всі ще охоплені фінансовими послугами, включаючи різні форми безготівкових платежів.
Якщо говорити з точки зору запуску платіжного продукту або послуги, то тут впливає цілий комплекс чинників: наприклад, готовність термінальної інфраструктури, готовність кінцевих користувачів, бажання і знову ж таки технічна готовність банків.
– У всіх на слуху зараз проект НБУ Cashless Ukraine 2020 року – дуже амбітний і непростий в умовах української дійсності – від АТО до продовження «банкопаду» і недовіри громадян до банків. Ваша компанія і Національний банк України обговорили розвиток каналів прийому безготівкових платежів у рамках цієї концепції?
– Ми провели два форуми, в яких взяли участь регулятор і комерційні банки, торговці, представники бізнесу, студенти. Фактично зібрали весь спектр учасників цього процесу, обговорили, які дії потрібно робити, як консолідувати зусилля. Робота йде.
Спільно з Національною туристичною організацією, Міністерством економіки і ПриватБанком ініціювали програму «Турист України». Вона покликана популяризувати внутрішній туризм і розвивати безготівкові платежі, особливо там, де до цього карти не приймалися. Наприклад, невеликий приватний готель у моря в Одеській області, маленький ресторанчик у Карпатах. Зараз триває набір волонтерів, які тестуватимуть мобільний додаток, спеціально розроблений ПриватБанком для цієї програми, у Києві, Одесі, Львові та Дніпрі. Наше завдання – зробити додаток і програму в цілому максимально функціональними і зручними для кінцевого користувача, і нам важливо, щоб користувачі були спільниками в створенні.
Дмитро Крепак
– Як просувається запуск в Україні технології mVisa (дозволяє здійснювати безготівкові платежі без банківської картки та POS-терміналу, на підставі додатка, встановленого в смартфоні, або за допомогою USSD-коду. – Mind). Наскільки ця технологія цікава українським користувачам і на кого розрахована, який економічний ефект від її впровадження і наскільки вона затратна і безпечна для рядового клієнта?
– Технології mVisa побудована на двох основних речах: перше – використовується QR-код, щоб заплатити, і не потрібна наявність терміналу. Це здешевлює прийом платежів. Друге – використовується спосіб платежу, коли я сам ініціюю відправку грошей. Якщо платити традиційною платіжною карткою, то торговець направляє запит на списання коштів з картки. З mVisa я сам відправляю гроші.
Досвід впровадження в світі технології показує, що в кожній країні є свої особливості. В Індії така послуга дуже підійшла операторам кабельних мереж. Наприклад, закінчується передплата і на екрані телевізора з'являється QR-код під час футбольного матчу. Всі відразу платять. Все, що потрібно зробити – зісканувати код. Гроші моментально приходять на рахунок компанії.
Десь це приживається на традиційних продуктових ринках. З безготівковими розрахунками працювати безпечніше. Торговець може роздрукувати QR-код або завантажити його в телефон.
В Україні дуже актуальним є питання доставки з онлайн-магазинів. Приїжджає кур'єр, щоб оплатити товар, не потрібно знімати готівку, а можна зчитати QR-код з футболки кур'єра або планшета і ініціювати оплату. Кур'єру на телефон одразу приходить підтвердження, що суму сплачено, і одночасно та сама інформація приходить на комп'ютер його диспетчера або бухгалтера торговця.
– Visa фактично була одним з головних спонсорів і партнерів Євробачення-2017. Це можна розглядати і як підтримку України, і як рекламну кампанію. Які проекти подібного типу ви найближчим часом ще проводитиме і які суто бізнес-проекти запущені та відпрацьовані вашою компанією за останній рік?
– Ми в пошуках правильних партнерів для локального спонсорства. Це повинно бути щось цікаве і довгострокове. Принадність Євробачення в його масштабі, це чудовий майданчик для взаємодії з банками, торговими точками і безпосередньо зі споживачами, але це нерегулярна платформа.
У червні проходив чемпіонат України з кіберспорту. Це перший такого масштабу чемпіонат в країні. Для певного сегменту людей це ще цікавіше, ніж Олімпійські ігри. В Україні кілька мільйонів осіб дивляться живі стріми. Квитки на чемпіонати з кіберспорту розлітаються миттєво. У Бостоні, наприклад, квитки на триденний чемпіонат продавалися за декілька хвилин. Вік не має значення. Спорт, що доступний всім. У Visa вже є досвід спонсорської підтримки кіберспорту в Європі і є команда, яка входить до світової десятки.
Нова партнерська програма – один з найпопулярніших фестивалів в Україні «Вулична їжа». Використовуємо цю площадку для розвитку мережі прийому карт, просування безконтактних платежів і фінансової грамотності для дітей. Крім того, усі власники карток Visa можуть скористатися правом пріоритетного входу на територію фестивалю, а гості, що оплатять вхід будь-якою безконтактною карткою Visa, отримають 50%-ву знижку на вхідні квитки.
– Поділіться планами до кінця року і, наприклад, на найближчі два-три роки? У чому переваги Visa порівняно з конкурентами і що б ви ще змінили в компанії, що б додали?
– Зараз ми працюємо над запуском Visa Сheckout у регіоні. Visa Checkout дозволяє кінцевому споживачеві в один клік зробити оплату в інтернеті. Не потрібно щоразу вводити номер карти, СVV2, адресу доставки. Після першої реєстрації користувачі отримують доступ до захищеного акаунту, в якому зберігається вся ця інформація. Надалі для того, щоб зробити покупку онлайн, досить просто провести пальцем по екрану телефону або планшета. Це спрощує покупку і підвищує конверсію для інтернет-магазинів. Багато хто не робить покупку через те, що необхідно довго вводити всі дані. Відкладають на потім, а пізніше забувають або пропадає бажання купувати що-небудь.
Для нас mVisa дуже важлива. Уможливити оплату там, де зараз не можна платити стандартними картами або використовувати більш складні платіжні рішення. Це нова еко-система. Visa вже успішно впровадила технологію оплати за QR-кодом для торговців у 15 країнах світу, і ми, звичайно, з нетерпінням чекаємо і працюємо над запуском mVisa в нашому регіоні.